Виявлено зв’язок між патологічними матковими кровотечами та гіперінсулінемією

Інсулінорезистентність стає дедалі поширенішою через поєднання факторів способу життя, генетики та медичних захворювань. Багато з цих же факторів ризику відіграють роль у виникненні аномальних маткових кровотеч. У новому дослідженні поставлено завдання перевірити зв’язок між цими двома факторами, щоб краще прогнозувати випадки аномальних маткових кровотеч. Результати дослідження опубліковані сьогодні в журналі Menopause, що видається Товариством з вивчення менопаузи.

Аномальні маткові кровотечі стають дедалі поширенішим явищем: з ними стикаються близько 30 % жінок репродуктивного віку. Тільки на лікування цієї проблеми витрачається понад 34 мільярди доларів, не кажучи вже про додатковий економічний тягар, пов’язаний зі збільшенням кількості пропусків роботи і загальним зниженням якості життя. Наразі більша частина досліджень у цій галузі зосереджена на діагностиці та лікуванні аномальних маткових кровотеч, а не на профілактиці, зокрема на зниженні чинників ризику серцево-судинних захворювань як лікування.

Водночас поширеність інсулінорезистентності, при якій клітини організму не реагують нормально на інсулін, і пов’язаного з нею стану гіперінсулінемії (стан, коли рівень інсуліну в крові вищий за норму) зростає через безліч одних і тих самих чинників ризику, таких як зайва вага (особливо жир на животі), малорухливий спосіб життя і неправильний раціон харчування.

Вчені в новому дослідженні за участю трохи більше ніж 200 жінок віком від 18 до 54 років, які перебувають у пременопаузі, припустили, що підвищений рівень інсуліну натще пов’язаний як зі структурними, так і з гормональними причинами аномальних маткових кровотеч. Дослідження було задумане як основа для майбутніх більших досліджень, що вивчають потенційний зв’язок між факторами ризику серцево-судинних захворювань і розвитком доброякісних гінекологічних захворювань, однак воно надає попередні докази значного зв’язку між гіперінсулінемією та аномальними матковими кровотечами.

У поточному дослідженні учасниці проходили оцінку рівня інсуліну натщесерце з додатковими маркерами метаболічного синдрому, включно з індексом маси тіла (ІМТ), рівнем ліпопротеїнів високої щільності та відношенням об’єму талії до об’єму стегон. Для вивчення зв’язку між гіперінсулінемією та аномальними матковими кровотечами з поправкою на такі фактори, як вік, раса і рівень ліпопротеїнів низької щільності, було використано логістичну регресію, яка виявила зв’язок між гіперінсулінемією та аномальними матковими кровотечами, причому ІМТ відігравав у цьому взаємозв’язку особливу роль.

Результати дослідження опубліковані в статті «Матка — останній орган: попереднє дослідження зв’язку між аномальними матковими кровотечами та гіперінсулінемією».

Ці попередні результати наголошують на необхідності проведення більших лонгітюдних досліджень для підтвердження цього взаємозв’язку, виявлення причинно-наслідкових механізмів та оцінки можливостей боротьби з гіперінсулінемією, надмірною вагою та ожирінням у рамках стратегій профілактики та лікування аномальних маткових кровотеч.