Учені з’ясували що відбувається з мозком, коли слово «крутиться на язику»

Кожен із нас стикався з цим: ви опинилися в середині розмови, шукаєте слово, ім’я або назву, і… нічого. Ви знаєте, що знаєте його — ви майже відчуваєте його, але воно просто не приходить. Це явище, відоме як «слово на язику», одночасно захоплює і засмучує. Але що саме відбувається в мозку в ці моменти? Науковці дослідили це питання і з’ясували кілька інтригуючих фактів.

Коли слово крутиться «на язику», одразу кілька ділянок мозку починають рухатися, намагаючись знайти відсутній термін. Уявіть собі групу людей, які відчайдушно шукають у бібліотеці певну книгу. Точно так само мозок мобілізує певні області, щоб допомогти в цьому пошуку. Ключову роль відіграють три ділянки: передня зона поясної кори, префронтальна кора та острівцева зона.

Передня поясна кора і префронтальна кора є частиною мережі, що відповідає за когнітивний контроль, і виконують взаємодоповнювальні функції, коли слово стає невловимим. Передня поясна кора діє як контролер, сигналізуючи про наявність конфлікту: «Я знаю це слово, але не можу його згадати!». Тим часом префронтальна кора оцінює та перевіряє інформацію, яка з’являється під час пошуку, гарантуючи, що знайдене відповідає тому, що ви шукаєте. Глибша і менш помітна ділянка мозку — острівцева зона — бере участь у фонетичному пошуку, допомагаючи знаходити звуки, з яких складаються слова.

Використовуючи такі інструменти, як функціональна магнітно-резонансна томографія (фМРТ), дослідники помітили, як ці ділянки мозку працюють спільно в такі моменти. Здається, ніби ці ділянки співпрацюють, як колеги, що розв’язують складне завдання, об’єднуючи свої зусилля, щоб знайти відсутнє слово.

Цікаво, що з віком цей неприємний досвід стає дедалі частішим. Дослідження показують, що ділянки мозку, які беруть участь у пошуку слів, зокрема передня поясна кора та острівцева зона, з часом атрофуються. Це означає, що вони втрачають ефективність, подібно до того, як колись ідеальна бібліотека стає неорганізованою, з неправильно розставленими книжками і погано позначеними полицями. У результаті пошук «книги» (в цьому випадку, слова) стає складнішим.

Наприклад, дослідження засвідчили, що у літніх людей острівцева зона менш активна під час спроб пошуку слів. Ця знижена активність погіршує здатність збирати фонологічні елементи слів, що робить моменти «промовляння» більш поширеними. Що сильніше з віком страждає острівцева зона, то складніше згадати знайомі слова.

Незважаючи на те, що з віком цей феномен стає дедалі частішим, «слово, що крутиться на язику» — абсолютно нормальне явище. Воно підкреслює складність мозку, показуючи, що навіть такі, здавалося б, прості завдання, як пошук слова, залежать від скоординованих дій багатьох областей.

Ба більше, існують способи пом’якшити вплив старіння на пошук слів. Одна зі стратегій включає в себе створення того, що вчені називають когнітивним резервом — захисного фактора, що зміцнюється інтелектуальною, фізичною та соціальною активністю. Цей резерв допомагає оптимізувати здоров’я мозку і когнітивне старіння, полегшуючи пошук слів навіть із віком.

Коли наступного разу слово опиниться на кінчику вашого язика, пам’ятайте, що ваш мозок напружено працює, намагаючись витягти його. Спочатку може спливти часткова інформація — наприклад, певні звуки або споріднені слова, — що спонукає вас продовжити пошук. Якщо слово не приходить до вас одразу, зробіть перерву і повторіть спробу пізніше з ясним розумом. Подібні моменти свідчать про складність і дивовижну ефективність мозку.