Інтерв’ю з хірургом-трансплантологом Айханом Дінчканом (клініка Лів Істіньє, Туреччина)

Туреччина є однією з провідних країн світу за кількістю трансплантацій органів, що проводяться. Тут працюють лікарі зі світовим ім’ям. І один з них – хірург-трансплантолог клініки Лів Істіньє Айхан Дінчкан. В інтерв’ю лікар відповів на найбільш хвилюючі пацієнтів питання трансплантації органів.

Скажіть, скільки операцій з трансплантації органів ви провели?

За час своєї роботи я пересадив понад 6000 органів і вже не можу сказати точно, скільки їх було. Мною виконано понад 5000 трансплантацій нирки, близько 1000 трансплантацій печінки та приблизно 100 пересадок підшлункової залози. Після кожної операції я буквально народжуюсь наново разом зі своїм пацієнтом.

Скільки років було вашим найстарішим і наймолодшим пацієнтам?

Найстарішим трупним донором печінки став пацієнт, який помер у віці 94 років. До цього ми пересадили нирку 87-річному пацієнтові. У мене багато пацієнтів віком від 70 років, яким успішно пересадили і печінку, і нирку. Наймолодшим нашим донором була 3-місячна дитина. Наймолодшим реципієнтом, якому пересадили печінку, була дитина віком 3,5 місяці, нирку – дитина віком 5,5 місяців. Понад 15% наших пацієнтів, яким пересаджують печінку та нирку, це діти.

З якими проблемами при трансплантації органів стикаються лікарі в Туреччині?

Найголовнішими негативними моментами, звичайно ж, є нестача інформації та байдужість. Через соціальний тиск і недовіру до системи донорства, трупних донорів дуже мало. Проте Міністерство охорони здоров’я Туреччини проводить у цьому плані дуже велику просвітницьку роботу. Тому ми сподіваємося, що незабаром ситуація зміниться на краще.

Чому люди неохоче жертвують органи?

У цій галузі є деякі помилки. Наприклад, деякі люди думають, що віддавши орган, вони залишаться напівлюдиною. Є ще деякі побоювання щодо того, що операція з видалення донорського органу пов’язана з високим ризиком. Однак ми знаємо, що люди, які жертвують свої органи, живуть набагато довше, оскільки вони перебувають під постійним наглядом лікарів.

Також існує міф, що донорські органи служать недовго. Це також неправда. Сьогодні медицина зробила крок далеко вперед. Якщо говорити про пересадку нирки в поєднанні з терапією інноваційними препаратами, то 75% пацієнтів все ще не потребують повторної пересадки через 10 років після трансплантації. При пересадці печінки цей відсоток ще вищий і становить 80–85%.

Чи можлива пересадка при несумісності групи крові?

Пошук відповідного донора – це одна з найактуальніших проблем сучасної трансплантології. У Туреччині є можливість вирішення цієї проблеми за допомогою перехресної трансплантації. Її суть у тому, що дві чи більше пар обмінюються донорами за принципом імунної сумісності. Цей підхід дозволяє суттєво скоротити термін очікування.

Яке місце по трансплантації органів Туреччина посідає у світі?

Ми входимо до трійки лідерів у світі за кількістю проведених трансплантацій. Проте 80% пересадок у Туреччині здійснюється від живих донорів і лише 20% – від трупних. Сподіваємось, що найближчим часом ці цифри поміняються місцями.

Які умови пересадки органів?

Для проведення трансплантації у пацієнта передусім має бути термінальна стадія органної недостатності. Наприклад: хронічна хвороба нирок, серцева недостатність, хронічне захворювання печінки тощо. Дуже рідко як причини трансплантації розглядаються інші проблеми зі здоров’ям, наприклад, гостра недостатність або метаболічні захворювання.

Після визначення доцільності трансплантації під час комплексного обстеження перевіряється загальне здоров’я пацієнта. Пересадку органів проводять у центрах трансплантології, ліцензованих Міністерством охорони здоров’я Туреччини. За законами нашої країни живий донор має бути родичем до четвертої стадії спорідненості. За відсутності живого донора дані пацієнта вносяться до списку національної системи очікування органів. Тривалість очікування залежить від типу органу, якого потребує пацієнт, а також від стану його здоров’я. Після цього необхідно чекати, коли знайдеться відповідний орган. Телефони пацієнта та його родичів мають бути доступні 24 години на добу 7 днів на тиждень.

Трансплантація від живого чи трупного донора: що краще?

Звичайно, як джерело органів для трансплантації слід віддавати перевагу трупним донорам. Тим не менш, пересадка органів від живих донорів рятує життя. Списки очікування зростають з кожним днем і далеко не всі пацієнти чекають своєї черги.

У Туреччині пересадка від неспоріднених донорів можлива лише у разі схвалення Комітетом з етики. Крім цього, отримати орган від живого донора можуть лише ті пацієнти, які потребують нової печінки або нирки. Реципієнтам, яким потрібні серце чи легені залишається сподіватися лише на трупних донорів.

Що слід враховувати під час відновлення після трансплантації?

Трансплантація органів – це насамперед хірургічна операція, і вона має пройти успішно. У посттрасплантаційному періоді треба поводитися, як людина, яка знову отримала право на життя. Насамперед, необхідно приймати певні препарати суворо відповідно до рекомендацій лікаря. Пацієнти також повинні відвідувати лікаря кожні 3 місяці після операції. Якщо немає ускладнень, інтервал між обстеженнями може бути скорочений.

Загалом у пацієнтів після пересадки органів спостерігається значне підвищення якості життя. Вони можуть навчатися, працювати, відпочивати, будувати сімейні стосунки, мати дітей, подорожувати, займатися спортом та жити повноцінним життям. Наші лікарі докладно інформують людей про те, як поводитися після операції. Вони також надають телефони, на які можна буде зателефонувати у разі надзвичайної ситуації.

Які ризики трансплантації органів, у яких випадках вона становить небезпеку?

Перед трансплантацією пацієнт проходить комплексне діагностичне обстеження. Рішення щодо проведення операції приймається консиліумом, що складається з медичних фахівців різного профілю. За наявності ракових пухлин, активної інфекції, порушення загального стану здоров’я, протипоказання до хірургічного втручання, трансплантацію однозначно не проводять.

Чи існує небезпека для донора при пересадці органів?

Живі донори – це єдина група здорових людей, які потрапляють на операційний стіл. Перед трансплантацією проводиться комплексна діагностична оцінка їхнього стану. Для цього використовуються лабораторні та інструментальні дослідження. За потреби може бути виконана біопсія органів. Нерідко трапляється так, що в ході обстеження у донорів виявляються захворювання, які є перешкодою для трансплантації, та операцію не проводять. Операційний ризик для донора також є, але він не набагато вищий, ніж при стандартному хірургічному втручанні.

У чому переваги трансплантації органів?

Сьогодні трансплантація – це лікування, на яке чекають з надією тисячі пацієнтів. Для багатьох із них пересадка органів залишається єдиним шансом на виживання. Очікувана тривалість життя після пересадки нирки більш ніж подвоюється. І такого результату неможливо досягти за допомогою інших підходів. На лікування лише однієї ниркової недостатності припадає понад 5% загальних витрат на охорону здоров’я. А після трансплантації пацієнти можуть вести повноцінне життя та працювати, вносячи свій внесок в економіку країни.