У стресових ситуаціях люди приймають більш ризиковані рішення

Коли люди перебувають у стресовому стані, їхні рішення стають більш ризикованими.

Згідно з недавнім дослідженням вчених з Університету Арканзасу, опублікованим в журналі Psychoneuroendocrinology, головним фактором, що впливає на таку зміну поведінки, є зниження рівня «неприйняття втрат». Неприйняття втрат — це людська схильність відчувати більше розчарування від втрати, ніж радість від придбання. Іншими словами, біль від втрати 100 доларів сильніший, ніж радість від виграшу 100 доларів.

Дослідники також виявили, що стрес по-різному впливає на чоловіків і жінок. В цілому стрес сильніше впливає на прийняття рішень чоловіками. У стресовій ситуації жінки краще передбачають результат рішення, а чоловіки краще розуміють наслідки цього результату.

«У своєму житті, якщо я відчуваю стрес, я відкладаю прийняття рішення, яке може спричинити потенційні втрати», — сказав Грант Шилдс (Grant Shields), доцент кафедри психологічних наук і провідний автор дослідження.

Реакція «бий або біжи» — древній еволюційний механізм виживання, що активується при загрозі. Мозок миттєво викидає гормони стресу, мобілізуючи організм для боротьби або втечі. У сучасному світі цей механізм спрацьовує при психологічному тиску, змушуючи приймати більш ризиковані рішення, можливо, як спробу «вирватися» зі стресової ситуації.

В ході цього дослідження 147 учасників піддавалися стресу, після чого їм було запропоновано прийняти гіпотетичні фінансові рішення.

«Фінансовий ризик легко оцінити, тому що люди досить добре уявляють собі, що вони зробили б зі своїми власними грошима», — пояснив Шилдс. — Моє дослідження було спрямоване на розуміння компонентів, з яких складається цей розрахунок».

Рішення учасників були проаналізовані за допомогою теорії кумулятивних перспектив, яка передбачає, що рішення визначаються чотирма факторами: неприйняття збитків, неприйняття ризику, випадковість — або стохастичність — вибору і спотворення ймовірності, тобто схильність переоцінювати малоймовірні результати і недооцінювати ймовірні результати. Наприклад, спотворення ймовірності пояснює, чому люди, які купують лотерейні квитки, зосереджуються на невеликій ймовірності виграшу, а не на більшій ймовірності програшу.

Теорія кумулятивних перспектив широко використовується поведінковими економістами, але в меншій кількості досліджень розглядається вплив стресу на ці фактори прийняття рішень.

У сучасному світі прийняття більш ризикованих рішень у стресовій ситуації, ймовірно, не є хорошою стратегією. Але Шилдс припускає, що цій поведінці може бути еволюційне пояснення.

«Якщо ви — організм, на який полюють або переслідують інші, то має сенс робити те, що ви б не зробили в звичайній ситуації. Можливо, прийняття ризикованого рішення краще, ніж залишатися на місці».

Люди, які щодня приділяють час медитації, набувають навичок набагато ефективніше вирішувати важливі життєві завдання Позицію страуса, що ховає голову в пісок, зазвичай займають люди, які погано переносять занепокоєння, злість, страх, образу. А медитація — розумове тренування, яке допомагає регулювати ці емоції і послаблює їх вплив на прийняття рішень. Навіть короткий цикл медитативної терапії — щодня по 15 хвилин протягом двох тижнів — дає помітні результати: з’являється більша усвідомленість і готовність сприймати навіть найнегативнішу інформацію, щоб потім підсумувати і комплексно обробити отримані факти. В результаті людина може побачити всі сильні і слабкі сторони ситуації, прорахувати можливі ризики і вигоду і знайти оптимальне рішення.