Остеотомія: що це за процедура

Як проводиться процедура

Особливості проведення процедури залежать від конкретного випадку та обраного методу. Проте можна виділити основні етапи, характерні для всіх видів операції:

1. Хірург робить розріз шкіри та м’яких тканин у ділянці ураженої кістки. Це необхідно, щоб отримати доступ до кісткового фрагмента.
2. Потім проводиться розсічення кістки. За допомогою спеціальних інструментів хірург виконує розріз кістки відповідно до обраного методу.
3. На наступному етапі проводяться спеціальні маніпуляції. Кісткові фрагменти зміщуються і фіксуються в новому положенні. Наприклад, якщо проводиться деторсіонно варизуюча остеотомія стегна, то січуть клиноподібну ділянку стегнової кістки. Потім здійснюється фіксація за допомогою невеликих пластин, гвинтів або інших фіксаторів.
4. Останнім етапом є закриття рани, після чого накладається пов’язка.

Хірургія може проходити під загальною або місцевою анестезією залежно від того, яка кістка потребує корекції, і від обсягу оперативного втручання.

Щоб отримати інформацію про клініки, в яких можна зробити цю операцію, зв’яжіться з лікарем-координатором МедТур. Під час безкоштовної консультації ви зможете дізнатися про найкращі медичні центри в різних країнах світу, які успішно проводять подібні ортопедичні процедури і працюють з пацієнтами з-за кордону.

Показання та протипоказання до остеотомії

Цей хірургічний метод показаний у разі деформації кісток, для лікування таких захворювань, як вальгусна деформація великого пальця стопи, Х-подібна або О-подібна деформація колін, деформації гомілки та стегна, вроджені деформації стопи (наприклад, клубна стопа). У разі вкорочення кінцівок і рахітичних викривлень.

Крім того, цю процедуру часто застосовують як альтернативу артропластиці в разі остеоартрозів. Остеотомія суглобів проводиться, якщо порушена конгруенція суглоба. Ця процедура дає змогу повернути суглобу анатомічно правильне положення. Подібна хірургія ефективна, наприклад, у разі артрозу колінного суглоба, коли деформація суглоба призводить до сильних болів і обмеження рухливості коліна. Остеоартроз колінного суглоба часто супроводжується варусною деформацією осі кінцівки. У цьому випадку ефективним буде вальгізуюча остеотомія великогомілкової кістки. Ця методика дає змогу зменшити тиск на пошкоджені ділянки хряща, поліпшити обертання суглоба і його функціональність.

Також ця хірургічна процедура може застосовуватися, якщо після перелому кістки зрослися неправильно.

Протипоказання до подібного виду хірургії:

• Важкі супутні захворювання, такі як серцева недостатність, важка форма цукрового діабету, онкологічні захворювання.
• Активні інфекційні процеси в ділянці передбачуваної операції або в організмі загалом.
• Порушення згортання крові, оскільки виникає підвищений ризик кровотеч під час операції.
• Остеопороз. Крихкість кісток збільшує ризик ускладнень.
• Ожиріння. Надлишкова маса тіла може ускладнити проведення операції та уповільнити відновлення.

Крім того, якщо суглоб повністю нерухомий, то корекція шляхом розсічення кістки може бути неефективною. Також не рекомендується проводити цю процедуру в літньому віці, оскільки ремоделювання кісткової тканини у літніх людей може не відбуватися, до того ж досить високий ризик ускладнень.

Відновлення після остеотомії

Після операції необхідний період реабілітації. Він може бути різним за тривалістю залежно від місця оперативного втручання та інших особливостей хірургії. Зазвичай у стаціонарі потрібно перебувати 3-7 днів, після чого пацієнта відпускають додому. Однак повний період відновлення триває набагато довше. Наприклад, після остеотомії стегна період реабілітації може займати близько 6 місяців.

Для прискорення відновлювальних процесів може призначатися фізіотерапія, масаж, лікувальна фізкультура. Реабілітаційні процедури підбираються в індивідуальному порядку залежно від виду хірургії та особливостей здоров’я пацієнта.