Препарати для лікування церебрального паралічу в дорослих можуть не відповідати реальним потребам

Усунення болю та симптомів – важливі складові догляду за дорослими, які страждають на церебральний параліч.

Однак таких пацієнтів часто лікують ліками, які можуть не відповідати основному типу симптомів, з якими вони стикаються.

Така невідповідність може призвести до того, що дорослим із ДЦП призначають ліки, які не підходять для лікування джерела їхніх проблем, що призводить до того, що пацієнти приймають непотрібні ліки, які можуть погіршити їхнє здоров’я або спричинити додаткові ускладнення в подальшому.

Вивчаючи найпоширеніші стратегії лікування болю і симптомів серед дорослих людей, які страждають на церебральний параліч, професор фізіотерапії та реабілітації Мічиганського університету Mark Peterson (Марк Петерсон), доктор філософії, магістр медицини, FACSM, зміг з’ясувати, чи є відмінності залежно від фенотипу болю чи супутніх порушень нейророзвитку і ліків, що призначаються для їхнього лікування.

Дослідження опубліковано в журналі Mayo Clinic Proceedings: Innovations, Quality & Outcomes.

Вивчаючи дані про призначення ліків і терапії для зняття болю і симптомів ДЦП, Петерсон і його колеги визначили найпоширеніші фармацевтичні засоби для зняття болю і симптомів.

До них належать (від тих, які призначають найчастіше, до тих, які призначають найменше): протиепілептичні засоби, антидепресанти, бензодіазепіни, нестероїдні протизапальні засоби, опіоїдні анальгетики, антипсихотичні засоби, міорелаксанти, специфічні для синдрому подразненого кишківника препарати, клонідин, антихолінергічні засоби та ін’єкції ботулотоксину А.

Фізіотерапія та ерготерапія – два основні методи лікування болю і симптомів у дітей із ЦП – призначалися тільки 41 % дорослих учасників цієї когорти.

На жаль, досі не так багато відомо про загальні національні схеми призначення препаратів для лікування болю і супутніх симптомів при ДЦП, які могли б призвести до побічних реакцій.

«Одним із найтривожніших відкриттів цього дослідження стали дані про те, що люди зі змішаним больовим фенотипом мають значно більшу кількість призначень, від 60% для м’язових релаксантів до 80% для опіоїдних анальгетиків», – каже Петерсон.

Петерсон підкреслює, що важливо використовувати відповідні інструменти обстеження, щоб краще зрозуміти не лише тип та/або походження болю, а й його поширеність.

Дуже важливо розуміти потенційний зв’язок між впливом опіоїдів і загальними симптомами або супутніми захворюваннями ДЦП, зокрема, порушеннями дихання, психічними розладами, розладами кишківника та переломами, пов’язаними з падінням.

Продовжуючи вивчати способи правильного усунення та лікування болю та інших симптомів у людей із церебральним паралічем, Петерсон і його команда створили огляд із рекомендаціями щодо лікування болю в дорослих із церебральним паралічем. Цей огляд, опублікований у журналі Developmental Medicine & Child Neurology, приурочений до великого міжнародного проєкту, спрямованого на створення першого керівництва з клінічної практики для дорослих із церебральним паралічем.