Відтінок шкіри може впливати на ефективність і безпечність ліків

Пігментація шкіри може функціонувати як «губка» для деяких ліків, потенційно впливаючи на швидкість досягнення активними препаратами намічених цілей, повідомляється у статті, опублікованій у журналі Human Genomics.

Дослідники стверджують, що значна частина ліків та інших речовин може зв’язуватися з пігментом меланіном у шкірі, що зумовлює відмінності в біодоступності та ефективності цих ліків та інших речовин у людей з різним відтінком шкіри.

«У нашій оглядовій статті ми констатуємо, що меланін, пігмент, який відповідає за колір шкіри, демонструє дивовижну спорідненість з деякими лікарськими сполуками», – говорить Simon Groen (Саймон Гроен), доцент кафедри еволюційної системної біології Інституту інтегративної біології геному Каліфорнійського університету в Ріверсайді та співавтор дослідження. «Вплив меланіну на безпеку і дозування ліків більшою мірою не брали до уваги, що ставить під сумнів ефективність стандартних дозувань, оскільки відтінки шкіри у людей значно різняться».

Існуючі рекомендації регуляторних органів щодо випробувань на токсичність не враховують належним чином вплив пігментації шкіри на взаємодію ліків, вважають дослідники. Нинішня практика розробки ліків на ранніх стадіях, як і раніше, орієнтована переважно на тестування препаратів на представниках європеоїдної раси, особливо північноєвропейського походження.

В одному з експериментів дослідники виявили спорідненість нікотину зі шкірними пігментами, що може вплинути на звичку паління в людей із різним відтінком шкіри і поставити під сумнів ефективність нікотинових пластирів, які наклеюють на шкіру для відмови від куріння. Виробники мимоволі позбавляють курців із темним кольором шкіри можливості ефективно використовувати ці пластирі в спробах кинути палити.

Тому вчені пропонують використовувати новий процес розробки препаратів з використанням тривимірних моделей шкіри людини з різним рівнем пігментації, що може надати фармацевтичним компаніям ефективний метод оцінки властивостей зв’язування ліків при різних типах шкіри.

Перед медичною спільнотою стоїть грандіозне завдання, що потребує зв’язку між вченими, дослідниками, клініцистами та регуляторними органами. Майбутнє медицини залежить від здатності об’єднати ці команди.

Розробка ліків має стати якщо не завжди персоналізованою, то максимально інклюзивною. І завдяки новому закону, ухваленому 2022 року (Food and Drug Omnibus Reform Act), за кілька місяців стане обов’язковим ураховувати різноманітність пацієнтів у клінічних і доклінічних дослідженнях.

Дослідники сподіваються спонукати фармацевтичну промисловість і наукові кола почати проводити систематичні експериментальні оцінки в доклінічних дослідженнях у зв’язку з особливостями пігментації шкіри та кінетикою ліків.

Вони також закликають пацієнтів, їхні групи підтримки та учасників клінічних випробувань ставити запитання, пов’язані з ефективністю і безпекою ліків з урахуванням походження, наприклад: «Чи перевіряли ці ліки на предмет їхньої безпеки для людей з різним походженням, таких як я?». За словами дослідників, клініцисти і представники фармацевтичних компаній повинні бути готові надати простий для розуміння документ з результатами різних випробувань.

«З точки зору тестувань профілю ризику, ліки найчастіше тестують на одній або декількох моделях людських клітин, які здебільшого надходять від донорів північноєвропейського походження», – розповідає автор публікації. «Потім ліки тестують на моделях гризунів. Якщо ці випробування проходять успішно, фармацевтичні компанії доводять препарат до клінічних випробувань. Але чи готові ліки до того, щоб давати їх різнорідній групі пацієнтів, якщо вони спершу не були протестовані, наприклад, на моделях людських клітин різного походження? Чи стали б ви стрибати з мосту на тарзанці, якби знали, що канати не були протестовані на вашій ваговій категорії? Навряд чи. Так чому ж зараз це допустимо щодо ліків?»