Трансплантація матки: подолання ускладнень та вирішення етичних питань пересадки від живого донора

Через 14 років після першої успішної пересадки матки нове дослідження американської групи вчених підтвердило ефективність цієї процедури. Хоча у цієї операції досить високий відсоток успіху і вона дає змогу народжувати здорових дітей, її проведення пов’язане зі значними хірургічними ризиками як для реципієнтів, так і для донорів.

Після першої трансплантації матки вже народилося 70 здорових дітей.

Пересадка матки перетворилася з експериментальної процедури на частину стандартної медичної допомоги, і досвідчені фахівці з плином часу досягають кращих результатів. Однак залишаються питання про безпеку цієї процедури для матерів, яким пересаджують матку, для їхніх дітей і для донорів. Нещодавнє дослідження Інституту трансплантації Сіммонса при Медичному центрі Університету Бейлора в Далласі (штат Техас), у якому взяли участь 20 жінок, які перенесли трансплантацію матки, проливає світло на цю проблему.

Першу успішну операцію з пересадки матки було проведено 2012 року Mats Brännström (Матс Браннстрем), професором акушерства та гінекології з Університетської лікарні міста Гетеборга у Швеції, і його командою. Ця процедура особливо актуальна для жінок, які народилися без матки, наприклад, із синдромом Майєра-Рокітанського-Кюстера-Хаузера — захворюванням, на яке страждає одна з 4500 жінок.

У всьому світі було проведено близько 100 операцій з пересадки матки, в результаті яких народилося не менше 70 здорових дітей. У Франції три таких трансплантації, всі за участю живих донорів, були проведені командою професора Jean-Marc Ayoubi (Жан-Марк Аюбі) в лікарні Фош у Соресні, Франція.

У нещодавньому клінічному дослідженні, дані якого були опубліковані в журналі JAMA, взяли участь 20 жінок з абсолютним матковим безпліддям, яким було проведено трансплантацію матки: 18 від живих донорів і 2 від померлих донорів. Хоча всі трансплантації спочатку були успішними, і 14 жінок народили принаймні одну здорову дитину, часто виникали ускладнення.

Так, 11 із 20 реципієнтів зіткнулися хоча б з одним ускладненням. Серед тих, хто успішно доносив вагітність до визначеного терміну, 50 % зіткнулися з проблемами, зокрема з гестаційною гіпертензією, цервікальною недостатністю (передчасним розкриттям шийки матки за відсутності пологів) і двома випадками передчасних пологів.

За словами професора Vincent Lavoué (Вінсент Лавуе), експерта з акушерства та гінекології з Університетської лікарні Ренна (Франція), «ці дані узгоджуються з результатами інших дослідницьких груп, зокрема, зі Швеції. Ми давно знаємо, що такі вагітності пов’язані з високим ризиком, але це перше дослідження, в якому як ускладнення була відзначена недостатність шийки матки».

Серед 16 народжених живими дітей не спостерігалося вроджених вад розвитку.

Ускладнення виникали не тільки в реципієнтів. У чотирьох із 18 живих донорів виникли значні ускладнення (3-го ступеня). Два випадки були пов’язані з лапаротомією – прорив склепіння піхви та закид фекалій, а два інші – з робот-асистованими процедурами – обструкція сечоводів та двостороннє термічне пошкодження сечоводів. На щастя, після чотирьох років спостереження в жодного з донорів не було виявлено довгострокових клінічних наслідків.

Однак Lavoué висловив занепокоєння з приводу ризиків для донорів, зазначивши: «Такий відсоток ускладнень серед донорів порушує серйозні етичні питання про прийнятність донорства органів за життя. Майбутнє, ймовірно, за використанням органів від померлих донорів не тільки для того, щоб уникнути цих ускладнень, а й для задоволення зростаючого попиту на трансплантацію».

Зі збільшенням кількості фахівців, які вдосконалюватимуть власні методи пересадки матки, очікується, що загальний показник успіху зростатиме. У той час як у недавньому дослідженні, проведеному американською групою, відсоток успішних операцій становив 70%, що є гідним похвали досягненням, група Brännström зі Швеції досягла 90% успішності, що підкреслює важливість досвіду і динаміки навчання.

Lavoué домігся фінансування для проведення 16 операцій з пересадки матки в університетській клініці Ренна, і набір пацієнтів уже розпочався. Пошук померлих донорів ведеться в районах, прилеглих до лікарні, що забезпечує оптимальні умови для проведення процедури. Починаючи з 2025 року його команда співпрацюватиме з Французьким агентством біомедицини для подальшого розвитку методів трансплантації з використанням живих донорів.

Vincent Lavoué заявив про підтримку транспортних витрат і витрат на проживання з боку компанії MERCK SERONO і ще про одну допомогу від Smith & Nephew SAS.