Виживання при раку: нова статистика західних онкологів

Згідно зі статистикою Американського онкологічного товариства, смертність унаслідок онкологічних захворювань продовжує стійко знижуватися, і цій тенденції значною мірою сприяє прогрес у боротьбі з раком легенів.

За даними Американського онкологічного товариства, з 1991 по 2017 рік рівень смертності від раку знизився на 29%, зокрема з 2016 по 2017 рік – на 2,2% (це найзначніше скорочення смертності від раку за один рік). Тільки протягом останнього десятиліття (2008-2017 роки) показники загальної смертності від раку знижувалися в середньому на 1,5% на рік.

Виживання при раку: структура онкозахворювань

Стабільне 26-річне зниження загальної смертності внаслідок онкологічних захворювань зумовлене довготривалим зниженням смертності від чотирьох основних видів раку:

1. недрібноклітинного раку легені,
2. колоректального раку,
3. раку молочної залози,
4. раку передміхурової залози (хоча остання тенденція неоднозначна).

За останні роки темпи зниження смертності від раку легенів – основної причини смерті від раку –прискорилися (з 2% на рік до 4% загалом), що призвело до рекордного однорічного зниження загальної смертності від пухлин.

На противагу цьому, регрес смертності від колоректального раку, раку молочної залози та простати сповільнюється.

Подальше зниження смертності від раку контрастує зі стабільною тенденцією щодо всіх інших причин смерті в сукупності. Зокрема, відзначається

• уповільнення зниження показників смертності внаслідок серцево-судинних захворювань,
• стагнація показників при цереброваскулярних захворюваннях
• і збільшення смертності внаслідок нещасних випадків і хвороби Альцгеймера.

Виживання при раку в цифрах

Смертність від раку легенів знизилися на 51% (з 1990 року) у чоловіків і на 26% (з 2002 року) у жінок, причому найшвидший прогрес відзначається в останні роки.

Показник відносної п’ятирічної виживаності при будь-якому типі раку, виявленого за період з 2009 до 2015 року, становив у сукупності 67%.

А якщо рахувати статистику з середини 1970-х років, то виживання при всіх найпоширеніших видах раку покращилося, за винятком раку шийки матки і раку матки. Застій у цій сфері пояснюють відсутністю проривних досягнень у лікуванні пацієнтів із рецидивами та метастазами.

Найшвидше зниження смертності відзначалося в сегменті меланоми шкіри, що відбулося після затвердження проривних методів лікування у 2011 році, які дозволили збільшити річну виживаність у пацієнтів з метастазами з 42% (протягом 2008-2010 років) до 55% (протягом 2013-2015 років). Цей прогрес також відображений у показниках загальної смертності від меланоми, який протягом 2013-2017 років знизився на 7% на рік серед людей віком від 20 до 64 років – порівняно з 2% у 2006-2010 роках (до затвердження FDA іпілімумабу та вемурафенібу).

Основні моменти зі звіту Американського онкологічного товариства:

• Смертність від раку молочної залози знизилася на 40% за період з 1989 по 2017 рік.
• Рівень смертності від раку простати знизився на 52% за період з 1993 по 2017 рік.
• Смертність від колоректального раку знизилася на 53% за період з 1980 до 2017 року серед чоловіків і на 57% за період 1969 до 2017 року серед жінок.
• Тенденція до збільшення смертності від раку печінки, що відзначалася протягом останніх десятиліть, мабуть, сповільнюється.

Виживання при раку: статистика та висновки

Завдяки вдосконаленню протоколів лікування, а також розробці засобів таргетної терапії вдалося досягти значного та особливо швидкого прогресу щодо гематопоетичних і лімфоїдних злоякісних новоутворень (лейкемії та лімфом).

Показник відносної п’ятирічної виживаності при хронічному мієлобластному лейкозі зріс з 22% (у середині 1970-х років) до 70% (з 2009 до 2015 року), і зараз більшість пацієнтів, які отримували інгібітори тирозинкінази, мають практично нормальну тривалість життя.

Загальне зростання онкозахворювань серед чоловіків швидко знизилося з 2007 по 2014 рік, але стабілізувалося до 2016 року, що відображає уповільнення зниження захворюваності колоректальним раком і стабілізацію захворюваності раком простати.

Загальний ріст онкозахворювань у жінок упродовж останніх кількох десятиліть загалом залишався стабільним: зниження захворюваності на рак легенів і колоректальний рак компенсувалися зростаючими або стагнуючими показниками інших поширених серед жінок пухлин.

Незначне зростання захворюваності на рак молочної залози (приблизно на 0,3% на рік) з 2004 року пояснюється принаймні частково зниженням рівня народжуваності та збільшенням частоти випадків ожиріння. Ці ж чинники також можуть сприяти збільшенню захворюваності на рак матки (1,3% на рік з 2007-2016).

Захворюваність раком легенів продовжує знижуватися вдвічі швидше у чоловіків порівняно з жінками. На відміну від цього, захворюваність раком прямої кишки є майже ідентичною у чоловіків і жінок.

Продовжує збільшуватися зростання захворюваності раком нирки, підшлункової залози, печінки, порожнини рота і глотки, а також меланомою шкіри. Рак печінки «зростає» найшвидшими темпами: за період з 2007 по 2016 рік на 2-3% щорічно. Утім, темпи захворюваності на рак печінки сповільнилися порівняно з попередніми роками.

***

Підбиваючи підсумки, фахівці оцінюють ці досягнення все ж таки як «неоднозначні»: захопливі успіхи в скороченні смертності від меланоми та раку легень затьмарені зниженням прогресу щодо колоректального раку, раку молочної залози та пухлин простати: їх відносно легко виявляти на ранніх стадіях, і, відповідно, можна ефективно лікувати.

Джерело

Опубліковано: 28.01.2020

Оновлено: 13.08.2023

Медичний експерт:

Олександр Возняк

Медичний автор, Медичний експерт:

Катерина Малярчук