Терапія стовбуровими клітинами може безпечно й ефективно лікувати хворобу Паркінсона

Два незалежних клінічних дослідження демонструють безпеку терапії хвороби Паркінсона за допомогою стовбурових клітин. У роботах, опублікованих цього тижня в журналі Nature, вивчається використання клітин, отриманих з індукованих плюрипотентних стовбурових клітин людини та ембріональних стовбурових клітин людини, відповідно. Однак для перевірки ефективності та клінічних переваг цих методів лікування необхідні подальші дослідження.

Хвороба Паркінсона – це нейродегенеративне захворювання, що характеризується прогресуючою втратою нейронів, які виробляють нейромедіатор дофамін. Хоча наявні методи лікування, такі як леводопа, можуть полегшити симптоми на ранніх стадіях, з часом їхня ефективність знижується, і лікування часто супроводжується побічними ефектами, такими як дискінезія (мимовільні рухи).

Клітинна терапія, зокрема заповнення дофамін-продукуючих (дофамінергічних) нейронів у мозку, може стати потенційно ефективнішим методом лікування з меншою кількістю побічних ефектів.

Щоб вивчити безпеку і потенційні побічні ефекти клітинної терапії хвороби Паркінсона, Ryosuke Takahashi (Рьосуке Такахасі), Дзюн Такахасі (Jun Takahashi) та їхні колеги провели дослідження I/II фази. Семеро пацієнтів (віком від 50 до 69 років) пройшли трансплантацію попередників дофамінергічних нейронів, отриманих із людських індукованих плюрипотентних стовбурових клітин, у головний мозок з обох боків.

Протягом 24 місяців дослідження не було зареєстровано жодного серйозного побічного явища, а пересаджені клітини виробляли дофамін, не розростаючись і не утворюючи пухлин, що є однією з небезпек, пов’язаних із терапією стовбуровими клітинами.

Дослідники також відзначили зменшення рухових симптомів, пов’язаних із хворобою Паркінсона (вторинний результат дослідження), у чотирьох із шести учасників, які продовжили дослідження до оцінки ефективності, не вживаючи стандартних ліків, і в п’яти пацієнтів, які продовжували приймати ліки. Однак ці результати варіювалися залежно від проведених вимірювань, і деякі з них демонстрували мінімальні зміни.

В окремому клінічному дослідженні I фази Вівіан Табар та її колеги вивчили безпеку препарату з клітин-попередників дофамінергічних нейронів (бемданепроцела), отриманого з ембріональних стовбурових клітин людини. Дванадцяти пацієнтам із середнім віком 67 років було проведено хірургічну трансплантацію бемданепроцелу в ділянку базального ядра з обох боків мозку. П’ять учасників отримали низьку дозу (0,9 мільйона клітин на базальне ядро), а сім – високу (2,7 мільйона клітин на базальне ядро).

Клітинний препарат загалом добре переносився, і протягом 18 місяців спостереження не було зареєстровано жодного серйозного небажаного явища, пов’язаного з терапією. Не було відзначено випадків дискінезії, яка раніше асоціювалася з трансплантацією ембріональних тканин як лікування хвороби Паркінсона.

Крім того, деяке покращення рухової функції (вторинний результат дослідження) спостерігалося у пацієнтів як у когорті лікування низькими, так і високими дозами. Однак ступінь покращення різнився за різними вимірюваними параметрами.

Обидва клінічні випробування підтверджують безпеку алогенної («невласної») трансплантації клітинних продуктів, отриманих зі стовбурових клітин, для лікування хвороби Паркінсона. Відзначаються деякі обмеження, зокрема невеликий розмір вибірки та відкритий характер обох випробувань (це означає, що і дослідники, і пацієнти знали, хто отримує той чи інший вид лікування).

Однак той факт, що обидва незалежні випробування показали безпеку і натякнули на можливу ефективність, є важливим кроком на шляху до впровадження цієї клітинної терапії хвороби Паркінсона.

Клініка клітинної терапії Відправити заявку

Клініка унікального клітинного лікування Відправити заявку

Медичний центр БіоПро Стем Технолоджі Україна,КиївВідправити заявку

Опубліковано: 18.04.2025

Оновлено: 17.04.2025

Медичний автор, Медичний редактор:

Степан Юк

Медичний експерт:

Олександр Возняк