Трофічні виразки-причини, діагностика та лікування в кращих клініках

Трофічна виразка. Як вилікувати і прискорити загоєння

Трофічна виразка, також відома як нейротрофічна виразка, — це тип хронічної рани, яка зазвичай виникає внаслідок порушення функції нерва або зменшення кровопостачання певної ділянки тіла. Вони зазвичай вражають нижні кінцівки, особливо у людей з такими станами, як діабет, периферична нейропатія або
судинні захворювання.

Як виглядає трофічна виразка. Стадії

Трофічні виразки можуть мати різні стадії, кожна з яких характеризується специфічними візуальними характеристиками. Система постановки, яка зазвичай використовується для опису прогресування трофічних виразок, базується на системі класифікації Вагнера. Ось загальний опис кожного етапу:

Стадія 0: предвиразкове ураження

• Шкіра не пошкоджена, але є ознаки насувається виразки.
• Може проявлятися у вигляді ділянок почервоніння, знебарвлення або мозолів.
• Шкіра може здаватися теплішою або прохолоднішою в порівнянні з навколишніми ділянками.

Стадія 1: поверхнева виразка

• Виразка поширюється на епідерміс, але не досягає глибших тканин.
• Виразка виглядає як неглибока відкрита рана.
• Може мати червоне або рожеве ранове ложе.

Стадія 2: виразка поширюється на сухожилля, кістку або капсулу суглоба.

• Виразка проникає глибше в підшкірну клітковину і може досягати сухожиль, кісток або суглобових сумок. Рана може бути глибшою з видимою втратою тканини.
• Може мати жовте або некротичне (мертва тканина) ранове ложе.

Стадія 3: глибока виразка з абсцесом або остеомієлітом

• Виразка поширюється на глибокі структури, такі як абсцеси (кишені, наповнені гноєм), або зачіпає нижню кістку, що призводить до остеомієліту (інфекції кісток).
• Рана може мати значну втрату тканини з оголеною кісткою або глибокими порожнинами.
• Часто виявляються ознаки інфекції, включаючи почервоніння, набряк і гнійні
  виділення.

Стадія 4: Гангрена або гангренозна виразка

• Виразка велика, часто з великим відмиранням тканин (гангрена).
• Область може здаватися чорною або некротизованою через відсутність кровопостачання.
• Асоціюється з важкою інфекцією і руйнуванням тканин.

Важливо відзначити, що система класифікації Вагнера в першу чергу орієнтована на діабетичні виразки стопи, але може застосовуватися і до інших типів. Належну діагностику та стадію повинен проводити медичний працівник, який має досвід догляду за ранами, щоб визначити відповідний план лікування
на основі конкретних характеристик та основних причин виразки.

Причини утворення трофічних виразок

Трофічні виразки можуть бути викликані різними факторами, і основна причина може відрізнятися залежно від пацієнта та конкретних обставин. У більшості випадків вони виникають через таких факторів:

• Тиск або тертя. Тривалий тиск або тертя на певній ділянці тіла може привести до розвитку трофічних виразок. Це часто трапляється у людей, які прикуті до ліжка, інвалідного візка або мають обмежену рухливість, що призводить до постійного тиску на кісткові виступи.
• Периферична нейропатія-пошкодження або дисфункція нерва, особливо периферична нейропатія, може сприяти утворенню трофічних виразок. Такі стани, як діабет, периферична нейропатія або травми спинного мозку, можуть погіршити чутливість та зменшити здатність сприймати біль або дискомфорт,
  збільшуючи ризик пошкодження тканин та виразки.
• Судинна недостатність. Поганий кровообіг і недостатнє постачання тканин киснем і поживними речовинами можуть привести до трофічних виразок.
• Судинні захворювання, такі як захворювання периферичних артерій (пад), венозна недостатність або стани, що викликають звуження або закупорку судин, можуть порушити здоровʼя тканин і призвести до виразок.
• Травма. Пряма травма, така як порізи, опіки або інші форми тілесних ушкоджень, може призвести до пошкодження шкіри та підлеглих тканин. Якщо уражена ділянка не заживає належним чином або не може зажити через порушення кровотоку або нейропатію, може розвинутися трофічна виразка.
• Інфекція. Інфекції шкіри або підшкірної жирової клітковини можуть сприяти розвитку трофічних виразок. Інфекція може порушити процес загоєння і призвести до пошкодження, розщеплення або некрозу тканин.
• Аутоімунні захворювання. Деякі аутоімунні захворювання, такі як системний червоний вовчак (СЧВ) або васкуліт, можуть спричинити запалення та пошкодження судин та тканин. Це може сприяти розвитку трофічних виразок.

Важливо відзначити, що в багатьох випадках трофічні виразки виникають в результаті поєднання факторів, а не однієї причини. Існують фактори, які можуть збільшити їх ризик, включаючи погане харчування, ослаблену імунну функцію, ожиріння, похилий вік і деякі ліки, які впливають на загоєння ран або підвищують схильність до виразок. Правильна діагностика і виявлення першопричини необхідні для розробки ефективного плану лікування і попередження рецидивів трофічних виразок.

Симптоми трофічної виразки

Трофічні виразки можуть проявлятися різними симптомами, а конкретні симптоми можуть залежати від основної причини та тяжкості виразки. Ось деякі загальні симптоми, повʼязані з трофічними виразками:

• Відкрита рана: трофічні виразки зазвичай виглядають як відкриті виразки або рани на шкірі. Розмір, глибина та зовнішній вигляд виразки можуть змінюватися залежно від стадії та тяжкості стану.
• Повільне загоєння. Трофічні виразки — це хронічні рани, які мають тенденцію до повільного загоєння або можуть не зажити без відповідного лікування.
• Відсутність прогресу загоєння в часі є характерною ознакою трофічних виразок.
• Біль або дискомфорт. Деякі люди з трофічними виразками можуть відчувати біль, болючість або дискомфорт в ураженій області. Рівень болю може варіюватися від легкого до сильного, залежно від індивідуальної переносимості болю та основного залучення нерва.
• Почервоніння і запалення. Шкіра навколо може бути червоною, запаленою або роздратованою. Запальні зміни можуть бути ознакою інфекції або пошкодження тканин.
• Дренаж або ексудат. Трофічні виразки можуть виробляти різні типи дренажу або ексудату, включаючи прозору рідину, серозну рідину, гній або кров. Тип і кількість виділень можуть вказувати на стадію і тяжкість виразки.
• Запах. У деяких випадках трофічні виразки можуть мати неприємний запах, особливо при наявності інфекції або некротичних (відмерлих) тканин.
• Смердючий запах може бути ознакою бактеріальної колонізації або руйнування
  тканин.
• Зміни текстури шкіри. Текстура шкіри, що оточує трофічну виразку, може змінюватися. Він може стати затверділим, потовщеним або мозолистим через хронічний тиск або пошкодження тканин.
• Оніміння або зміна чутливості. Якщо трофічні виразки пов’язані з периферичною нейропатією, люди можуть відчувати оніміння, поколювання або втрату чутливості в ураженій області. Це може ускладнити виявлення болю чи дискомфорту та затримати звернення за відповідною допомогою.

Діагностика трофічної виразки

Діагноз, як правило, вимагає ретельної оцінки медичним працівником, бажано, щоб цим лікарем був досвідчений хірург. Процес діагностики може включати наступні етапи:

• Медичний анамнез. Доктор збирає вичерпний анамнез, включаючи будь-які основні стани або фактори, які можуть сприяти розвитку трофічних виразок.
• Інформація про попередні травми, операції або відповідне лікування також буде врахована.
• Фізикальне обстеження: в обовʼязковому порядку необхідно ретельне фізикальне обстеження для оцінки виразки і навколишніх тканин. Лікар перевірить розмір, глибину, зовнішній вигляд і характеристики виразки, а також будь-які ознаки інфекції або ускладнень. Він також може оцінити навколишню
  шкіру, кровообіг і функцію нервів.
• Безпосередня оцінка рани. Трофічну виразку оцінюють за різними параметрами, включаючи розмір, глибину, наявність некротичних тканин, ексудату, ознак інфекції і життєздатності тканин. Ця оцінка допомагає визначити тяжкість і стадію виразки, що визначає підхід до лікування.
• Візуалізаційні дослідження: у деяких випадках для оцінки кровотоку, виявлення будь-яких прихованих судинних аномалій або обструкцій та оцінки стану кровоносних судин, що постачають уражену область, можуть бути рекомендовані візуалізаційні дослідження, такі як ультразвукова доплерографія
  або ангіографія.
• Лабораторні тести: залежно від клінічної ситуації можуть проводитися лабораторні тести для оцінки загального стану здоровʼя, виключення фонових інфекцій, оцінки рівня глюкози в крові (у разі діабету) та перевірки інших потенційних факторів, що сприяють.
• Біопсія. У певних ситуаціях може бути проведена біопсія для отримання невеликого зразка тканини для подальшого дослідження під мікроскопом. Біопсія може допомогти виявити конкретні причини або основні стани, що сприяють виникненню трофічної виразки.

Діагноз включає розгляд як клінічної картини, так і основних факторів, що сприяють розвитку виразки. Ця всебічна оцінка допомагає визначити відповідний план лікування та стратегії лікування для прискорення загоєння та запобігання ускладнень.

Як лікувати трофічну виразку?

Лікування передбачає комплексний підхід, спрямований на прискорення загоєння, профілактику ускладнень і усунення першопричини. Конкретний план лікування може змінюватися залежно від характеристик виразки та загального стану здоровʼя людини. Дуже важливо проконсультуватися з досвідченим лікарем, який має досвід роботи в спеціалізованому центрі для встановлення точного діагнозу та індивідуальних рекомендацій щодо лікування. Однак при деякі підходи до лікування є обовʼязковими і загальними:

• Догляд за раною і повʼязки. Правильний догляд за раною має вирішальне значення для лікування трофічної виразки. Він передбачає регулярне очищення виразки мʼяким антисептичним розчином або стерильним фізіологічним розчином для запобігання інфекції. Залежно від характеристик рани, відповідні повʼязки можуть бути використані для створення вологого середовища рани, поглинання надлишку ексудату, прискорення загоєння та захисту виразки від зовнішніх забруднень.
• Зняття тиску-зниження тиску на уражену ділянку життєво важливо для загоєння трофічної виразки. Цього можна домогтися, використовуючи спеціальні подушки, матраци або прокладки, які перерозподіляють тиск і знімають навантаження на виразкову область. Також важливо часто змінювати положення і уникати тривалих періодів нерухомості.
• Розвантаження і піднесення: якщо трофічна виразка знаходиться на стопі або гомілці, розвантаження цієї області має вирішальне значення для зниження тиску. Це може включати використання допоміжних пристроїв, таких як милиці, ходунки або інвалідні коляски, щоб уникнути навантаження на уражену кінцівку. Підняття ураженої кінцівки під час відпочинку може допомогти
  зменшити набряк і поліпшити кровообіг.
• Лікування інфекції. При наявності ознак інфекції слід вжити відповідних заходів для контролю та лікування інфекції. Для цього застосовуються антибіотики, які або вводяться безпосередньо в рану або застосовуються системно.
• Хірургічна обробка. У випадках, коли в виразці присутні нежиттєздатні або некротичні тканини, може знадобитися санація. Санація допомагає видалити відмерлі тканини і створити більш здорове ранове ложе для загоєння. Санація може бути досягнута за допомогою різних методів, таких як хірургічна обробка, ферментативна обробка (рідко використовується) або аутолітична обробка(за допомогою спеціального гелю для обробки ран).
• Компресійна терапія. У деяких випадках може бути корисна компресійна терапія, особливо при трофічних виразках, повʼязаних з венозною недостатністю. Компресійні повʼ;язки або панчохи допомагають поліпшити кровообіг і зменшити набряк.
• Нутритивна підтримка: адекватне харчування відіграє важливу роль у загоєнні ран. Потрібно вживати збалансоване харчування, багате білками, вітамінами і мінералами. У деяких випадках дієтолог може надати рекомендації щодо конкретних дієтичних рекомендацій або харчових добавок для підтримки
  загоєння. MedTour рекомендує доктора Олександру Кириленко.
• Лікування супутніх захворювань. Лікування станів, що сприяють виникненню трофічних виразок, важливо для довгострокового загоєння і запобігання рецидивам. До таких методів відноситься контроль рівня глюкози в крові при діабеті, лікування судинних захворювань або лікування інших захворювань.

Новітні методи лікування трофічної виразки

Використання стовбурових клітин при лікуванні трофічних виразок є областю активних досліджень. Хоча терапія стовбуровими клітинами при трофічних виразках все ще не увійшла в стандарти лікування, вона встигла показати вражаючі результати.
Стовбурові клітини мають унікальну здатність диференціюватися на різні типи клітин і мають регенеративні властивості. Вони можуть бути отримані з різних джерел, включаючи жирову тканину (жир), кістковий мозок або тканину пуповини.
Стовбурові клітини при лікуванні трофічних виразок можуть застосовуватися
декількома способами:

• Трансплантація стовбурових клітин: стовбурові клітини можуть бути виділені і підготовлені для трансплантації в місце ураження. Ці клітини можуть сприяти регенерації тканин, ангіогенезу (утворенню нових кровоносних судин) і зменшити запальну реакцію. Трансплантовані стовбурові клітини також можуть вивільняти фактори росту та цитокіни, які сприяють процесу загоєння.
• Продукти, отримані зі стовбурових клітин. Замість прямої трансплантації стовбурових клітин існує можливість використання продуктів, отриманих із стовбурових клітин, таких як фактори росту, цитокіни або позаклітинні везикули. Ці продукти містять корисні біоактивні молекули, що виділяються стовбуровими клітинами, і їх можна застосовувати місцево або вводити у виразку для стимулювання процесів загоєння.
• Комбінована терапія. Терапію стовбуровими клітинами можна застосовувати разом з іншими відомими методами лікування. Наприклад, терапію стовбуровими клітинами можна використовувати в поєднанні з відповідним доглядом за ранами, розвантаженням або компресійною терапією для поліпшення загального процесу загоєння.

Як проходить лікування трофічної виразки за допомогою стовбурових клітин?

Лікування за допомогою стовбурових клітин відбувається в кілька етапів.

1 Збір стовбурових клітин: стовбурові клітини можуть бути отримані з різних джерел, включаючи жирову тканину (жир), кістковий мозок або тканину пуповини. Вибране джерело буде залежати від таких факторів, як наявність, доступність та конкретні протоколи використовуваного лікування.
2 Виділення та підготовка стовбурових клітин: після збору стовбурові клітини виділяють із зразка тканини та обробляють для отримання концентрованої популяції стовбурових клітин. Для виділення та очищення клітин можуть використовуватися різні методи, такі як ферментативне розщеплення або центрифугування клітин.
3 Доставка стовбурових клітин: стовбурові клітини можуть бути доставлені до місця трофічної виразки різними способами, залежно від конкретного підходу до лікування. Ці методи можуть включати:

• Локальну інʼєкцію. При цьому стовбурові клітини вводяться безпосередньо в виразку або в навколишні тканини. Це дозволяє цілеспрямовано доставляти стовбурові клітини в потрібне місце.
• Місцеве застосування: продукти, отримані зі стовбурових клітин, такі як фактори росту або цитокіни, можна наносити місцево на виразку. Ці продукти містять корисні біоактивні молекули, що виділяються стовбуровими клітинами, які можуть сприяти загоєнню та регенерації тканин.
• Нанесення на каркаси: стовбурові клітини можна комбінувати з каркасами з біоматеріалу, які діють як підтримуюча структура для клітин. Ці риштування можуть бути розміщені на ліжку виразки, полегшуючи взаємодію між стовбуровими клітинами та середовищем рани.

4 Спостереження та моніторинг. Після терапії стовбуровими клітинами необхідний ретельний моніторинг та подальше спостереження для оцінки прогресування виразки та відповіді на лікування. Це може включати регулярну оцінку рани, оцінку параметрів загоєння та коригування плану лікування за необхідності.

Профілактика трофічної виразки

Профілактика передбачає усунення першопричин і проведення заходів щодо мінімізації ризику їх розвитку. Ось деякі загальні стратегії профілактики трофічних виразок:

• Догляд за шкірою. Правильний догляд за шкірою необхідний для підтримки її здоровʼя і цілісності. Тримайте шкіру чистою та зволоженою, щоб запобігти сухості та розтріскуванню. Використовуйте м’яке мило і уникайте надмірного використання гарячої води. Регулярно оглядайте шкіру на наявність ознак
  почервоніння, подразнення або травм.
• Максимальне зняття тиску: зменшіть тиск і тертя на вразливих ділянках тіла, практикуючи регулярну зміну положення і використовуючи відповідні прокладки або подушки. Це особливо важливо для людей, які малорухливі або проводять тривалий час в сидячому або лежачому положенні.
• Використовуйте спеціалізовані пристрої або засоби для зняття тиску відповідно до рекомендацій
  медичних працівників.
• Розвантаження: якщо у вас є стан, що підвищує ризик розвитку трофічних виразок, таких як периферична нейропатія або венозна недостатність, важливо розвантажити чутливі ділянки. Цього можна досягти за допомогою допоміжних пристроїв, таких як милиці, ходунки або інвалідні крісла, або за допомогою спеціальних подушок або матраців.
• Підтримання здорової ваги. Надмірна вага може сприяти підвищеному тиску на стопи і нижні кінцівки. Підтримка здорової ваги може допомогти зменшити ризик розвитку трофічних виразок, повʼязаних із надмірним тиском.
• Регулярні фізичні вправи. Регулярні фізичні вправи покращують кровообіг і
  загальний стан здоровʼя.
• Догляд за ногами при діабеті. Пацієнтам з діабетом необхідно приділяти особливу увагу догляду за ногами. Необхідно щодня оглядати ноги на предмет будь-яких ознак порізів, пухирів або виразок, а також тримати ноги в чистоті і зволоженні, регулярно підстригати нігті і носити відповідне взуття.

Наші найкращі лікарі-спеціалісти

Команда MedTour має великий досвід в забезпеченні медичної допомоги різним групам пацієнтів, в тому числі і з трофічними виразками. Для таких клінічних ситуацій ми рекомендуємо доктора Олександра Ковальчука, якщо пацієнт перебуває в Україні та доктора Івана Бадьїна для пацієнтів, які перебувають за її
межами.

Доктора-координатори дадуть відповідь на будь-яке питання з приводу лікування трофічних виразок стовбуровими клітинами абсолютно безкоштовно.

F.A.Q.

1. Яка вартість лікування трофічних виразок за допомогою стовбурових клітин?

Вартість лікування трофічних виразок стовбуровими клітинами залежить від декількох факторів, включаючи країну або регіон, де пропонується лікування, використовуваний конкретний протокол терапії стовбуровими клітинами, джерело стовбурових клітин (наприклад, аутологічний або алогенний), кількість необхідних процедур і додаткові супутні Медичні послуги. Це становить від декількох сотень до декількох тисяч доларів за курс.

2. Скільки курсів стовбурових клітин потрібно для досягнення ефекту при лікуванні трофічних виразок?

Це питання вирішується індивідуально виходячи з клінічної ситуації і стану здоровʼя пацієнта, але найчастіше пацієнтам потрібно 3-4 курсу.

3. Скільки часу потрібно для виникнення помітного клінічного ефекту при трофічних виразок стовбуровими клітинами?

Для появи перших ознак поліпшення як правило потрібно 1-3 тижні, а для досягнення повного ефекту до 3 місяців. Але це також середній показник, передбачити стан конкретного пацієнта зможе тільки лікуючий лікар.