Міні-пухлини з циркулюючих клітин раку молочної залози дозволяють знайти нові підходи до лікування

Групі фахівців з Німецького центру дослідження раку (DKFZ), Гейдельберзького інституту стовбурових клітин HI-STEM та Гейдельберзького відділення NCT уперше вдалося виростити стабільні органели пухлини безпосередньо зі зразків крові хворих на рак молочної залози. Використовуючи ці мініпухлини, дослідники змогли розшифрувати молекулярний сигнальний шлях, який забезпечує виживання ракових клітин та їхню стійкість до терапії. Завдяки цим знанням команда змогла розробити підхід до специфічного знищення цих пухлинних клітин у лабораторних умовах.

Результати дослідження опубліковані в журналі Nature Cancer.

Метастази — це небезпечні розростання пухлини, які поширюються на життєво важливі органи, такі як печінка, легені або мозок, і зазвичай важко піддаються лікуванню. Незважаючи на те, що за останні десятиліття прогноз для хворих на рак молочної залози значно покращився, метастатичний рак молочної залози, як і раніше, є серйозною проблемою, оскільки метастази часто реагують на лікування лише тимчасово.

Метастази раку молочної залози утворюються через те, що ракові клітини відокремлюються від первинної пухлини та мігрують в інші органи кровоносною системою. Ці циркулюючі пухлинні клітини (ЦПК) зустрічаються вкрай рідко і ховаються серед мільярдів клітин крові. Andreas Trumpp (Андреас Трумпп), керівник дослідницького відділу DKFZ і директор HI-STEM, кілька років тому продемонстрував, що лише деякі з циркулюючих пухлинних клітин здатні утворювати нові метастази в іншому органі.

Ці стійкі до терапії «зародкові» клітини метастазів дуже рідко виявляються, їх важко виділити і досі їх неможливо було розмножити в лабораторії.

Це ускладнює розробку таргетних засобів лікування, які безпосередньо атакують клітини, що ініціюють метастази. Однак якщо зрозуміти, як ці клітини виживають після початкової терапії та чим обумовлена їхня резистентність, вдасться зупинити утворення метастазів раку молочної залози в зародку і, можливо, одного разу навіть запобігти їхній появі.

Команді Трумппа вперше вдалося розмножити циркулюючі пухлинні клітини зі зразків крові пацієнтів з раком молочної залози і виростити їх у вигляді стабільних пухлинних органоїдів у культуральному середовищі. Досі для цього завжди був потрібен обхідний шлях, а саме складне і тривале розмноження ЦПК в організмі імунодефіцитних мишей. Для того щоб зрозуміти, як пухлинні клітини стають стійкими до терапії, дослідникам необхідний пухлинний матеріал, отриманий у різних часових точках перебігу хвороби. На відміну від хірургічного видалення зразків тканин (біопсії), зразки крові досить просто брати, і робити це можна кілька разів.

Зі зразків крові можна вирощувати тривимірні та специфічні для кожного пацієнта міні-пухлини кілька разів упродовж хвороби, і вони якнайкраще підійдуть для вивчення молекулярних механізмів, які допомагають пухлинам виживати, незважаючи на терапію. Крім того, на органелах у культуральному середовищі можна швидко і у великих масштабах проводити доклінічні випробування ефективності вже наявних протипухлинних препаратів.

Можливість культивування ЦПК з крові хворих на рак молочної залози в якості пухлинних органоїдів у лабораторії в різні часові точки є революційним проривом. Це значно полегшує вивчення того, як пухлинні клітини стають стійкими до терапії. На основі цього можливо розробити нові методи лікування, які цілеспрямовано знищуватимуть стійкі до препаратів пухлинні клітини.

Інший можливий підхід – адаптувати наявні методи лікування таким чином, щоб знизити або навіть запобігти розвитку резистентності та метастазів із самого початку. Оскільки органели специфічні для кожного пацієнта, цей метод підходить для виявлення або розробки індивідуальних методів лікування, які оптимально підходять для відповідних захворювань.

Клініка Ісіда Україна,КиївВідправити заявку

Лікарня Северанс Каннам Південна Корея,СеулВідправити заявку

Helena Medical Group (Хелена Медікал Груп) Фінляндія,СавонліннаВідправити заявку

Опубліковано: 09.01.2025

Оновлено: 09.01.2025

Медичний автор, Медичний редактор:

Степан Юк

Медичний експерт:

Олександр Возняк