Посттравматичний стресовий розлад, пов’язаний із війною: попередження наслідків

На посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) страждають близько 10% учасників дорожньо-транспортних пригод і до половини людей, які пережили війну, а також жертв зґвалтування або насильства. ПТСР негативно впливає на якість життя; воно також пов’язане з великими витратами на охорону здоров’я.

Ось чому так важливо вчасно зупинити наслідки травматичного досвіду, а якщо ПТСР або інші психічні проблеми все ж таки виникли — лікувати жертв, використовуючи науково обґрунтовані методи, стверджують учені з Університету SWPS і Варшавського університету.

Біженці особливо вразливі до посттравматичного стресу. Три роки тому, 24 лютого 2022 року, Росія вторглася в Україну. Мільйони людей втекли з рідної країни, щоб врятувати свої життя. Багато з тих, хто був змушений тікати, пережили військову травму, пов’язану з насильством або прямою загрозою життю.

Біженці — це група, схильна до особливого ризику виникнення проблем із психічним здоров’ям, зокрема посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Незважаючи на низку досліджень, що визначають найефективніші методи лікування, мало хто отримує належну допомогу, особливо в галузі психотерапії. Але ж багато біженців могли її потребувати, оскільки, згідно з дослідженнями, кожна війна подвоює частоту виникнення ПТСР у її жертв, які продовжують боротися з його наслідками ще довго після закінчення війни.

ПТСР: повторювані спогади, флешбеки та хронічне збудження

Агнєшка Попель, Єва Прагловська та Богдан Завадський, автори статті «(Чому?) доказові методи лікування посттравматичного стресового розладу, пов’язаного з війною», опублікованої в журналі Migration Studies – Review of Polish Diaspora, підкреслюють, що симптоми ПТСР не пов’язані з типом пережитої травми. До цих симптомів належать: повторювані спогади, флешбеки про подію (наприклад, бомбардування або пряму загрозу смерті), стан хронічного збудження (саме тому ПТСР є стресовим розладом), спалахи гніву, проблеми зі сном, уникання ситуацій, що можуть бути пов’язані з травмою (небажання говорити про неї, уникання сховищ і людей, що були присутні в тій чи іншій ситуації).

Усі ці симптоми негативно впливають на якість життя і призводять до погіршення функціонування людини в багатьох сферах життя. На жаль, ПТСР буває складно діагностувати, оскільки пацієнти часто уникають усіх поганих спогадів і відмовляються говорити про них — саме тому в багатьох випадках проблема залишається недіагностованою.

Хоча у випадку з деякими людьми «час лікує рани» і вони відновлюють душевну рівновагу за кілька місяців, стан інших із часом погіршується.

Якщо покращення не настає, необхідно провести професійну діагностику і надати пацієнтові відповідне лікування, засноване на наукових даних. Ця концепція виходить із того, що рішення, які стосуються терапії, мають бути підкріплені доказами, а не, наприклад, ґрунтуватися на інтуїції або традиційних віруваннях.

Мета полягає в тому, щоб надати пацієнтам найефективнішу допомогу, що ґрунтується на сучасному стані наукових знань, пояснює Агнєшка Попель, доктор філософії, професорка Університету SWPS, керівниця Центру передових клінічних досліджень і передового досвіду в галузі терапії Інституту психології Університету SWPS.

Правильне лікування — що це означає?

Лікування психічних розладів включає в себе фармакотерапію та/або психотерапію. Перше може бути рекомендовано лікарями, зокрема лікарями первинної ланки. У складніших випадках може знадобитися консультація психіатра, який порекомендує відповідну терапію для конкретного пацієнта. Психотерапія ПТСР має проводитися психотерапевтами (психологами, лікарями або іншими медичними працівниками), які, крім загальної психотерапевтичної освіти, навчені перевіреним і рекомендованим методам лікування ПТСР.

Обраний метод лікування має підходити для певного типу розладу. За останні 50 років було проведено безліч досліджень методів психотерапії, які дозволили виявити як найефективніші з них, так і неефективні або навіть шкідливі. Однак деякі методи досі абсолютно не вивчені. Саме тому фахівцям у галузі психічного здоров’я важливо враховувати наукові дані під час вибору методу лікування.

Серед організацій, які надають рекомендації з цієї теми, – британський Національний інститут клінічної досконалості (NICE), Американська психологічна асоціація, Американська психіатрична асоціація (APA) і Міжнародне товариство з вивчення травматичного стресу (ISTSS). Ці організації рекомендують для лікування ПТСР психотерапію, яка насамперед включає методи, відомі як когнітивно-поведінкова терапія, сфокусована на травмі. Також можна розглянути можливість фармакотерапії, якщо психотерапія наразі недоступна або неможлива через інші чинники, наприклад, культурні.

ПТСР також поширюється на військовослужбовців і медиків

Автори статті також підкреслюють, що особливу увагу слід приділяти профілактиці ПТСР у людей, які через свою професію або службу не можуть уникнути травмуючих подій. Незважаючи на очевидність твердження «профілактика краща за лікування», досліджень, присвячених ефективності заходів профілактики ПТСР, відносно мало. Одним із небагатьох джерел даних про ефективність таких заходів є польська програма профілактики ПТСР для людей, схильних до ризику отримання травми на виробництві, «Ефективна робота в умовах стресу».

Неліковані посттравматичні розлади, що вражають мільйони людей, можуть чинити негативний вплив як на окремих людей, так і на все суспільство, а ресурси допомоги завжди будуть обмежені. Саме тому автори статті наголошують на необхідності ретельного планування в післявоєнний період, щоб дати можливість жертвам конфліктів повернутися до життя до травми.

Дотримання рекомендацій і вибір науково обґрунтованих методів лікування дозволяє оцінити терміни та ризики, пов’язані з будь-яким психологічним і медичним втручанням.