Як хіміотерапія раку сечового міхура може стати ще ефективнішою?

Результати нового дослідження свідчать про можливість збільшення виживаності пацієнтів із раком сечового міхура.

Учені виявили спосіб відрізнити пацієнтів, яким хіміотерапія принесе користь, і тих, кому не допоможе.

Рак сечового міхура — один із десяти найпоширеніших видів раку і один із п’яти найпоширеніших видів раку в чоловіків. Ризик його поширення (метастазування) особливо високий, якщо рак проникає в м’язовий шар усередині стінки сечового міхура.

У пацієнтів із раком сечового міхура ефективність хіміотерапії визначається реакцією імунної системи організму на злоякісне новоутворення. Такий висновок зробила група вчених з університетської клініки Шаріте та Берлінського інституту здоров’я.

У пацієнтів з не метастатичним раком сечового міхура лікування зазвичай складається з хірургічного видалення сечового міхура.

Згідно з чинними професійними рекомендаціями, пацієнти мають пройти курс хіміотерапії перед операцією — вони отримують ліки, що націлені на ракові клітини, які швидко ростуть.

Мета хіміотерапії — зменшення розміру пухлини перед операцією, щоб знизити ризик рецидиву і метастазів.

Однак у понад 50% пацієнтів хіміотерапія не зменшує пухлину. Ці люди не тільки не отримують користі від хіміотерапії, вони втрачають дорогоцінний час, протягом якого рак може продовжувати рости і метастазувати.

Група дослідників виявила, що стан імунної системи пацієнтів до початку лікування є ключовим чинником при виборі лікування. Хіміотерапія виявилася ефективною тільки в тому разі, якщо злоякісна тканина містила велику кількість двох специфічних компонентів імунної системи, відомих як CXCL11 і CXCR3alt.

«Процес вимірювання цих двох компонентів у лабораторії відносно простий і потребує лише зразка біопсії, який отримують для діагностики раку», — розповідає доктор Міхаель Шмюк-Хеннерессе, науковець, Берлінський інститут здоров’я, Центр регенеративної терапії (BCRT).

«Цей технологічно простий метод дозволить прогнозувати ймовірність успіху хіміотерапії у конкретного пацієнта на етапі встановлення діагнозу. Якщо хіміотерапія навряд чи буде успішною, можна взагалі відмовитися від цієї терапії і відразу перейти до хірургічного видалення раку сечового міхура. Такий індивідуальний підхід не тільки позбавить пацієнтів від побічних ефектів неефективного лікування, а й, ймовірно, підвищить їхні шанси на виживання», продовжив учений.

У рамках цього дослідження команда вивчила зразки пухлин у 20 пацієнтів із м’язово-інвазивним раком сечового міхура, які пройшли курс хіміотерапії в університеті Умео у Швеції.

Потім учені визначили, які імунологічні месенджери присутні в тканині біопсії, і які рецептори – «реципієнти» цих месенджерів
виробляють імунні клітини всередині пухлин. Потім вони перевірили, чи існує зв’язок між наявною кількістю кожного з компонентів та успіхом лікування. Результати підтвердили залежність як для речовини-месенджера CXCL11, так і для рецептора CXCR3alt.

Хіміотерапія мала ефект тільки в тому разі, якщо атрактант імунних клітин CXCL11 був присутній усередині пухлинної тканини і якщо специфічні клітини імунної системи — Т-клітини — виробляли відповідний рецептор CXCR3alt.

Дослідження підтвердило, що пацієнти з раком сечового міхура, пухлинні тканини яких містили велику кількість CXCL11, мали більші шанси вижити після хіміотерапії.

Перший автор дослідження, Тіно Воллмер, докторант Інституту медичної імунології Шаріте, пояснює, що молекула CXCL11 приваблює Т-клітини в пухлинну тканину, де вона спонукає їх розмножуватися й боротися з раком. Хіміотерапія тим самим підтримує боротьбу організму з пухлиною, тому що деградація ракової тканини полегшує проникнення в неї Т-клітин.

Джерело:

https://www.charite.de/en/service/press_reports/artikel/detail/bladder_cancer_when_to_use_chemotherapy/