Синтезована в Японії фіолетова рідина без групи і без вірусів замінить донорську кров

В умовах постійно зростаючої потреби в донорській крові, особливо в країнах з низьким і середнім рівнем доходу, розробка штучних замінників крові є одним з найактуальніших завдань сучасної медицини. Група дослідників під керівництвом Хіромі Сакаї (Hiromi Sakai) з Медичного університету Нара (Японія) досягла значного прогресу в цьому напрямку. Про це повідомили в журналі Tokyo Weekender. Їхня розробка — штучна кров, придатна для пацієнтів з будь-якою групою крові, — обіцяє зробити справжню революцію в трансфузіології.

Основою штучної крові є гемоглобін, виділений із простроченої донорської крові. Цей білок, відповідальний за перенесення кисню в еритроцитах, поміщається в захисну оболонку, що робить штучні еритроцити стабільними і вільними від вірусів. Відсутність групової приналежності у синтетичних клітин крові виключає необхідність у проведенні тестів на сумісність, що значно спрощує і прискорює процедуру переливання. Ще одна важлива перевага — термін зберігання: штучна кров може зберігатися до двох років при кімнатній температурі і до п’яти років в холодильнику. Для порівняння, термін зберігання донорської крові становить всього 42 дні при зберіганні в холодильнику.

Перші клінічні випробування почалися ще в 2022 році. У невеликих дослідженнях взяли участь здорові добровольці чоловічої статі у віці від 20 до 50 років, яким внутрішньовенно вводили штучні переносники кисню (гемоглобінові везикули) у зростаючих дозах, до 100 мілілітрів. Хоча у деяких учасників спостерігалися незначні побічні ефекти, істотних змін життєво важливих показників, включаючи артеріальний тиск, не було зафіксовано. У березні 2023 року дослідження були розширені: добровольцям стали вводити від 100 до 400 мілілітрів розчину штучних клітин крові. За словами професора Сакаї, в липні 2023 року команда прискорила темпи досліджень.

Якщо подальші випробування підтвердять відсутність серйозних побічних ефектів, то дослідження перейдуть до оцінки ефективності та безпеки нового методу. Планується, що штучні еритроцити будуть впроваджені в практичну медицину приблизно до 2030 року.

Паралельно з дослідженнями професора Сакаї, професор Теруюкі Комацу з факультету природничих наук та інженерії Університету Тюо розробляє штучні переносники кисню на основі гемоглобіну, укладеного в альбумін. Ці розробки спрямовані на стабілізацію артеріального тиску і лікування таких станів, як крововилив і інсульт. Позитивні результати експериментів на тваринах відкривають перспективи для проведення клінічних випробувань на людях. Таким чином, сучасна медицина стоїть на порозі значних відкриттів в області переливання крові, які можуть врятувати мільйони життів.