Сімейне життя підвищує ризик розвитку деменції у літніх людей

Дослідники з Медичного коледжу Університету штату Флорида та Університету Монпельє виявили, що люди похилого віку, які були розлучені або ніколи не перебували у шлюбі, мали нижчий ризик розвитку деменції протягом 18 років спостережень порівняно з їхніми одруженими однолітками. Отримані дані свідчать про те, що у людей, які не перебувають у шлюбі, ризик розвитку когнітивних розладів може не збільшуватися, що суперечить думці, яка вже давно склалася у сфері громадської охорони здоров’я та досліджень старіння.

Шлюб часто вважають чинником, що покращує здоров’я і подовжує життя, проте дані, що відображають зв’язок сімейного стану з ризиком розвитку деменції, залишаються суперечливими.

Зростаюча кількість літніх людей, які розлучилися, овдовіли або ніколи не були одружені, викликала занепокоєння з приводу потенційної схильності до деменції в цих групах. У попередніх дослідженнях не було послідовно розглянуто, як сімейний стан пов’язаний з конкретними причинами деменції та як такі чинники, як стать, депресія або генетична схильність, можуть впливати на ці зв’язки.

У статті, опублікованій у журналі Alzheimer’s & Dementia, вчені представили результати 18-річного когортного дослідження зв’язку сімейного стану з ризиком розвитку деменції у літніх людей

Понад 24 000 учасників, які не страждали на деменцію на вихідному рівні, були зареєстровані в 42 центрах вивчення хвороби Альцгеймера по всій території США через Національний координаційний центр хвороби Альцгеймера. Щорічні клінічні обстеження проводили підготовлені лікарі за стандартними протоколами для оцінювання когнітивних функцій і визначення діагнозу деменції або легкого когнітивного розладу.

Для оцінки довгострокового ризику дослідники спостерігали за учасниками протягом 18,5 років, що дало змогу отримати дані за понад 122 000 людино-років. Сімейний стан учасників на вихідному рівні було класифіковано як такі, що перебувають у шлюбі, овдовілі, розлучені або такі, що ніколи не були одружені.

Ризик розвитку деменції аналізували за допомогою регресії пропорційних ризиків Кокса, при цьому як контрольну групу було використано учасників, які перебувають у шлюбі. У моделі враховували демографічні характеристики, психічне і фізичне здоров’я, історію поведінки, генетичні фактори ризику, а також інші змінні.

Порівняно з учасниками, які перебувають у шлюбі, у розлучених або тих, хто ніколи не був у шлюбі, ризик розвитку деменції був незмінно нижчим протягом усього періоду дослідження. Діагноз «деменція» було поставлено 20,1 % від загальної вибірки. Серед учасників, які перебувають у шлюбі, деменція розвинулася у 21,9 % за період дослідження. Захворюваність серед овдовілих була такою самою – 21,9 %, але помітно нижчою серед розлучених (12,8 %) і тих, хто ніколи не був одружений (12,4 %).

Ці взаємозв’язки залишалися значущими для груп розлучених і тих, хто ніколи не був одруженим, після врахування чинників, пов’язаних зі здоров’ям, поведінкою, генетикою і направленням до лікаря. Зв’язок для овдовілих учасників у повністю скоригованій моделі слабшав і припиняв бути статистично значущим.

Розлучені люди, а також ті, хто ніколи не був одружений, також були менш схильні до переходу від легкого когнітивного розладу до деменції.

Ризик був дещо вищим серед чоловіків, молодших людей та учасників, направлених у клініки медичними працівниками. Однак стратифіковані аналізи показали мінімальні відмінності, що свідчить про те, що асоціації зберігаються в широкому діапазоні демографічних і клінічних підгруп.

Дослідники дійшли висновку, що у людей, які не перебувають у шлюбі, особливо у тих, хто був розлучений або ніколи не перебував у шлюбі, ризик розвитку деменції був нижчим, ніж у тих, хто залишався у шлюбі.

Закономірності були загалом схожі за статтю, віком, освітою та категоріями генетичного ризику.

Літнім людям, які не перебувають у шлюбі, у цьому дослідженні рідше ставили діагноз «деменція», ніж їхнім одруженим одноліткам.

Отримані результати контрастують із попередніми дослідженнями, що пов’язують статус неодруженої людини з підвищеним ризиком розвитку деменції, і дають нові свідчення того, що статус стосунків може бути пов’язаний із когнітивними результатами, якщо діагностику проводять із дотриманням стандартних умов.

Клініка SERMED Іспанія,БарселонаВідправити заявку

Клініка клітинної терапії Відправити заявку

Клініка унікального клітинного лікування Відправити заявку

Опубліковано: 08.04.2025

Оновлено: 07.04.2025

Медичний експерт:

Олександр Возняк

Медичний автор, Медичний редактор:

Степан Юк