Вакцина проти всіх видів раку: нездійсненна мрія чи досяжна реальність?

Уже багато років учені намагаються знайти спосіб назавжди перемогти рак або придумати ефективні ліки, проти яких у цієї підступної хвороби не було б шансів. Одним із можливих варіантів вирішення цієї проблеми є створення протиракової вакцини, яка могла б запобігти трансформації здорових клітин у злоякісні. На жаль, поки що цей метод обговорюється тільки теоретично.

Профілактичні вакцини проти раку: не неможливо, але дуже складно

У своїй книзі «Роль імунної системи в лікуванні раку» онкоімунолог Національного інституту раку Литви Маріус Стріога, доктор біомедичних наук, пише про те, як формується імунітет. Коли в організм уперше потрапляють різні патогенні мікроорганізми, як-от бактерії чи віруси, відбувається формування специфічної імунної відповіді.

Вона може мати дві форми. Короткочасна ефекторна відповідь передбачає роботу тимчасових клітин-солдатів імунної системи, які знищують ворога і гинуть. Але ще існує відповідь імунологічної пам’яті, коли «солдати» імунної системи продовжують патрулювати організм протягом тривалого періоду часу. Ця відповідь може тривати кілька років, десятиліть або навіть усе життя людини.

На думку Маріуса Стріоги, мета профілактичної вакцинації полягає в тому, щоб створити в організмі імунну готовність до певного збудника і в такий спосіб захистити від захворювання, яке він викликає.

Під час розробки профілактичних вакцин проти мікробів, що спричиняють інфекційні захворювання, вибір антигена досить однозначний, оскільки всі молекули збудника є чужорідними для організму людини і зазвичай легко виявляються імунною системою. Зовсім інша ситуація у випадку раку.

Ракові клітини аномально змінені, але все ж таки є власними клітинами організму, а імунна система «навчена» не атакувати власні клітини або молекули, які вони виділяють.

Пухлинні клітини містять змінені білки, які повідомляють імунній системі, що клітина, яка їх містить, ненормальна. Однак зміни в цих білках можуть бути занадто малими, щоб імунна система могла їх помітити і вважати небезпечними для організму. У той самий час ракові клітини зазнають змін у структурі або експресії різних білків. Але важко заздалегідь передбачити, якими вони будуть і в яких білках утворюються, коли нормальна клітина перетвориться на ракову. Тому знайти антиген для профілактичної протиракової вакцини дуже складно.

Теоретично, ситуація не безнадійна, якщо подивитися на так звані універсальні ракові антигени, тобто білки (наприклад, такі, як теломераза, сурвівін). Без них злоякісні клітини не можуть існувати. Ці антигени виявляються в клітинах майже всіх форм раку.

Універсальні антигени раку здаються ідеальними мішенями для розробки профілактичних протиракових вакцин. Але існують деякі нюанси, які необхідно враховувати. Наприклад, певні універсальні антигени присутні і в деяких нормальних клітинах організму (наприклад, у стовбурових клітинах різних органів, що мають надзвичайно важливе значення в підтримці тривалого функціонування цих органів).

Тому не можна виключити можливість того, що довгострокова захисна імунна відповідь на універсальні ракові антигени, спричинена профілактичною вакциною, може зрештою змусити солдатів розпізнавати й атакувати нормальні клітини, які несуть ці антигени. Така аутоімунна атака (спрямована проти власних клітин) може мати вкрай негативні наслідки для організму.

На думку Маріуса Стріоги, профілактичні вакцини проти раку мають бути комплексними, тобто здатними індукувати утворення як захисних антитіл, так і цитотоксичних Т-лімфоцитів пам’яті.

Створити одну універсальну вакцину практично неможливо

Розробити одну профілактичну вакцину від усіх видів раку дуже складно, тому що навіть дві пухлини одного типу в різних людей різняться між собою.

Якщо у різних пацієнтів однакова форма раку, вони не є однаковими з імунологічної точки зору. Ба більше, навіть в одного й того ж пацієнта ракові клітини змінюються з часом. Тому розробити універсальну вакцину проти всіх видів раку навряд чи вдасться.

Існують складнощі й у створенні вакцин для різних типів злоякісних пухлин. Якщо тільки це не рак, пов’язаний із певною мутацією. Наприклад, люди, які успадкували мутації гена BRCA1 або BRCA2, мають підвищений ризик розвитку раку молочної залози, яєчників и передміхурової залози протягом життя, а також підвищений ризик меланоми, раку підшлункової залози і товстої кишки.

Здавалося б, ці успадковані мутації могли б стати чудовою мішенню для профілактичної вакцини проти розвитку цих пухлин. Однак навіть у цьому випадку ситуація не така проста, як здається на перший погляд. В організмі кожен білок кодується двома формами одного й того самого гена – алелями, одна з яких успадковується від батька, а інша – від матері.

Зазвичай успадковується тільки один мутований алель гена BRCA1/2, тому людина не хворіє на рак, тому що для того, щоб він розвинувся, має мутувати і другий алель. При цьому такі люди мають підвищений ризик розвитку раку молочної залози, яєчників або простати, бо в них уже є один мутантний алель і достатньо мутації другого, щоб клітина стала злоякісною.

Важливо зазначити, що після успадкування однієї алельної мутації в гені BRCA1/2 нормальні клітини також мають її. Тож, активуючи імунну відповідь проти такої мутації, є вірогідність того, що імунна система може помилково розпізнавати та атакувати нормальні клітини, які мають лише один мутований алель і ще не є раковими. Таким чином, можлива вкрай небажана аутоімунна атака на клітини здорових тканин.

Зараз розробляються вакцини проти вірусів, хронічна інфекція яких може викликати рак. Наприклад, існують вакцини проти:

• вірусів папіломи людини високого ризику, які можуть спричиняти рак шийки матки, зовнішніх статевих органів, ануса, порожнини рота;
• вірусу гепатиту В (викликана ним хронічна інфекція може прогресувати до раку печінки);
• вірусу гепатиту С (поки що не створена), оскільки є велика ймовірність розвитку хронічної інфекції, яка може прогресувати в рак печінки.

Однак створення профілактичної вакцини від раку саме по собі проблематичне, бо не можна передбачити, коли і які мутації перетворять нормальну клітину на ракову. А ось розробка терапевтичних протипухлинних вакцин йде активно.

Терапевтичні протиракові вакцини: як і коли їх використовують?

Терапевтичні вакцини застосовують, коли в людини вже є певне захворювання, наприклад, хронічна інфекція або рак. У цьому разі вакцинацію проводять не в профілактичних, а в лікувальних цілях. Тобто це не спроба запобігання загрозі, а боротьба з реальною проблемою, яка вже існує. Мета терапевтичної вакцини – «показати» або «нагадати» імунній системі, проти чого вона має боротися.

Мішень у цьому разі вже є, і не потрібно робити припущення, які мутації відбудуться в клітинах. Результати різних досліджень і клінічний досвід показують, що терапевтична протиракова вакцинація особливо ефективна при правильному поєднанні з іншими методами лікування раку.

Якщо людина хворіє на рак, значить, злоякісні клітини в її організмі зуміли «обдурити» імунну систему. Таким чином, терапевтична вакцинація при онкозахворюваннях спрямована на те, щоб викликати цілеспрямовану протипухлинну імунну відповідь і допомогти імунній системі розпізнати рак. Іншими словами, мета полягає в тому, щоб перепрограмувати недостатню або раково-збалансовану протипухлинну імунну відповідь і повернути її в нормальний, фізіологічний стан, що захищає інтереси організму (контроль росту ракових клітин).

Терапевтична протиракова вакцинація може бути використана для забезпечення формування протипухлинної імунної відповіді, що захищає організм від рецидивів і прогресування раку. Її також можна застосовувати для підвищення чутливості злоякісних клітин до стандартних методів лікування раку, особливо до променевої терапії та хіміотерапії.

Терапевтичні вакцини не впливають безпосередньо на рак і не вступають у безпосередній контакт із клітинами, з яких складається пухлина. Мета цих вакцин – стимул до утворення функціонально активних цитотоксичних Т-лімфоцитів. Саме вони є головними солдатами імунної системи, що знищують ракові клітини. Ці лімфоцити можуть бути повністю активовані тільки дендритними клітинами, які правильно дозріли.

Ефект терапевтичної вакцинації заснований на здатності правильно дозрілих дендритних клітин запускати цілеспрямовану імунну відповідь, здатну контролювати активність ракових клітин в організмі.

Чому про протиракові вакцини відомо так мало?

Маріус Стріога вважає, що терапевтична вакцинація досі не є стандартним методом лікування раку через те, що не вистачає рандомізованих клінічних випробувань із великою вибіркою. Їх не проводять частково через те, що великі фармацевтичні компанії не особливо зацікавлені в цьому методі лікування, оскільки такі вакцини не можна виробляти масово.

Терапевтична вакцинація призначається кожному хворому індивідуально з урахуванням гістологічної форми злоякісного захворювання, його стадії, перебігу, попереднього лікування і реакції на нього, а також наявності супутніх захворювань.

Дендритну вакцину виготовляють окремо для кожного пацієнта. Її не можна виготовляти на заводах у промислових масштабах. Існують дуже суворі вимоги щодо взяття крові в пацієнта, виготовлення препарату, його зберігання і транспортування, введення хворому. Тому з точки зору логістики та прибутку це не привабливий метод лікування для фармацевтичних компаній.

Чи є протиракові вакцини в Україні?

В Україні напрямок імунотерапії протипухлинними вакцинами перебуває на стадії активного розвитку. Інститут патології, онкології та експериментальної радіобіології ім. Кавецького розробив вакцини, які покращують імунну відповідь і активізують власні захисні сили організму в боротьбі з раком. Для створення препаратів учені використовували білки, отримані з тваринного матеріалу, а також аутологічні клітини. Вони також першими в Україні почали використовувати цитотоксичний лектин B. subtilisB-7025, щоб підвищити ефективність вакцин.

В Національному інституті раку виготовляють індивідуальні дендритно-клітинні вакцини, лікування якими під час клінічних випробувань показало вражаючий результат. Вчені НІР скористалися винаходом Інституту ім. Кавецького, і також застосовують цитотоксичні лектини для поліпшення результативності дендритно-клітинної терапії.

Українські протипухлинні вакцини настільки ж ефективні, як їхні аналоги, виготовлені у США, Європі та Японії, але водночас мають набагато меншу вартість.

Компанія МедТур активно співпрацює з медичними центрами по всьому світу, які пропонують інноваційну терапію протираковими вакцинами. Якщо вас зацікавив цей передовий метод лікування, заповніть онлайн-форму або зателефонуйте за будь-яким із телефонів, вказаних на сайті. Наш лікар-координатор зв’яжеться з вами найближчим часом і проведе безкоштовну консультацію.

Чи ефективна терапевтична протиракова вакцина?

На думку онкоімунологів, клінічна відповідь на лікувальну вакцинацію залежить від форми і стадії злоякісного захворювання. Імунотерапія найефективніша в поєднанні зі стандартними методами лікування раку.

Маріус Стріога, вважає, що терапевтична вакцинація дозволяє досягти найкращого результату на ранніх стадіях раку, до того, як пухлина розвине механізми для виходу з-під нагляду імунної системи. На ранньому етапі перебігу хвороби можна видалити злоякісні вогнища з організму хірургічним шляхом або за допомогою променевої терапії. Мета ж терапевтичної вакцинації полягає в тому, щоб якомога довше відтермінувати можливий рецидив або прогресування захворювання.