Лікування раку імуномодулятором «Ліпосомальний лектин»

Історія досліджень протиракових властивостей лектинів

Постійне зростання онкозахворюваності населення та недостатня ефективність стандартних схем лікування стали поштовхом до проведення досліджень, присвячених підвищенню результативності протипухлинної терапії.

Агресивний вплив сучасних засобів хіміо- та променевої терапії на організм пацієнтів призводить до розвитку імуносупресії (пригнічення імунної системи). Вона стає нездатною забезпечити захист від розвитку рецидиву захворювання чи виникнення метастазів.

Підтримка функціональної активності ефекторів імунної системи на належному рівні сприяє формуванню у пацієнта повноцінної імунної відповіді на залишкові пухлинні клітини та покращенню результатів лікування. З цією метою разом із застосуванням препаратів хіміотерапії часто використовують імунотерапевтичні засоби, зокрема цитокіни, синтетичні індуктори інтерферону, різні типи протипухлинних вакцин.

Останнім часом увагу дослідників привертають до себе лектини – білки неімунної природи. Вони присутні в будь-якій живій системі, відіграють провідну роль у процесах розпізнавання білків і вуглеводів і мають поліфункціональні властивості: мітогенні (стимулюючі клітинний поділ), імуномодулюючі та протипухлинні.

Найбільш перспективними як протипухлинні засоби виявилися позаклітинні лектини, які продукуються сапрофітними бактеріями сімейства Bacillus (сінна паличка).

Ліпосомальний лектин – протираковий препарат, розроблений українськими вченими

Ліпосомальний лектин – препарат, призначений для лікування пацієнтів онкологічного профілю, який застосовується у межах допоміжної терапії для стабілізації пухлинного процесу. До його складу входить цитотоксичний протеїн b. subtilis В-7724, який укладений в ліпідну капсулу. Ця оболонка дозволяє адресно доставити цитотоксичну речовину до пухлини, не допускаючи гемолізу (руйнування) еритроцитів, що робить препарат адаптованим для внутрішньом’язового та внутрішньовенного введення.

Небезпека злоякісних клітин полягає в тому, що вони виробляють механізми, які роблять їх «невидимими» для імунної системи. Це називається імунної толерантністю.

При попаданні в пухлину ліпосома вивільняє цитотоксичну рідину, що призводить до біотрансформації мембранних білків ракових клітин. Змінені білки пухлини знову стають мішенями для імунних клітин, що ініціює процес подолання імунної толерантності до власних пухлинних антигенів.

Протипухлинна дія цитотоксичного лектину доведена експериментально та захищена патентом (Патент України u201901279 Спосіб підвищення протипухлинної ефективності речовини з цитотоксичною дією за рахунок створення ліпосомальної форми / Дворщенко О.С., Діденко Г.В., Круць О.О., Базась В.М., Черемшенко Н.Л., Воєйкова І.М., Чехун В.Ф 08.02.2019).