Новий спосіб лікування затримки мовлення в дітей: батьки можуть впоратися не гірше за логопеда

Дослідження в Ізраїлі довело, що при довгій черзі до логопеда є можливість допомогти дитині власними силами

Дітям із затримкою мовленнєвого розвитку, які потребують консультацій логопеда, часто доводиться чекати черги на прийом до фахівця. Однак нове ізраїльське дослідження засвідчило, що батьки можуть і самі зробити великий внесок у значне покращення мовленнєвих навичок, і навіть не гірше за логопеда.

Дослідження проводилося під керівництвом професора Міхаль Іхт, завкафедрою комунікативних розладів в Аріельському університеті, і доктора Мітчелла Шерца, заввідділом неврології та розвитку дитини. Результати дослідження нещодавно опубліковані в науковому журналі American Journal of Speech-Language Pathology.

Затримка мовлення — це стан, при якому розуміння і застосування мови, а також використання слів і речень, розвиваються у дитини повільніше, ніж очікується в її віці. «Проблема проявляється в мізерному словниковому запасі, труднощах із розумінням простих інструкцій, використанні коротких слів або речень із низьким рівнем синтаксису, а також у граматичних помилках, – пояснює професор Іхт. — Без відповідного лікування в дітей із затримкою мовлення можуть розвинутися труднощі в навчанні, спілкуванні, регуляції емоцій, страждає впевненість у собі».

У дослідженні вивчали ефективність двох методів терапії для дітей 2-4 років із затримкою мовленнєвого розвитку (без інших розладів, таких як аутизм або розумова відсталість). Вимірювання якості лікування проводили з використанням кількох інструментів, включно з міжнародно визнаним мовним тестом (PLS-4).

Дітей було розділено на 2 групи. 12 дітей щотижня відвідували індивідуальний сеанс терапії з логопедом по 45 хвилин. Решта 18 дітей не проходили індивідуальний курс, але їхні батьки відвідували 12 щотижневих 90-хвилинних групових занять під керівництвом двох логопедів і отримували домашні завдання.

У межах тренінгів батьків навчали щоденної роботи з дітьми: як розмовляти під час повсякденної діяльності; як ставити запитання, що спонукають дитину вимовляти більше слів, не задовольняючись короткими відповідями; як навчати розмови розгорнутішими фразами, правильно повторно використовувати слова та підвищувати залученість у спільну гру.

Результати були дивовижними

Через 3 місяці діти в обох групах знову здавали мовні тести. З’ясувалося, що обидва методи призвели до значного поліпшення мовних навичок. «Єдина відмінність полягала в кількості простих речень, вимовлених дітьми. Тут група тих, хто займався з логопедом, показала невелику перевагу», – каже професор Іхт.

За її словами, навчання батьків дає чудові результати: дитина вчиться говорити в природному середовищі, у знайомих контекстах, в іграх, а не тільки під час терапії або коучингу. «Це стимулює в дітей бажання виражати себе словами і спілкуватися з іншими, а також покращує їхню участь у терапевтичному процесі», – стверджує професор.

Водночас і батьки починають краще розуміти дітей та усвідомлювати, як навчити їх справлятися з мовними та комунікативними проблемами. Те, чого фахівці навчили батьків, не потребує спеціальних навичок, достатньо усвідомленості, волі та терпіння. Однак важливо зазначити, що така форма лікування потребує співпраці, тому підходить не для кожної родини.

Попри вражаючі результати дослідження, професорка Іхт наголошує, що вони не суперечать важливості професійного лікування в логопеда, але цей метод забезпечує нестандартне рішення, що допомагає в епоху браку спеціалістів та обмеженого доступу до послуг із розвитку дитини. За її словами, мова не вивчається за одне щотижневе заняття, і дослідження доводить, що батьки можуть допомогти дітям самі, якщо логопеди дадуть їм необхідні знання та навички.

Таким чином, навіть дитина, яка довго чекає на лікування, зможе скористатися спільною роботою з батьками, що покращить її мовні навички до початку професійної терапії.