Лікування трансплантології

Трансплантологія ─ наука про трансплантацію (пересадку) органів, тканин і клітин.

Трансплантація ─ заміна хворого або відсутнього органу на здоровий.

Коли життєво важливий орган перестає працювати і всі методи лікування вичерпані, пересадка часто є останнім шансом вижити.

Донор — організм, від якого беруть органи, тканини чи клітини для пересадки.

Реципієнт — людина, якій пересаджують необхідні органи, тканини чи клітини.

Виділяють трансплантації:

• Органів: серце, легені, нирки, печінка, підшлункова залоза, кишечник,
• Тканини: рогівка очей, шкіра, серцеві клапани, зв’язки, кістки,
• Клітин: хрящових, стовбурових клітин кісткового мозку, крові та пуповинної крові, яйцеклітин.

Такі операції виконуються фахівцями лише у центрах трансплантації – клініках, які отримали спеціальний дозвіл на пересадку.

У разі трансплантації хірург пересаджує тканину, клітини, органи або цілі частини тіла.

Залежно від походження цих трансплантатів розрізняють різні типи трансплантації:

• Аутотрансплантація — пересадка матеріалу від самого пацієнта (волосся, шкіри),
• Ізотрансплантація — від генетично ідентичної людини (однояйцевого близнюка),
• Алотрансплантація — від чужої людини,
• Ксенотрансплантація — від тварини (серцевий клапан свині).

Розрізняють два типи донорства:

• Живе, при якому здорова людина добровільно передає орган іншій людині,
• Посмертне — після смерті людини.

За допомогою одного посмертного донора можна врятувати кілька життів: у померлого донора можна видалити безліч різних органів і тканин. Після чого вони знову візьмуть на себе виконання важливих функцій у тілі іншої людини.

Коли людські органи серйозно пошкоджені і всі інші методи терапії неефективні, трансплантація є останнім засобом лікування.

Показання до трансплантації:

• Повна безповоротна втрата функції органу,
• Серцева недостатність,
• Цироз печінки,
• Хронічні обструктивні захворювання легень,
• Сильні опіки та травми шкіри, кінцівок,
• Лейкемія.

До абсолютних протипоказань відносять:

• Тяжкі інфекційні хвороби,
• Злоякісні пухлини з метастазами,
• Псигосп чи алкогольна залежність у реципієнта.

Відносні протипоказання:

• ВІЛ-інфекція, СНІД,
• Поліорганна недостатність,
• Узагальнений атеросклероз.

Виділяють 4 основні етапи пересадки:

• Обстеження на предмет можливої трансплантації,
• Чекання трансплантату,
• Проведення операції з трансплантації,
• Наступне спостереження з регулярними лікарськими оглядами та довічним медикаментозним лікуванням проти реакції відторгнення.

Кількість пацієнтів, які очікують на донорство, перевищує кількість доступних донорських компонентів. З цієї причини пацієнти часто чекають на відповідний від кількох місяців до кількох років.

Сьогодні трансплантації — рутинні для лікарів операції.

Довгострокове виживання залежить від різних факторів:

• Стану здоров’я пацієнта
• Стану трансплантату,
• Можливе виникнення реакції відторгнення,
• Використання імунодепресантів.

Шанси на успіх і поліпшення якості життя залежать від кваліфікації та досвіду лікаря, а також від клініки, де проходить трансплантація.

Імунна система захищає організм від чужорідних трансплантатів шляхом розвитку відторгнення пересадженого органу, тканини або клітин.

• Найголовніша причина — несумісність пацієнтів,
• Відторгнення трансплантату відбувається в 10-30% випадків і приводить до пошкодження трансплантату,
• Виділяють надгостре, гостре та хронічне відторгнення.

Щоб уникнути реакції відторгнення, дуже важливо, щоб подальший догляд проводився регулярно, в спеціалізованому центрі досвідченими лікарями.

В основі запобігання та лікування реакції відторгнення – постійна імуносупресивна терапія (пригнічення імунної системи).

Відторгнення добре лікується ліками. Завдяки імунодепресантам значно підвищилися шанси на те, що донорський орган добре функціонуватиме в організмі реципієнта протягом багатьох років.

При розвитку надгострого відторгнення (1% випадків) необхідно обговорити видалення трансплантату і повторну трансплантацію.