Усі пухлини незалежно від швидкості росту, типу новоутворення і своєї природи мають важливу спільну рису — розташовуються безпосередньо в тканині головного мозку або в мозкових оболонках. Це означає, що вони здатні перешкодити нормальному мозковому кровообігу і викликати інсульт або руйнувати в міру зростання життєво важливі структури.

Цей тип новоутворень вкрай складний для діагностики. Головний мозок оточений черепною коробкою, тому простір для маніпуляцій становить від кількох міліметрів до кількох сантиметрів, а іноді потрібна для діагностики ділянка взагалі недоступна для біопсії, бо ризик пошкодження зорових, слухових, рухових ядер або інших найважливіших частин головного мозку перевищує користь.

Також слід звернути увагу на те, що класифікація пухлини головного мозку як доброякісної є відносною, оскільки багато з цих пухлин здатні ставати злоякісними.

Ще однією відмінною особливістю є наявність такої специфічної для нервової системи складової імунітету як ГЕБ — гематоенцефалічний бар’єр.

ГЕБ існує для того, щоб захистити нервову систему від інфекцій і клітин імунітету. Однак, через цей бар’єр препарати для хіміотерапії також практично не можуть потрапити до тканин головного мозку та чинити там свою дію.

• нейрофіброматоз 1 або 2 типу,
• хвороба Бурневілля,
• хвороба Гіппеля-Ліндау,
• синдром Лі-Фраумені,
• пухлини головного мозку в родичів,
• туберозний склероз,
• синдром базально-клітинного невуса,
• синдром Турко.

Астроцитома

Пухлина з астроцитів – клітин, потрібних для живлення нейронів і відновлення їх у разі потреби. Її доброякісні форми:

пілоцитарна астроцитома,

дифузна астроцитома

злоякісні астроцитоми:

фібрилярна астроцитома,

анапластична астроцитома,

і найбільш злоякісний варіант – гліобластома (див. статтю гліобластома).

Гліома стовбура мозку

Утворюється з основних допоміжних клітин головного мозку, які називаються нейроглією (їх близько 40%), що створюють мікрооточення нейрона і необхідні для метаболічних процесів у ньому, навчання нейрона і проходження нервового імпульсу. Здатна переходити в злоякісну форму – гліобластому.

Епендимома

Складається з клітин шлуночків мозку, здебільшого трапляється у дітей і молодих людей. Є третьою за поширеністю злоякісною пухлиною головного мозку в дітей. Вражає мозочок, стовбур головного мозку, спинний мозок і часто виникає в задній черепній ямці. Іноді може поширюватися через спинномозкову рідину.

Ця пухлина є злоякісною. Вона лікується за допомогою поєднання оперативного лікування та променевої терапії. Коефіцієнт виживання при епендимомі 50-70%.

Олігодендрогліома

Це пухлина головного мозку, яка зустрічається переважно в дорослих і частіше в чоловіків (співвідношення 3/2). Вона виникає з олігодендроцитів, які належать до нейроглії. Складає близько 3% усіх пухлин головного мозку.

Локалізується здебільшого в корі головного мозку і вздовж стінок шлуночків. рідше зустрічається в мозочку, зорових нервах, стовбурі мозку. Характерна поява кіст навколо пухлини. Може до 5 років рости абсолютно безсимптомно. Часто пов’язана з мутацією TCF12.

Види олігодендрогліом:

Олігодендрогліома (II ступінь злоякісності).

Анапластична олігодендрогліома (III ступінь злоякісності).

Змішана олігоастроцитома (III ступінь злоякісності), згодом трансформується в гліобластому.

Лікується здебільшого хірургічним шляхом, найбільш безпечний для пацієнта спосіб – використання радіохірургії (Кібер-Ножа). Середній безрецидивний період становить 5 років, а 10-річна виживаність 30-40%.

Менінгіома

У 10-15% випадків злоякісна, в інших випадках доброякісна пухлина головного і спинного мозку. Загальна захворюваність утричі вища у жінок, але злоякісна форма частіше зустрічається у чоловіків.

Гістологічні форми менінгіоми:

• Grade-1 — 1-й ступінь злоякісності, становить 94,5 % від усіх випадків. Це доброякісні, повільно зростаючі утворення, що не вражають навколишні тканини. Характеризуються сприятливим прогнозом і низькою частотою рецидивів.
• Grade-2 — 2-й ступінь злоякісності, 4,7 % випадків. Характеризуються більш агресивним і швидким ростом, високою частотою рецидивування і менш сприятливим прогнозом.
• Grade-3 — 3-й ступінь злоякісності, 1% випадків. Злоякісні новоутворення з несприятливим прогнозом, високою частотою рецидивування, які швидко зростають і залучають навколишні тканини мозку в процес.
  Лікування: утворення до 4 см підлягають опроміненню на Кібер-Ножі, решту оперують відкритим способом.

Прогноз: 70-90% пацієнтів виживають протягом 5 років. Однак, слід пам’ятати, що 3% доброякісних менінгіом і 78% злоякісних рецидивують після лікування.

Шваннома (невринома)

Пухлина, яка виникає зі шванновських клітин, потрібних для підтримки та ізоляції нерва. Характеризується повільним ростом і вражає нерви голови, шиї, верхніх і нижніх кінцівок. Часто зустрічається в слуховому нерві.

Підлягає хірургічному лікуванню, найчастіше пухлину можна видалити радіохірургічним способом.

Кранофарингіома

Доброякісна пухлина головного мозку, яка становить 6% від усіх пухлин головного мозку в дітей 5-14 років. Складається зі щільної тканини та заповненої рідиною кісти. Часто розвивається біля гіпофіза та гіпоталамуса.

Видаляють за допомогою відкритої операції або радіохірургічним способом. Десятирічне виживання після лікування становить 80-90%.

Гермінома

Пухлина з герміногенних (ембріональних) клітин, яка належить до групи тратом (див. статтю Тератобластома).

Симптоми пухлин головного мозку різноманітні й залежать від пухлини, але загальні – це:

• головний біль, особливо, якщо він частішає, прогресує і перестає зніматися знеболювальними препаратами,
• нудота, блювання,
• погіршення пам’яті,
• випадання полів зору, зниження зору,
• втрата чутливості або рухової здатності однієї або декількох кінцівок,
• сплутана свідомість,
• зниження слуху,
• зміна маси тіла,
• відсутність апетиту,
  швидка стомлюваність,
• запаморочення,
• зорові, слухові або нюхові галюцинації.

Зазвичай при пухлинах головного мозку спостерігається відразу кілька симптомів.