Опіки — перша допомога, лікування, види опіків

Опік — перша допомога, лікування. Що не потрібно робити в разі опіку

Опік — це ушкодження тканин організму, спричинене дією високої температури, хімічних речовин (солями, кислотами, важкими металами) або іонізуючим випромінюванням.

Причини опіків

Опіки можуть виникати з різних причин. Ось деякі з найпоширеніших причин опіків:

• Термічні. Це найпоширеніший вид, спричинений впливом тепла, наприклад, полум’я, гарячих рідин, пари або контакту з гарячими предметами.
• Електричні. Вони викликані електричним струмом, що проходить через тіло, і можуть призвести до пошкодження тканин, внутрішніх пошкоджень і навіть зупинки серця.
• Хімічні. Виникають у разі контакту шкіри або очей з агресивними хімічними речовинами, такими як кислоти, луги або розчинники.
• Радіаційні — виникають внаслідок впливу високих рівнів іонізуючого випромінювання, наприклад, під час променевої терапії для лікування раку або під час ядерних аварій.
• Сонячні. З’являються через надмірний вплив ультрафіолетового (УФ) випромінювання сонця і можуть призводити до почервоніння, болю та лущення шкіри.
• Опіки від тертя трапляються рідко внаслідок тертя шкіри об шорстку поверхню.

Види опіків

Розрізняють чотири основні типи, що класифікуються за ступенем тяжкості травми:

• Першого ступеня — це найлегша форма опіків, що вражає тільки верхній шар шкіри (епідерміс). Симптоми включають почервоніння, біль і невеликий набряк. Ці опіки зазвичай загоюються протягом декількох днів без утворення рубців.
• Другого ступеня. Ці опіки проникають через епідерміс і досягають другого шару шкіри (дерми). Симптоми включають утворення пухирів, сильний біль і набряк. Час загоєння варіюється залежно від тяжкості опіку, можуть залишитися рубці.
• Третього ступеня — це важке ураження, що проникає через усі шари шкіри і часто вражає підлеглі тканини, такі як м’язи та кістки. Шкіра може почорніти або обгоріти, а біль може бути незначним або відсутнім через пошкодження нерва. Опіки третього ступеня вимагають негайної медичної допомоги і можуть потребувати пересадки шкіри або проведення інших реконструктивних операцій.
• Четвертого ступеня — характеризуються некрозом (обвуглюванням) усіх шарів шкіри.

Ускладнення при опіках

Опіки можуть викликати широкий спектр ускладнень, залежно від тяжкості опіку і ступеня пошкодження. Деякі з найчастіших ускладнень включають у себе:

• Інфікування пошкодженої ділянки. Опіки можуть зробити шкіру вразливішою для інфекції, що може призвести до серйозних ускладнень.
• Рубцювання — опіки можуть призвести до утворення рубців, особливо в разі тяжких опіків. Рубцювання може обмежити рухливість і спричинити значні косметичні дефекти.
• Контрактури: опіки, що зачіпають глибші шари шкіри, можуть призвести до утворення рубцевої тканини, яка може стягувати шкіру та інші тканини, обмежуючи рухливість і значною мірою змінюючи зовнішній вигляд пошкодженої ділянки.
• Респіраторні проблеми. Опіки обличчя або горла можуть спричинити набряк, який може блокувати дихальні шляхи та призвести до утруднення дихання.
• Шок. Тяжкі опіки можуть спричинити шок, небезпечний для життя стан, під час якого порушується діяльність серцево-судинної та дихальної систем, а також координація всіх систем органів через нервову систему. Цей стан потребує негайної стаціонарної медичної допомоги.
• Психологічні проблеми. Опіки можуть спричиняти емоційні та психологічні травми, такі як депресія, тривога і посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).

Діагностика опіків

Діагноз «опік» зазвичай охоплює фізикальне обстеження та оцінку тяжкості й ступеня травми. Крім цього, використовуються деякі діагностичні тести і процедури, що дозволяють оцінити стан пацієнта і вибрати найкращу стратегію лікування.

• Фізикальне обстеження. Медичний працівник оглядає опік і оцінює його тяжкість, ступінь і локалізацію. Якщо стан пацієнта того потребує, також оцінюються життєві показники пацієнта, такі як частота серцевих скорочень, артеріальний тиск і частота дихання. Для виставлення діагнозу достатньо огляду лікаря. Під час огляду лікар класифікує опік. Опіки класифікуються за їхньою тяжкістю, що може допомогти визначити відповідний план лікування. Найбільш часто використовувана система класифікації — «правило дев’яток», яке ділить тіло на ділянки по 9% або кратні 9%.
• Візуалізаційні дослідження. Візуалізаційні дослідження, такі як рентген, комп’ютерна томографія або МРТ, можуть використовуватися для оцінки ступеня тяжкості опіку та оцінки пошкодження суміжних тканин або органів. Їх застосовують, коли припускають, що уражена не тільки шкіра, а й глибші тканини.
• Аналізи крові. Аналізи крові можуть бути призначені для виявлення ознак інфекції, зневоднення або дисбалансу електролітів, які можуть виникнути за важких опіків.
  Оцінка глибини опіку. Існують різні методи оцінки глибини опіку, зокрема візуальна оцінка, оцінка на дотик або тиск, а також спеціалізоване обладнання, таке як лазерний доплерівський сканер або інфрачервона термографія.
• Бактеріальний посів. У разі інфікованих опіків можна взяти аналіз, який допоможе визначити конкретні бактерії або грибки, присутні в ушкодженій ділянці, і призначити лікування правильними антибіотиками.
• Конкретні діагностичні тести і процедури залежатимуть від тяжкості та локалізації опіку, а також від загального стану здоров’я пацієнта. Крім перерахованих можуть бути призначені додаткові обстеження.

Лікування опіків

Лікування опіків насамперед залежить від ступеня тяжкості опіку і меншою мірою від стану пацієнта.

Лікування опіків першого ступеня

Ці незначні опіки зазвичай можна лікувати безрецептурними болезаспокійливими засобами та місцевими мазями для заспокоєння шкіри. Прохолодні компреси або замочування ураженої ділянки в прохолодній воді також можуть полегшити стан.

Лікування опіків другого ступеня

Ці опіки можуть потребувати більш значного лікування, такого як використання знеболювальних препаратів, кремів або мазей, що відпускаються за рецептом, для запобігання інфекції та прискорення загоєння. У деяких випадках може знадобитися дренування пухирів або санація (обробка рани і видалення пошкодженої тканини). Також можуть знадобитися пов’язки і догляд за раною, щоб запобігти інфекції та прискорити загоєння. Це потребує амбулаторної медичної допомоги.

Опіки третього ступеня та четвертого ступеня

Це тяжкі опіки, які потребують негайної медичної допомоги і завжди вимагають госпіталізації. Лікування може включати знеболення, догляд за ранами, пересадку шкіри або іншу реконструктивну операцію для відновлення ураження. У деяких випадках може знадобитися ампутація, якщо завдано непоправної шкоди. У такій клінічній ситуації крім безпосередньо хірургічного лікування опіків потрібні ще й екстрені заходи, спрямовані на порятунок життя пацієнта. До таких заходів належать описані нижче дії. Для поповнення втрат рідини та електролітів може знадобитися внутрішньовенне введення рідини через шкіру. Знеболення — можуть знадобитися знеболювальні препарати.

Після лікування опіків третього і четвертого, але іноді другого ступеня пацієнтам зазвичай потрібна реабілітація. Щоб допомогти пацієнтам оговтатися і відновити рухливість і функції того чи іншого органу або частини тіла, можуть знадобитися фізіотерапія і психологічне консультування.
Конкретний план лікування залежатиме від тяжкості та ступеня опіку і загального стану здоров’я пацієнта. При будь-якому опіку важливо звернутися по медичну допомогу, оскільки навіть незначні опіки можуть призвести до серйозних ускладнень, якщо їх не лікувати належним чином.

Лікування опіків нігтьової пластини

Опіки нігтьової пластини можуть бути болісними і потребують негайного лікування, щоб запобігти інфекції та подальшому пошкодженню нігтя. Ось декілька кроків, які необхідно зробити в такому разі:

• Зняти всі прикраси або тісний одяг з ураженої ділянки, щоб запобігти подальшим травмам.
• Промити місце опіку прохолодною водою протягом 10–15 хвилин, щоб зменшити біль і набряк. Не варто використовувати лід або дуже холодну воду, оскільки це може ще більше пошкодити шкіру.
• Акуратно висушити уражену ділянку чистим м’яким рушником. (Не йдеться про опіки третього-четвертого ступеня або про кислотні опіки).
• Накласти стерильну пов’язку, щоб захистити ділянку від подальшого пошкодження і знизити ризик інфікування.
• Уникати тиску на уражену ділянку, оскільки це може спричинити додатковий біль і пошкодження.
• Прийняти безрецептурні знеболювальні, щоб полегшити біль.
• Якщо опік сильний, охоплює велику площу або ж прийняті ліки не дають необхідного знеболювального ефекту, необхідно негайно звернутися по медичну допомогу.

На додаток до цих кроків важливо утримувати уражену ділянку в чистоті та сухості, а також уникати дотиків до місця пошкодження. Якщо в цій ділянці з’являться будь-які ознаки інфекції, такі як почервоніння, набряк або гній, слід негайно звернутися до лікаря.

Сучасні методи лікування опіків

Терапія стовбуровими клітинами — новий варіант лікування опіків. Суть цієї терапії полягає в тому, що стовбурові клітини можуть допомогти регенерувати пошкоджену тканину і сприяти загоєнню.
Існує кілька типів стовбурових клітин, які можна використовувати для лікування опіків, включно з ембріональними стовбуровими клітинами, індукованими плюрипотентними стовбуровими клітинами та мезенхімальними стовбуровими клітинами. Мезенхімальні стовбурові клітини (МСК) часто використовуються під час лікування опіків, оскільки вони мають здатність диференціюватися в різні типи клітин, включно з клітинами шкіри, а також можуть модулювати імунну відповідь для зменшення запалення.
Лікування опіків стовбуровими клітинами відбувається в декілька етапів:

• Взяття стовбурових клітин у пацієнта або донора. Стовбурові клітини можуть отримувати з кісткового мозку, жирової тканини або пуповинної крові.
• Після цього відбувається розмноження стовбурових клітин у лабораторії під дією спеціальних розчинів, щоб виробити достатню кількість клітин для лікування.
• Нанесення стовбурових клітин на місце опіку, або їх безпосереднє введення в рану, або з використанням каркаса для підтримки клітин протягом усього періоду їх росту.
• Спостереження за наявністю у пацієнта будь-яких ознак побічних реакцій, таких як запалення або інфекція.

Дослідження показали, що терапія стовбуровими клітинами може допомогти покращити загоєння ран і зменшити утворення рубців. Для того, щоб визначити оптимальний тип стовбурових клітин для використання, найкращий метод доставки клітин до місця рани, а також потенційні ризики та переваги цього лікування, необхідно проконсультуватися з досвідченим і кваліфікованим у цій галузі лікарем.

Відновлення після опіків

Відновлення після опіків може залежати від тяжкості опіку і ступеня ушкодження шкіри та розташованих нижче тканин. Загалом відновлення після опіків може бути тривалим і складним процесом, що потребує міждисциплінарного підходу за участю медичних працівників, спеціалістів з реабілітації та спеціалістів у галузі психічного здоров’я.
Відновлення складається з кількох етапів:

• Безпосередньо лікування. Лікування опіку може охоплювати різні заходи: від очищення рани і накладення пов’язки або мазі до госпіталізації, хірургічних втручань і реконструктивних операцій.
• Догляд за раною — правильний догляд за раною необхідний для запобігання інфекції та прискорення загоєння. Це може включати регулярне очищення рани, нанесення мазей і накладення пов’язок для місцевого застосування, а також використання спеціалізованих засобів для догляду за раною.
• Реабілітація. Опіки можуть призвести до значних фізичних обмежень, таких як втрата рухливості, сили та діапазону рухів. Реабілітація може включати фізіотерапію, масажі та інші форми реабілітації, які допоможуть пацієнтам відновити функції.
• Лікування рубців: післяопікові рубці можуть бути болючими й обмежувати рухливість. Лікування рубців охоплює використання силіконових серветок, компресійного одягу та інших методів лікування, які допомагають зменшити рубці та покращити зовнішній вигляд шкіри.
• Психологічна підтримка. Опіки також можуть мати серйозні психологічні наслідки, включно з депресією, тривогою і посттравматичним стресовим розладом. Психологічна підтримка може включати консультування, групи підтримки та інші форми терапії, щоб допомогти пацієнтам впоратися з емоційним впливом травми.

Для пацієнтів з опіками важливо дотримуватися рекомендацій свого лікаря з догляду та реабілітації і звертатися по допомогу, якщо у них виникнуть будь-які ускладнення або труднощі в процесі відновлення. Завдяки належному догляду та підтримці багато пацієнтів домогтися значного покращення якості життя і функціональних можливостей.

Мазі для лікування опіків

Пацієнтів часто цікавить питання, які мазі підходять для лікування опіків. Існує кілька типів мазей, які можна застосовувати в такій клінічній ситуації. Деякі мазі підходять для лікування опіків легкого ступеня, інші навпаки — потрібні тільки у випадках важчих ушкоджень. Велике значення має також стадія процесу загоєння.
Ось деякі мазі, які часто використовують для лікування опіків:

• Сульфадіазин срібла — це крем з антибіотиком для місцевого застосування, який зазвичай використовується для лікування опіків другого ступеня. Він допомагає запобігти інфекції та сприяє загоєнню.
• Бацитрацин — це ще одна мазь для місцевого застосування з антибіотиком, яку можна використовувати для запобігання інфекції. Використовується в разі опіків першого та другого ступеня.
• Вазелін. Це проста безрецептурна мазь, яка допомагає заспокоїти і зволожити шкіру після опіку. Вона також може допомогти захистити шкіру від подальшого пошкодження. Застосовується тільки в разі опіків першої стадії.
• Алое вера. Алое вера — це натуральний рослинний екстракт, що має протизапальні та ранозагоювальні властивості. Його можна наносити місцево, щоб зменшити біль і прискорити загоєння. Також підходить для опіків легкого ступеня.
• Лідокаїн — це місцевий анестетик, який може допомогти зменшити біль і дискомфорт. Його часто використовують у поєднанні з іншими мазями або пов’язками.

У будь-якому випадку у разі використання мазі кожного типу і за будь-якого типу опіку важливо не займатися самолікуванням, а перед початком лікування проконсультуватися з лікарем відповідної спеціальності.

Куди звернутися в разі опіків

У разі виникнення опіку легкого ступеня необхідно звернутися до свого лікаря (найчастіше це сімейний лікар). У разі підозри на опік другого ступеня (більша площа ушкодження, сильний біль, утворення пухирів, ураження шкіри невідомими речовинами або хімікатами) слід звернутися до травмпункту протягом доби. У разі ще серйозніших ситуацій необхідно якомога раніше викликати невідкладну медичну допомогу.

Наші лікарі-спеціалісти

Команда MedTour, яка має великий досвід у лікуванні найскладніших патологій за допомогою стовбурових клітин, може порекомендувати двох досвідчених лікарів, у яких є хороші результати лікування, і які займаються лікуванням опіків за допомогою стовбурових клітин, — лікаря Ковальчука і лікаря Бадьїна. Лікар Ковальчук працює в Україні, а лікар Бадьїн приймає пацієнтів у Сербії.

Часті запитання

1. Як можна запобігти опікам?

Опікам можна запобігти, застосовуючи запобіжні заходи, як-от носіння захисного одягу чи спорядження, обережність під час поводження з гарячими рідинами чи предметами, а також правильне зберігання та поводження з хімікатами та іншими небезпечними матеріалами. Також важливо дотримуватися пожежної безпеки та мати в будинку справні детектори диму.

2. Які типи стовбурових клітин використовуються для лікування опіків?

Для цієї мети можна використовувати різні типи стовбурових клітин, включно з мезенхімальними стовбуровими клітинами, стовбуровими клітинами жирової тканини та ембріональними стовбуровими клітинами.

3 Які потенційні переваги використання стовбурових клітин для лікування опіків?

Переваги включають покращення загоєння ран, зменшення утворення рубців, підвищення рухливості та функціональності

Якщо у вас залишилися запитання з приводу можливостей, які може дати терапія стовбуровими клітинами в разі опіків, звертайтеся за безкоштовною консультацією до лікаря-координатора MedTour.