Татуювання збільшує ризик розвитку онкологічних захворювань крові на 21%

За результатами обсерваційного дослідження серед жителів Швеції ризик розвитку лімфоми, одного з видів раку крові, у разі нанесення татуювань збільшувався на 21 %.

Дослідники з Лундського університету (Швеція) проаналізували дані Шведського національного регістра онкологічних захворювань і виявили, що розміри татуювання практично не впливали на ризик розвитку злоякісних новоутворень. Результати дослідження опубліковані в журналі eClinical Medicine.

Хоча вченим уже було відомо про потенційно канцерогенні властивості деяких фарб для татуювань, автори цього дослідження заявили, що їхній вплив на ризик розвитку онкологічних захворювань залишається невивченим, що й спонукало їх провести це дослідження.

Перший автор Christel Nielsen (Крістель Нільсен), доктор філософії, доцент Лундського університету (Швеція), пояснив виданню Medical News Today:

«За останні 10 років, особливо в Європі, було приділено досить багато уваги хімічному складу чорнила для татуювань. Чорнило для татуювань часто містить хімічні речовини, які, як відомо, спричиняють онкологічні захворювання в інших ситуаціях, наприклад, у людей, які піддаються професійному впливу. Ми також знаємо, що чорнило транспортується зі шкіри імунною системою, оскільки організм намагається видалити частинки чорнила, які він сприймає як щось чужорідне, чого там бути не повинно. Було показано, що внаслідок цього процесу пігмент переміщається в лімфатичні вузли і назавжди зберігається там. «Ми хотіли розставити усі точкинад “ї” і зрозуміти, як впливає на наше здоров’я постійне зберігання потенційно токсичних хімічних речовин в імунній системі», – розповіла вона.

Протягом 2 років після нанесення татуювання ризик був на 81% вищим у людей з татуюваннями, ніж у людей без татуювань, виявили дослідники. Цей ризик знижувався в період з 3-го по 10-й рік після нанесення татуювання, а потім після 11 років зростав до 19%.

Загалом в учасників із татуюваннями ризик розвитку лімфоми був на 21% вищим, ніж у людей із контрольної групи. Розмір татуювання не впливав на ризик розвитку лімфоми.

Під час проведення аналізу даних дослідження враховувалися різні чинники способу життя, включно з курінням і соціально-економічним статусом. Хоча татуювання самі по собі були визнані чинником ризику розвитку лімфоми, додаткові чинники, пов’язані зі способом життя людей, які роблять татуювання (наприклад, куріння, вживання психоактивних речовин), також можуть сприяти підвищенню ризику.

Під час нанесення татуювання люди піддаються не тільки впливу чорнила, а й ризику, пов’язаному з використанням голки.

Існує ризик передачі гепатиту С через голки для нанесення татуювань, які не стерилізуються належним чином, а також існує зв’язок між гепатитом С і підвищеним ризиком неходжкінської лімфоми.

Що стосується ризику розвитку раку крові, дослідники заявили, що ймовірною причиною лімфоми можуть бути деякі віруси, але, на їхню думку, «шведські татуювальники дуже добре освічені щодо безпеки та гігієни, тому навряд чи це може пояснити отримані результати».