Глибока стимуляція мозку (Deep Brain Stimulation)

Глибока стимуляція мозку передбачає імплантацію електродів у певну ділянку мозку (залежно від симптомів, які є у пацієнта). Електроди можуть розміщуватися як у правій, так і в лівій півкулі. Їх імплантують через невеликі отвори у черепі. Одночасно в ділянці грудної клітки розміщується невеликий нейростимулятор. З електродами він з’єднаний тонкими дротиками, які проходять під шкірою. При включенні нейростимулятор посилає електричні імпульси, які блокують помилкові нервові сигнали мозку, які викликають тремор, ригідність, підвищений тонус м’язів та інші симптоми.

Система DBS складається з трьох частин, що імплантуються всередину тіла:

• Нейростимулятор – програмований пристрій на батарейках, що створює електричні імпульси. Його поміщають під шкіру грудної клітки трохи нижче ключиці або в ділянці живота.
• Електроди імплантуються в головний мозок і передають електричні імпульси.
• Мікрокабель – тонкий дріт, що з’єднує нейростимулятор з електродами, що розміщується під шкірою (за вухом, вниз по шиї до грудної клітки).

Пацієнт може вмикати та вимикати систему DBS за допомогою портативного контролера. Нейростимулятор налаштовує лікар за допомогою бездротового пристрою (програматора). Налаштування можна змінювати по мірі зміни стану пацієнта з часом.

На відміну від інших методів лікування, таких як палідотомія (розміщення зонда в бліду кулю мозку) та таламотомія (стереотаксична деструкція певних зон таламуса) процедура DBS не пошкоджує тканини головного мозку. Таким чином, якщо в майбутньому будуть розроблені ефективніші методи лікування, нейростимулятор можна видалити без шкоди для пацієнта.

Для чого проводиться глибока стимуляція мозку?

Лікар може порекомендувати процедуру DBS, якщо у пацієнта присутній один або кілька з наведених нижче станів:

• прогресуючий руховий розлад, який не відповідає на лікування медикаментозними засобами;
• дискінезії (мимовільні рухи) у період «вмикання» (початок дії ліків);
• дискінезії в період «вимикання» (завершення дії ліків).

Глибока стимуляція мозку не підходить пацієнтам з тяжкою нелікованою депресією, вираженою деменцією або симптомами, не типовими для хвороби Паркінсона.

При яких симптомах допомагає процедура DBS?

Глибока стимуляція мозку може знизити вираженість симптомів, спричинених такими станами, як:

• Хвороба Паркінсона: тремор, ригідність (скутість) та уповільненість рухів. Ці симптоми викликані загибеллю нервових клітин, які виробляють дофамін та відповідають за передачу нервових імпульсів, які контролюють рухи тіла.
• Есенційний тремор: мимовільне ритмічне тремтіння кистей і рук, що виникає як у спокої, так і при цілеспрямованих рухах. У деяких випадках може поширюватися на голову (рухи на кшталт «ні-ні», «так-так».
• Дистонія: мимовільні рухи і тривале скорочення м’язів, що призводить до скручування тіла, тремору, аномальної пози. Може зачіпати все тіло або окремі ділянки. Напади можна придушити «сенсорними прийомами», такими як дотик до обличчя, брів чи рук.

В даний час вивчається ефективність DBS при лікуванні низки інших захворювань і станів, таких як: хвороба Альцгеймера, синдром Туретта, нервова анорексія, синдром неспокійних ніг та ін. Але поки терапія носить експериментальний характер.