Широкий доступ до телемедицини збільшує навантаження на сімейних лікарів

У той час як технології роблять допомогу лікарів доступнішою, це може призвести до зниження якості обслуговування пацієнтів і збільшення навантаження на і без того напружених лікарів, вважає Магнус Вандерос (Magnus Wanderås), лікар загальної практики, який захистив докторську дисертацію з цієї теми в Університеті Агдера (UiA).

Зараз зв’язатися зі своїм лікарем стало простіше. Лише кілька натискань клавіш — і ви можете почати онлайн-консультацію, на якій обговорите все, що вас хвилює. Ви також можете попросити лікаря про відео- або телефонну зустріч, якщо вважаєте за краще не відвідувати лікарню.

Цей напрям набув розвитку під час пандемії COVID-19 і нині стабілізувався на високому рівні.

«Кожна п’ята консультація в норвезькій загальній практиці тепер цифрова, тобто за допомогою телефону, відео або письмово», — розповідає Вандерос.

У своїй докторській дисертації він опитав 24 лікарів загальної практики про те, як, на їхню думку, дистанційні консультації змінили їхню роботу.

Дистанційні консультації — це прийом лікаря за допомогою відео- чи телефонного зв’язку або письмового запиту, ініційованого пацієнтом, наприклад, через додатки, що надають інформацію та доступ до медичних послуг.

Необхідність наступних візитів

Такі дистанційні консультації проходять швидше, ніж особисті візити, і дають змогу лікарям загальної практики приймати більше пацієнтів. Принаймні, в теорії. Щоправда, майже кожній п’ятій людині, яка отримала цифрову консультацію, для розв’язання проблеми все одно потрібен очний прийом.

«До появи COVID була надія, що віддалені консультації зможуть знизити навантаження на лікарів загальної практики, але, найімовірніше, натомість вони призвели до істотного дублювання прийому лікаря», — каже Вандерос.

Пастилки для горла

Підвищена доступність призводить до того, що деякі люди звертаються до лікаря з питань, які можна вирішити самостійно.

«Один із терапевтів у дослідженні розповів про пацієнта, який відправив запит на електронну консультацію, щоб запитати, які пастилки для горла лікар порекомендує в разі застуди», — пояснює Вандерос.

Водночас лікарям загальної практики нелегко відрізнити серйозні запити від менш серйозних, що надходять до їхньої поштової скриньки. Деякі з них розповідають, що перевіряють заявки на електронні консультації пізно вночі, щоб переконатися, що серед них немає загрозливих для життя станів.

«Це як пряма лінія з терапевтом, і це все одно що змушувати і без того втомлених і сумлінних терапевтів вигоряти», – каже один із лікарів, які брали участь у дослідженні.

Питання «дверної ручки»

Деякі речі можна вирішувати за допомогою цифрових технологій, і це прекрасно. Але що більше ми переходимо на цифрові платформи, то менше місця залишається для якісної медичної роботи.

Йдеться про фізичний огляд, невербальне спілкування і про те, що дослідник називає «питаннями дверної ручки» — важливі питання, які пацієнти часто порушують наприкінці прийому. Кілька лікарів загальної практики зазначили, що деякі пацієнти розкривають справжню причину свого візиту, коли вже збираються йти.

Саме тоді вони можуть розповісти про проблеми з алкоголем, наприклад, після того, як спочатку прийшли до лікаря через хворий лікоть». У разі цифрових консультацій цей простір зникає.

За день до інтерв’ю з Вандеросом уряд Норвегії запропонував кілька заходів для підвищення доступності лікарів загальної практики, зокрема зобов’язання надавати відеоконсультації.

Вандерос скептично ставиться до такого зобов’язання.

Він підкреслює, що більшість лікарів загальної практики вже знайшли хороший спосіб роботи з цифровими консультаціями і що вони повинні зберігати свободу в пошуку своїх власних методів роботи.

«Це та сфера, де важко мати однозначну думку. Моїх інтерв’ю з 24 лікарями аж ніяк не достатньо, щоб робити висновки. Можливо, є лікарі загальної практики, які вважають, що цифрові консультації працюють ідеально», — каже він.

Проте він нагадує, що нові технології потрібно використовувати з розумом.

«Інновації — це не завжди прогрес. Якщо ми бачимо, що технологія не дає того ефекту, на який ми розраховуємо, наймудрішим рішенням буде зробити крок назад».