Дзвінки для України
Дзвінки для Європи
Дзвінки для США
В умовах наявності персистуючої вірусної інфекції або росту злоякісної пухлини Т-клітини CD8 втрачають більшу частину своєї здатності боротися з хворобами, оскільки на поверхні їхніх мембран з’являються білки, такі як PD-1. Нині для придушення цих білків використовують імунотерапевтичні засоби класу моноклональних антитіл (так звані інгібітори контрольних точок), такі як пембролізумаб і ніволумаб. Препарати для імунотерапії раку допомагають Т-клітинам CD8 відновити природну здатність атакувати і знищувати небажані елементи, таким чином пухлинні клітини сприймаються ними як інфіковані та знищуються. Ці ліки наразі схвалені для лікування багатьох типів раку, проте деякі види пухлин на них не реагують.
Вчені з Центру вакцинації Еморі досліджували особливості імунних клітин, «виснажених» хронічною вірусною інфекцією, і отримані ними результати несподівано навели на думку про те, як удосконалити імунотерапію раку.
Раніше ті ж автори виявили, що виснажені клітини не ідентичні, і ця різнорідність у популяції Т-клітин CD8 може пояснити мінливість відповідей на імунотерапію раку.
По-справжньому виснажені клітини марковані молекулою CD101, і не здатні мігрувати в місця інфекції, крім того, вони містять меншу кількість білків, необхідних для атаки на інфіковані або злоякісні клітини.
«Клітини на перехідній стадії виснажені не повністю, вони все ще здатні проліферувати і виконувати свої функції клітин-кілерів. Наприклад, в експериментах вони забезпечували контроль над вірусною інфекцією», – пишуть автори. На їхню думку, перехідні клітини, позбавлені CD101, можуть слугувати інформативним маркером відповіді на інгібітори контрольних точок, спрямовані на PD-1. А підтримка проліферації або виживання цих клітин, так само як і запобігання їх переходу у фазу істинного виснаження, може стати новою терапевтичною стратегією в онкології.
Будь ласка, оцініть роботу МедТур