Лікування антибіотиками в ранньому дитячому віці призводить до розвитку атопічного дерматиту й астми

Терапія антибіотиками одразу після народження для лікування підтвердженої інфекції пов’язана з підвищеним ризиком розвитку атопічного дерматиту в більш пізньому дитячому віці, а застосування антибіотиків у ранньому дитячому віці пов’язане з розвитком атопічного дерматиту та бронхіальної астми з необхідністю використання інгаляційних кортикостероїдів.

«Антибіотики є одними з найбільш часто використовуваних ліків у дітей. Внутрішньовенні антибіотики призначаються 2-42% усіх новонароджених, а до двох років діти в середньому отримують майже три курси антибіотиків. Незважаючи на життєву важливість антибіотиків, їхній вплив у ранньому віці може мати і несприятливі наслідки», – пише провідний дослідник Santeri Räty (Сантері Реті), лікар, кандидат медичних наук з кафедри педіатрії Університету Турку (Фінляндія).

Räty і його колеги зібрали дані в когорті з 11 255 дітей, отримані з історій хвороби та державних регістрів, і проаналізували зв’язок між раннім впливом антибіотиків і результатом захворювання за допомогою методу логістичної регресії з урахуванням супутніх факторів.

Загалом, 1 255 (11,2 %) дітей зазнали впливу антибіотиків протягом перших 14 днів життя. Близько половини цих дітей отримували емпіричну антибіотикотерапію, після чого інфекцію було усунуто, а в інших дітей середня тривалість антибіотикотерапії становила 7 днів. Загалом 1 777 (15,8%) дітей отримували антибіотикотерапію після періоду новонародженості, але до 6-місячного віку.

Дослідники виявили, що антибіотикотерапія в період новонародженості, призначена у зв’язку з підтвердженою інфекцією, була пов’язана з розвитком згодом дитячого атопічного дерматиту. Антибіотикотерапія після неонатального періоду, але до 6 місяців, частіше застосовувалася у дітей, у яких згодом було діагностовано атопічний дерматит, бронхіальну астму та застосування інгаляційних кортикостероїдів.

Дослідники вивчили інші потенційні фактори, які можуть впливати на ці наслідки. Вони виявили, що максимальна концентрація С-реактивного білка в плазмі крові протягом першого тижня життя не пов’язана з підвищеним ризиком розвитку атопічного дерматиту, астми або використання інгаляційних кортикостероїдів у більш пізньому дитинстві.

«Для з’ясування можливих причинно-наслідкових механізмів, що лежать в основі цих асоціацій, необхідні міждисциплінарні дослідження. Важливо пам’ятати, що антибіотикотерапія життєво важлива для догляду за хворими новонародженими та немовлятами, але ми повинні пам’ятати про її потенційно шкідливі довгострокові наслідки. Необхідно вдосконалити засоби точного виявлення новонароджених і немовлят, які потребують антибіотикотерапії, а також розробити нові заходи для мінімізації ризиків у дітей, які схильні до ризику», – зробили висновок Räty і колеги.
Джерело: European Journal of Pediatrics