Нові підходи до зменшення лімфатичного болю у пацієнток із раком грудей

Серед 7,8 мільйона жінок із діагнозом «рак молочної залози» в усьому світі щонайменше 33-44% страждають на лімфатичний біль. Пацієнтки, які перенесли рак молочної залози, зазвичай страждають на лімфатичний біль у верхній частині тулуба або верхній кінцівці, і при цьому використання фармакологічних знеболювальних засобів не приносить бажаного результату.

У нещодавній публікації в журналі Women and Children Nursing група дослідників зі США та Іспанії розширила наші уявлення про цей особливий тип болю завдяки науково обґрунтованим знанням, а також поглядам на точну оцінку та терапевтично-поведінкове втручання.

«Історично поняття “біль, пов’язаний з онкологічними захворюваннями“ використовувалося для вивчення хронічного болю, пов’язаного з наявністю злоякісної пухлини або її лікуванням. Під болем, пов’язаним зі злоякісними новоутвореннями, розуміють постійний біль, що триває понад три місяці після активного лікування онкологічного захворювання», — каже провідна авторка дослідження Jeanna Qiu (Жанна Цю), аспірантка Гарвардської медичної школи. «Традиційні дослідження хронічного онкологічного болю зосереджені на виникненні та вираженості загального тілесного болю в будь-якому місці тіла. Такий підхід не дозволяє виокремити різні типи болю після лікування раку, такі як лімфатичний біль через скупчення лімфатичної рідини та запалення, загальний тілесний біль, біль після мастектомії, периферична невропатія, спричинена хіміотерапією, або артралгії, пов’язані з гормональним лікуванням».

Через це втрачаються можливості для вивчення фізіологічних і психосоціальних механізмів, що лежать в основі різних видів болю, і розробки ефективних методів його лікування.

Для цього група дослідників надала докази етіології лімфатичного болю, провела об’єктивну та суб’єктивну оцінку лімфатичного болю, а також надала докази ефективності поведінкових втручань, спрямованих на стимулювання лімфообігу та зменшення запалення при лімфатичному болю.

Під лімфатичним болем розуміють супутній біль, або відчуття ниючого болю, болючості в поєднанні з набряком. Фармакологічні засоби, такі як НПЗЗ, опіоїди, протиепілептичні препарати, кетамін і лідокаїн, мають досить незначний вплив на лімфатичний біль.

За словами провідних співавторів, це дослідження надало вкрай необхідні знання про точну оцінку, що дозволяє лікарям розрізняти різні типи болю.

Детальні дані також підкреслили ефективність поведінкових втручань, спрямованих на стимулювання лімфотоку, наприклад, застосування програми «Оптимальний лімфоток». Програма «Оптимальний лімфоток» — це одне з доступних поведінкових втручань для лікування болю в лімфатичній системі, яке підтримується інтернет-додатком. Втручання ґрунтується на фізіологічних (накопичення рідини та запалення) і когнітивних принципах (низька самоефективність у боротьбі з болем), які сприяють лімфотоку.

Терапевтичні вправи для лімфотоку включають у себе глибоке дихання з напругою м’язів, прокачування лімфи за допомогою роботи м’язів і вправи для кінцівок.

Програма також приділяє увагу раціону харчування та повноцінному водному балансу.

Всебічні знання і докази, отримані в цьому дослідженні, можуть бути безпосередньо застосовані в клінічній практиці для зменшення лімфатичного болю у жінок, які проходять лікування раку молочної залози.