Радіонуклідна діагностика та лікування онкозахворювань в Україні: інтерв’ю з Даниленко Вікторією Вікторівною

Компанія МедТур продовжує знайомити вас із досягненнями українських лікарів у галузі лікування раку. Цього разу ми поговорили з Даниленко Вікторією Вікторівною – лікарем з радіонуклідної діагностики та терапії.

Добрий день, назвіться, будь ласка.

Добрий день, мене звати Даниленко Вікторія Вікторівна. Я лікар з радіонуклідної діагностики Національного Інституту Раку, відділення ядерної медицини. В своїй професії я вже 13 років. Закінчила Київський медицинський університет та захистила кандидатську дисертацію на тему «Радіонуклідна терапія самарієм оксабіфором 153Sm метастатического ураження кісток при злоякісних пухлинах різної локалізації».

Чим займається ваше відділення?

У нашому відділенні пацієнти, онкохворі, у яких вже є встановлений діагноз по онкологічному захворюванню проходять різні обстеження та лікування. Щодо обстежень ми проводимо остеосцинтиграфію, реносцинтиграфію, сканування щитоподібної залози (це діагностика пацієнтів, які пройшли в нас лікування з приводу рака щитоподібної залози). Також ми проводимо детекцію лімфатичних вузлів – лімфосцинтіграфію, та займаємося лікуванням раку щитоподібної залози, кістковіих метастазів і нейроендокринних пухлин.

Що таке сцинтиграфія?

Сцинтиграфія – це метод обстеження, за допомогою якого ми можемо оцінити функціональний стан того чи іншого органа чи системи. В нашому відділенні проводиться:

• остеосцинтиграфія (це обстеження, за допомогою якого ми виявляємо ураження кісткової системи);
• реносцинтиграфія, за допомогою якого ми оцінюємо функціональний стан нирок;
• лімфосцинтиграфія для пошуку сторожових лімфатичних вузлів;
• сцинтиграфія щитоподібної залози для пошуку рецидивів та віддалених метастазів після лікування рака щитоподібної залози.

Що краще – сцинтиграфія або комп’ютерна томографія?

Якщо порівнювати сцинтиграфію та комп’ютерну томографію – то це два зовсім різних методи. Комп’ютерна томографія загалом використовується для обстеження анатомічної будови органів, тоді як сцинтиграфія виявляє певні функціональні порушення того чи іншого органа або системи.

Що таке детекція сторожових лімфовузлів? Для чого її проводять?

Детекція сторожових лімфатичних вузлів використовується для пошуку віддалених метастазів при меланомах шкіри, онкозахворюваннях статевих органів та при пухлинах молочної залози. Це метод виявлення першого лімфатичного вузла, у якому можуть бути метастази.

У чому полягають переваги діагностичного методу ОФЕКТ?

Проведення однофотонної емісійної комп’ютерної томографії має свої переваги перед звичайним скануванням в тому, що за допомогою ОФЕКТ ми можемо зробити 3D-реконструкцію зображення. Тоді як при звичайному КТ ми отримуємо тільки двомірне зображення

Для чого використовують метод ОФЕКТ?

ОФЕКТ використовують для проведення остеосцинтиграфії, реносцинтиграфії та для обстеження щитоподібної залози.

Чи безпечна радіонуклідна діагностика?

Якщо говорити про безпечність радіонуклідної діагностики, то звичайно є певні міри, які ми приймаємо при обстеженні пацієнтів. Протипоказами до обстеження та лікування є вагітність, період лактації, тяжкий статус пацієнта по шкалі Карновського та психічні захворювання.

Наскільки ефективна терапія радіоактивним йодом при раку щитоподібної залози?

У випадку захворювання на рак щитоподібної залози пацієнти отримують терапію 131 йодом. Це ефективна процедура. Близько 65-75% пацієнтів після проведення радіонуклідної терапії 131 йодом є повністю виліковними, вони входять в довготривалу ремісію. Люди живуть повноцінним життям, народжують дітей, займаються спортом.

Що потрібно, щоб пройти терапію радіоактивним йодом?

Пацієнти повинні бути прооперованими, їм має бути проведена тотальна тиреоїдектомія. Також потрібен гістологічний висновок, в якому чітко вказано, що пацієнт має той чи інший вид раку щитоподібної залози.

Як проводять терапію радіоактивним йодом?

Протягом місяця після проведеної тиреоідектомії пацієнти отримують терапію радіоактивним йодом. Вони знаходяться у відділенні близько 4-5 днів. Далі пацієнти проходять сканування для виявлення об’єму залишкової тканини щитоподібної залози та виявлення віддалених метастазів після оперативного втручання. Також вони отримують всі рекомендації щодо наступного обстеження чи лікування і їдуть додому.

Що таке MIBG-терапія? Які показання до цього методу лікування?

MIBG-терапія – це метод лікування метайодбензилгуанидином, який мічений 131 йодом. Його використовують для лікування медулярного рака щитоподібної залози неоперабельної форми та нейроендокринних пухлин, таких як феохромоцитома та карциноїди.

Ми знаємо, що у вашому відділенні проводиться лікування радіофармпрепаратами (стронцій – 89) пацієнтів з множинними метастазами в кістках різної локалізації. Розкажіть докладніше про цей метод терапії. Для чого вона проводиться і яких результатів дозволяє досягти?

Так, в нашому відділенні проводиться лікування метастроном (препарат 89 стронцію). Це паліативна радіонуклідна терапія, призначена для лікування кісткових метастазів та вираженого больового синдрому. Всім пацієнтам, які мають покази для цього методу лікування (множинні метастатичні вогнища, що виявляються за допомогою остеосцинтіграфії), ми рекомендуємо пройти таке лікування. Це є амбулаторна процедура. Пацієнт приїжджає, вводиться радіофармпрепарат, даються всі рекомендації щодо подальшого обстеження та лікування, та він може повертатися додому.

Як потрапити на лікування до вашого відділення?

Всі пацієнти, яким рекомендовано проведення радіонуклідної діагностики та терапії можуть звертатися в наш заклад. Всім буде надана відповідна допомога та проведено обстеження та лікування.

Якщо вам або вашій близької людині потрібна радіонуклідна діагностика чи лікування, подзвоніть нам по телефону, вказаному на сайті, або заповніть форму зворотного зв’язку, що надана нижче. Лікар-координатор МедТур розкаже, яку медицинську інформацію потрібно зібрати та організує консультацію відповідного фахівця.

Національний Інститут Раку Україна,Київ 5.00 (3 відгуки)Відправити заявку

Опубліковано: 29.01.2024

Оновлено: 29.01.2024

Медичний автор, Медичний редактор:

Олена Курсабаєва