Метахроматична лейкодистрофія (МЛД) — спадкова постійно прогресуюча патологія, що призводить до серйозних ушкоджень нервової системи.

МЛД відноситься до групи наслідуваних порушень метаболізму. А саме, до лізосомних хвороб накопичення.

МЛД викликана мутацією гена ARSA на 22-й хромосомі. Через генетичний дефект фермент «Арилсульфатаза А» (ARSA) не утворюється.

В окремих випадках хвороба може розвиватися через мутацію гена PSAP на 10 хромосомі.

МЛД успадковується аутосомно-рецесивно: обидва батьки здорові, але є носіями зміненого гена. Імовірність що дитина успадкує ген, що мутує, становить 25%.

У кожній клітині людини, за винятком еритроцитів крові, знаходяться лізосоми. Це клітинні структури, головна функція яких – розщеплення різних речовин за допомогою спеціальних білків – ферментів.

Ліпід «Цереброзид сульфату» — найважливіша частина клітинної оболонки нервів (мієліну). Розпад цереброзиду сульфату відбувається в лізосомах з допомогою ферменту «Арилсульфатаза А». При розщепленні цього ліпіду утворюються будівельні блоки, які виходять з лізосом і беруть участь в утворенні нових нервових оболонок.

При дефіциті або відсутності ферменту «Арилсульфатаза А» цереброзид сульфату не розщеплюється, не виходить з лізосоми і накопичується в клітинах. Внаслідок відбувається прогресуюча втрата мієліну, який не може бути знову утворений. Це, у свою чергу, викликає різні неврологічні симптоми.

Сульфатид накопичується в клітинах нервової системи, нирок, жовчного міхура і печінки.

МЛД ділиться на форми, в залежності від віку, в якому проявляються симптоми, і від того, наскільки швидко розвивається хвороба.

Існує три форми:

• Інфантильна (60%) — до 2,5 років,
• Ювенільна, або підліткова (20-30%) — від 2,5 до 16 років,
• Доросла (10-20%) — початок після 16 років.

Кожна форма прогресує з наростанням рухових порушень, втратою навичок, пов’язаних з навчанням і поведінкою.

Інфантильна форма: часто діти до 1-2 років розвиваються нормально і не виявляють жодних ознак хвороби. Ранні симптоми:

• Діти починають ходити пізніше, ніж їх однолітки. Їм стає важко стояти і ходити, якщо вони вже цьому навчилися,
• Слабкість м’язів (гіпотонус), іноді підвищена м’язова напруга. Діти часто спотикаються і падають (спастичність),
• Порушення координації.

Через кілька місяців через м’язову слабкість дитина не може стояти і тримати рівновагу.

Через кілька років відбувається втрата набутих навичок. Спостерігаються епілептичні напади, порушення слуху, сліпота.

Ювенільна форма:

• Рання: початок хвороби в 4-6 років.
  • Симптоми: порушення ходи, рухів, спастичність м’язів, проблеми з координацією. Приєднуються епілептичні напади.
• Пізня: захворювання проявляється у 6-16 років.
  • Прояви: спостерігається втрата рухових функцій, якій передують складнощі в навчання та поведінкові порушення.

Доросла форма: розвивається після 16 років.

• Симптоми: психічні та поведінкові порушення у виді перепадів настрою, змін особистості та дивної поведінки, що викликає труднощі на роботі або в школі. Через деякий час – регрес розумових здібностей і розвиток недоумства. Потім виникають рухові порушення: спастичність, втрата координації.

З часом приєднуються мимовільні скручувальні рухи, параліч, епілепсія, проблеми зі слухом і зором, нездатність контролювати сечовипускання та акт дефекації, а також втрата мовлення та сприйняття навколишнього середовища.

Перебіг і тяжкість хвороби, а також тривалість життя залежать від віку, в якому проявляються симптоми. Метахроматична лейкодистрофія характеризується безперервним прогресуванням, високим рівнем інвалідизації та смертності.

Чим раніше виявилася хвороба, то швидше вона прогресує. І навпаки, чим пізніший початок МЛД, тим повільніше вона розвивається.

• Діти з інфантильною формою зараз живуть до 5-10 років. Більшість помирають протягом 5 років після появи перших симптомів.
• Тривалість життя пацієнтів з ювенільною формою досягає 20 років і більше. Рідко підлітки досягають дорослого віку.
• При дорослій формі параліч розвивається протягом декількох років і багато пацієнтів живуть протягом декількох десятиліть.