Дослідження виявило зв’язок між ослабленим психічним здоров’ям і відвідуванням сторінок із негативним змістом в Інтернеті

Люди з ослабленим психічним здоров’ям більш схильні до перегляду негативного контенту в Інтернеті, що ще більше поглиблює їхні симптоми, йдеться в дослідженні, проведеному вченими Каліфорнійського університету.

Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Nature Human Behaviour, зв’язок між психічним здоров’ям і переглядом веб-сторінок є причинно-наслідковим і двонаправленим.

Дослідники розробили плагін, який уможливлює додавати на веб-сторінки «мітки змісту», що нагадують мітки харчування на продуктах, щоб допомогти користувачам ухвалювати здоровіші й усвідомленіші рішення щодо споживаного контенту. Ці мітки відображають емоційний вплив контенту веб-сторінки, а також його практичність та інформативність.

Співавтор дослідження професор Tali Sharot (Талі Шарот) з факультету психології та мовознавства UCL, Центру обчислювальної психіатрії та досліджень старіння імені Макса Планка UCL і Массачусетського технологічного інституту сказав: «Наші результати показують, що перегляд негативно-забарвленого контенту не тільки відображає настрій людини, а й може активно погіршувати його. Це створює петлю зворотного зв’язку, яка з часом може посилити проблеми з психічним здоров’ям».

Під час цього дослідження понад 1000 учасників відповіли на запитання про своє психічне здоров’я і поділилися з дослідниками історією перегляду веб-сторінок. Використовуючи методи обробки даних природної мови, дослідники проаналізували емоційний тон веб-сторінок, які відвідували учасники. Вони виявили, що учасники з поганим настроєм і симптомами психічного нездоров’я були схильні переглядати більше негативного контенту в Інтернеті, і при цьому після перегляду сторінок ті, хто переглядав більше негативного контенту, почувалися гірше.

У додатковому дослідженні вчені керували відвідуванням веб-сайтів, показуючи одним учасникам негативний контент, а іншим – нейтральний. Вони виявили, що у тих, хто переглядав сайти негативного змісту, настрій після цього був гіршим, що свідчить про причинно-наслідковий зв’язок між переглядом негативного контенту і настроєм. Коли потім цих учасників попросили переглядати Інтернет у вільному режимі, ті, хто раніше переглядав негативні сайти і, відповідно, відчував погіршення настрою, – обрали перегляд більш негативного контенту. Цей висновок підкреслює двонаправленість взаємозв’язку: негативний контент впливає на настрій, а погіршення настрою підштовхує до споживання більш негативного контенту.

Дослідники заявили: «Отримані результати роблять внесок у поточну дискусію про взаємозв’язок між психічним здоров’ям і поведінкою в Інтернеті. Більшість досліджень, присвячених цьому взаємозв’язку, зосереджені на кількості вживаного контенту, наприклад, часу, проведеному за екраном, або частоті використання соціальних мереж, що призвело до неоднозначних висновків. Тут же ми зосередилися на типі контенту, що переглядається, і виявили, що його емоційний тон причинно-наслідково і двонаправлено пов’язаний із психічним здоров’ям і настроєм».

Щоб перевірити, чи можна за допомогою втручання змінити вибір веб-браузерів і поліпшити настрій, дослідники провели додаткове дослідження. Вони додали до результатів пошуку Google тематичні мітки, які інформували учасників про те, чи поліпшить кожен результат пошуку їхній настрій, чи погіршить його, чи не матиме жодного впливу. Після цього учасники частіше обирали сайти з позитивним маркуванням, які, на їхню думку, покращували їхній настрій; і коли їх запитували про настрій, ті, хто переглядав позитивні сайти, справді були в кращому настрої, ніж інші учасники.

У відповідь дослідники розробили безкоштовний плагін для браузера, який додає мітки до результатів пошуку Google, надаючи три різні рейтинги: наскільки контент сайту практичний, наскільки він інформативний і як він впливає на настрій.

«Ми звикли бачити на продуктах етикетки з інформацією про вміст цукру, калорій, білка і вітамінів, які допомагають нам ухвалювати виважені рішення про те, що ми їмо. Аналогічний підхід можна застосувати і до контенту, який ми споживаємо в Інтернеті, що дозволить людям робити більш здоровий вибір у мережі», – сказав професор Талі Шарот.