З’ясувалося, як вдихання кліщів домашнього пилу провокує розвиток алергічної астми

Нове дослідження вчених Піттсбурзького університету розкриває, як кліщі домашнього пилу, які вдихаються і часто спричиняють алергічну астму, активують імунну систему і призводять до розвитку цього захворювання у мишей.

Результати дослідження, опубліковані нещодавно в журналі Nature Immunology, дають змогу зрозуміти, як нешкідливі, на перший погляд, речовини, як-от пилові кліщі, лупа домашніх тварин та пилок, можуть подолати імунну систему та спричинити алергічну реакцію, і в кінцевому підсумку можуть відкривати шлях до пошуку нових терапевтичних засобів для лікування та профілактики алергічної астми.

«Ми часто думаємо про імунну систему як про армію, яка бореться з «поганими хлопцями». І хоча це справді так, більшу частину часу наша імунна система стикається не з хвороботворними мікроорганізмами, а з пилом і пилком, які ми вдихаємо, рослинами і тваринами, яких ми їмо, і речами, яких ми торкаємось у навколишньому середовищі. Головне питання, яке спонукає мене до досліджень, — це як наша імунна система дізнається, що потрібно реагувати на мікроорганізми, а не на інші речовини в навколишньому середовищі», — каже Amanda C. Poholek (Аманда К. Похолек), докторка філософії, старша авторка, директорка Центру секвенування та доцентка кафедри імунології Медичної школи Піттсбурзького університету.

Коли імунна система виконує цю роботу правильно, це називається імунною толерантністю. Але коли толерантність порушується, зазвичай нешкідливі алергени довкілля можуть активувати Т-клітини хелпери типу 2 (Th2), які є одним із типів імунних клітин, що спричиняють запалення під час алергічної астми та інших алергічних захворювань.

Алергічна астма — найпоширеніша форма астми, що характеризується такими симптомами, як кашель, відчуття стиснення в грудях, задишка і хрипи. За словами Аманди Похолек, масштаби цього виснажливого захворювання зростають у всьому світі, і воно лягає важким тягарем на систему охорони здоров’я.

Щоб дізнатися більше про те, як алергени активують Th2-клітини та спричиняють алергічну астму, Похолек та її команда використовували мишачу модель захворювання, спричиненого вдиханням кліщів домашнього пилу. Ця модель є більш точним відображенням того, як людина стикається з алергенами, порівняно з дослідженнями, в яких використовувалися підшкірні або системні ін’єкції алергену.

Використовуючи нові інструменти, що дозволяють відстежувати Th2-клітини і бачити, коли саме вони активізуються і куди прямують, дослідники виявили, що у відповідь на вдихання кліщів домашнього пилу для утворення Th2-клітин у лімфатичному вузлі необхідний особливий молекулярний шлях за участю білка під назвою BLIMP1. Потім ці клітини переміщаються в легені і викликають захворювання.

Вони також виявили, що для експресії BLIMP1 необхідні дві сигнальні молекули, або цитокіни, під назвою IL2 і IL10.

«IL10 зазвичай вважається протизапальним цитокіном, який гасить імунні реакції, тож ми були дуже здивовані, виявивши, що насправді він сприяє запаленню», – каже Похолек, – Це відкриття відкриває терапевтичні можливості, спрямовані на IL10, що раніше не розглядалися, особливо для пацієнтів із нещодавно встановленим діагнозом».

За словами дослідників, більшість пацієнтів з алергічною астмою отримують стероїди, які лікують симптоми, але не усувають причину захворювання. Існує величезна потреба в нових методах лікування, які дозволять втрутитися на ранніх стадіях, перш ніж алергічна астма завдасть довгострокової шкоди дихальним шляхам.

Коли дослідники нанесли на карту місце розташування активації Th2 у лімфатичному вузлі, вони також були здивовані, виявивши осередки активності IL2.

«IL2 є дуже помітним цитокіном, тому ми очікували, що він буде розпорошений по всьому лімфатичному вузлу, – каже Похолек, – Натомість ми виявили, що IL2 локалізовано в певних областях. Тепер на нас чекає ще багато роботи, щоб з’ясувати, як формуються ці ділянки і чи може їх знищення порушити формування Th2-клітин, зупинивши розвиток алергічної астми».

У співпраці з колегами з відділення пульмонології, алергології, реанімації та медицини сну Похолек також планує вивчити зразки легеневої тканини, щоб з’ясувати, чи можуть IL2 і IL10 також бути важливими факторами розвитку Th2-клітин у пацієнтів з алергічною астмою, та вивчити потенційні можливості для розробки нових методів терапії.