Міжнародні стандарти діагностики та лікування раку стравоходу

Головний метод обстеження для постановки діагнозу – рентген стравоходу з барієм та езофагоскопією. Інші дослідження спрямовані на уточнення розміру раку, його агресивності та поширення на інші органи.

Езофагоскопія

Ця процедура включає введення через рот тонкого трубчастого пристрою в стравохід. У передній частині апарата знаходиться маленька камера зі світлом. Цей пристрій називається “ендоскоп” і він передає зображення стравоходу на екран.

Біопсія

Під час виконання езофагоскопії лікар бере зразки тканин за допомогою спеціальних щипців. Зразки беруться з усіх підозрілих місць та перевіряються у лабораторії.

УЗД

Під час ультразвукового дослідження лікар використовує у верхній частині живота. Контактний гель забезпечує відмінну передачу звукових хвиль. З допомогою цих хвиль створюється зображення стравоходу. Наскільки детально лікар описує зображення і робить висновки – залежить від його досвіду. На платформі MedTour ви знайдете досвідчених лікарів зі спеціалізацією на рак стравоходу.

Ендосонографія

Пристрій із маленьким ультразвуковим датчиком простягають через рот до шлунка. За допомогою звукових хвиль усередині тіла створюються зображення тканини стравоходу. Помітивши підозрілі лімфатичні вузли, лікар використовує тонку голку і отримує зразки для обстеження в лабораторії.

За допомогою цієї технології дізнаються:

• розмір пухлини,
• глибину вростання в стінку стравоходу,
• стан навколишніх лімфатичних вузлів.

Бронхоскопія

Пацієнтам із поширеним раком слід обстежити дихальні шляхи. При бронхоскопії одержують зображення за допомогою гнучкої трубки, яку проводять за бронхами. На передній панелі пристрою є невелика камера з джерелом світла. Метою цього обстеження є виявлення пухлин у дихальних шляхах.

ПЕТ-КТ

При позитронно-емісійній томографії пацієнт одержує слаборадіоактивну речовину (декстрозу). З її допомогою лікар бачить на КТ метаболізм клітин тіла – висока метаболічна активність вказує на ракові клітини.

Лікування раку стравоходу

Залежно від стадії проводять:

• місцеве видалення пухлини: «зсередини» (ендоскопічне);
• хірургічне видалення пухлини;
• променеву терапію;
• радіохіміотерапію;
• лікування препаратами: хіміотерапія або таргетна терапія;
• паліативні процедури (брахітерапія).

Ендоскопічна резекція

Рано виявлені пухлини видаляють ендоскопічно. Для цього в стравохід через ендоскоп вводять інструменти і січуть пухлину. Ендоскопічна резекція видаляє тільки новоутворення та функція ковтання залишається – органозберігаючий метод. 9 із 10 людей після цієї операції повністю позбавляються всіх симптомів. Ускладнення зустрічаються тільки в одного з тисячі пацієнтів.

Хірургічна резекція

Під час операції стравохід видаляється частково чи повністю. Цей метод лікування застосовується для пацієнтів з не поширеною пухлиною. Операція проводиться під загальним наркозом. Багато клінік за кордоном використовують роботизовану систему Да Вінчі. Обсяг хірургічного втручання залежить від характеристик пухлини:

• місце розташування,
• розміру,
• розповсюдження.

У певних ситуаціях може використовуватися супутня хіміотерапія чи променева терапія. Вони зменшують можливість рецидиву та збільшують шанси на одужання.

Променева терапія

При променевій терапії радіоактивне випромінювання спрямоване на пухлинну тканину. Під час цієї процедури ядра клітин настільки ушкоджуються, що ракові клітини більше не можуть ділитися та вмирають. Використовуючи сучасні технології опромінення – вплив на здорові клітини мінімальний.

Хіміотерапія

Хіміотерапія складається з кількох циклів. Один цикл складається із запровадження препарату щодня чи за кілька днів. Деякі активні інгредієнти приймають як таблетки. Тривалість хіміотерапії залежить від комбінації активних інгредієнтів, що використовуються.

Перерви між циклами роблять для:

• відновлення організму,
• зменшення дози,
• спостереженням за реакцією пухлини на лікування
• оцінки переносимості препаратів пацієнтом.