Інтерв’ю з трансплантологом, експертом в області регенеративної терапії Никоненком Олександром Семеновичем (частина 2)

Частина 2. Що таке клітинна терапія? Яку роль вона відіграє в трансплантології? Чи може лікування стовбуровими клітинами викликати рак?

Інтерв’ю у головного трансплантолога країни, академіка Никоненка Олександра Семеновича бере Іван Бадьїн, кандидат медичних наук, лікар ФРМ (фізичної та реабілітаційної медицини).

Не могли б ви детальніше розповісти про ці напрямки: трансплантацію та стовбурові клітини?

Я, як фахівець з органної трансплантації, побачив багато перспективного в трансплантації клітинної. На сьогоднішній день клітинна терапія є інноваційним напрямком в медицині. Стовбурові клітини мають унікальну здатність впливати на імунну систему організму, зменшувати запалення. Плюс на даний момент доведена їх висока ефективність при лікуванні різних захворювань. Це і аутоімунні розлади, і хронічні захворювання. Тобто там, де є хронічне, уповільнене запалення, досягнуті дуже хороші результати. 

Якщо говорити про те, які клітини можуть бути використані, то є кілька видів. Візьмемо, наприклад, ембріональні. Здавалося б, вони повинні дати найбільший ефект. Але поки, експерименти, які з ними проводилися, не дали нам право використовувати їх в клінічній практиці. Тому на сьогоднішній день в основному ми використовуємо стовбурові клітини дорослої людини – мезенхімальні клітини, що виявилися найбільш практичними в застосуванні. Їх досить легко виділяти з різних тканин і тиражувати.

Після народження дитини, наприклад, через один тиждень, його клітини вже можна вважати клітинами дорослого організму?

Дивіться, якщо ми говоримо про ембріональні клітини, – це клітини ембріона. Далі є постнатальні клітини – це клітини пуповинної крові, клітини плаценти. З пуповинного канатика можна отримати чисті мезенхімальні клітини, які мають високу ефективність. І, що найголовніше, вони повністю не імуногенні. 

Тобто ми можемо використовувати пуповинні та дорослі стовбурові клітини? Тому що виникає дуже багато таких питань.

Я вам скажу, якщо ми використовуємо мезенхімальні клітини, які взяті з крові, жирової клітковини і кісткового мозку, то це власні стовбурові клітини пацієнта. Якщо ми говоримо про пуповинну кров, це вже алогенна трансплантація, тобто трансплантація клітин від донора. 

Я намагався в МОЗ домогтися того, щоб ми могли провести ліцензування тих центрів клітинної терапії, які у нас функціонують. Мені відповіли, що ліцензування не потрібно, якщо є банк пуповинної крові. Однак, якщо я не хочу відкривати банк, а хочу займатися клітинною терапією, такої можливості не передбачено. 

За законом, алогенні клітини вважаються чужорідними. Особливість алогенних клітин пуповинного канатика полягає в тому, що вони повністю не імуногенні. Вони не вимагають ані сумісності, ані визначення групи крові. А ось клітини, отримані з пуповинної крові, вже вимагають переливання по групі крові.

Виходячи зі свого великого досвіду в трансплантації, я визначив для себе переваги клітинної терапії: вона неінвазивна, немає ризику передачі інфекції, не потрібно визначати групу крові при аутотрансплантації, не потрібно робити розрізів. Але, виникає питання: коли застосовувати цей метод? Я думаю, клітинна терапія повинна показувати свою ефективність до пересадки органів. Трансплантація виконується фактично в термінальній стадії. Видалення ураженого органу та його заміна на новий, дозволяє домогтися відновлення повноцінної функції органу. Якщо ми будемо застосовувати клітинну терапію на цьому рівні, я не думаю, що ми отримаємо позитивний результат. 

Необхідно отримати позитивний результат на етапі, коли розвивається і наростає клініка того чи іншого захворювання. Тоді, коли термінальна стадія ще не настала. Тому я вважаю, що клітинна терапія повинна бути профілактичною. Вона допомагає перепрограмувати імунну систему, усуваючи фактори, які сприяють розвитку того чи іншого захворювання. І що найголовніше – це можливість відновлення власних органів без необхідності застосування імуносупресії.

Тобто, завдання практичної медицини полягає в тому, щоб визначити оптимальні терміни для використання клітинної терапії. У трансплантації органів простіше. Якщо людина ходить з задишкою й збільшеним серцем, стовбурові клітини не допоможуть, потрібна пересадка. Але клітинна терапія допоможе на початковому етапі процесу. Візьмемо, наприклад, розширену кардіоміопатію. Якщо у людини патологічно збільшене серце, навряд чи вдасться домогтися позитивного результату. Але на початковому етапі, коли збій в роботі імунної системи призводить до розвитку фіброзу серцевого м’яза, введення стовбурових клітин може зупинити цей процес.

Дякую за відповідь. Є ще питання, яке стосується того, з якими проблемами звертаються люди в нашу компанію. Як дожити до трансплантації органу? Адже все це відбувається не швидко, і багато людей просто не доживають до операції. У цьому випадку ми рекомендуємо введення стовбурових клітин.

Так, ми рекомендуємо переливання стовбурових клітин, щоб пролонгувати період очікування пересадки. Цей процес можна назвати мостом до трансплантації. Безумовно, ми не можемо домогтися повного одужання, але можемо продовжити період, щоб пацієнт зміг дочекатися трансплантації. 

Практична медицина ще не зрозуміла значимість та ефективність клітинної терапії. Тому наше спільне завдання не пропагувати, але донести до лікарів, перш за все, цей факт. Я думаю, що розвиток клітинної трансплантації трохи гальмують фармфірми. Наприклад, у відомій клініці Мейо були проведені дослідження, які довели ефективність клітинної терапії. Але відразу ж прийшло внутрішнє розпорядження, що забороняє застосування цього методу лікування в клініці. Тому що фармкомпанії побачили, наскільки застосування клітинної терапії ефективніше, ніж використання препаратів, які в кінцевому підсумку викликають або звикання, або інтоксикацію, або пошкодження того ж органу, який ми лікуємо. 

Розкажіть, будь ласка, про мезенхімальні і фетальні стовбурові клітини. Які і коли ми можемо використовувати?

На сьогоднішній день ми можемо говорити про застосування мезенхімальних клітин. По-перше, ембріональні клітини просто заборонені у нас і в багатьох інших країнах. Я не знаю, наскільки ми можемо тиражувати фетальні клітини. Але по мезенхімальним клітинам є величезна кількість наукової літератури, яка свідчить про ефективність їх застосування. Тому сьогодні нам все-таки варто говорити про мезенхімальні клітини, які вже відносяться до рангу доказової медицини. Було проведено велику кількість досліджень з різних захворювань, які пройшли 3 фазу і показали ефективність цього методу лікування. 

Сьогодні є багато суперечливої інформації про застосування стовбурових клітин при онкозахворюваннях. Це перше питання. Друге питання про те, що саме застосування стовбурових клітин може призвести до розвитку онкозахворювань. Чи так це?

Сьогодні існує небагато досліджень про застосування клітинної терапії в онкології. Існують окремі наукові експерименти, наприклад, щодо лікування меланоми. Що стосується припущення, що мезенхімальні стовбурові клітини можуть трансформуватися в ракові клітини, це не підтверджено ані науковими дослідженнями, ані клінічними спостереженнями.

Чи можна застосовувати клітинну терапію в онкології? Так, можна. Вона особливо ефективна після операції з видалення ракової пухлини, після проведення хіміотерапії. Коли у пацієнтів виникають специфічні ускладнення після оперативного лікування або проведення хіміотерапії, саме в цих випадках стовбурові клітини демонструють дуже хороший результат, сприяючи відновленню загального стану організму і функції окремих органів.

Щоб подивитися повне інтерв’ю, перейдіть запосиланням.