Хірургічне втручання в поєднанні з мовленнєвою терапією покращують мовлення після інсульту

Згідно з результатами клінічного дослідження, опублікованого в журналі BMJ, поєднання хірургічного втручання на шиї з інтенсивною мовленнєвою терапією сприяє більшому поліпшенню комунікативних навичок людини після інсульту, ніж тільки інтенсивна мовленнєва терапія.

Результати показують поліпшення відразу після операції без будь-яких довгострокових серйозних побічних ефектів або тривалого дискомфорту, а також поліпшення якості життя і стану після інсульту протягом шести місяців.

Інсульт є найпоширенішою причиною афазії (проблем з комунікацією, включаючи мовлення, розуміння інших, читання і письмо). Більше 60% пацієнтів страждають від цього захворювання довше року, що називається хронічною постінсультною афазією.

Інтенсивна мовленнєва (логопедична) терапія є стандартним методом лікування хронічної постінсультної афазії, але неясно, чи може поєднання операції на шиї, яка називається нейротомією C7 (NC7), і мовленнєвої терапії бути більш ефективним.

Щоб з’ясувати це, дослідники з Китаю відібрали 50 пацієнтів у віці від 40 до 65 років з афазією і м’язовою ригідністю (спастичністю) в правій руці протягом більше року після єдиного інсульту, що пошкодив ліву половину мозку, яка відповідає за мову.

Учасники, які до інсульту вільно розмовляли китайською мовою, були випадковим чином розділені на дві групи: одна група пройшла операцію і три тижні мовної терапії (група втручання), а інша — тільки три тижні мовної терапії (контрольна група).

Основним показником, що представляє інтерес, була зміна результатів Бостонського тесту на називання (BNT) (здатність називати малюнки повсякденних предметів) на третій день, через місяць і через шість місяців після початку дослідження. Інші показники включали зміни в тяжкості афазії, а також оцінку пацієнтами якості повсякденного життя і депресії.

Результати показують, що група втручання продемонструвала статистично значущі поліпшення за всіма вимірюваними показниками в порівнянні з контрольною групою.

Через місяць середнє збільшення результатів BNT склало 11,16 бала в групі втручання і 2,72 бала в контрольній групі (різниця: 8,51 бала). Це підвищення мовних функцій залишалося стабільним через шість місяців (різниця: 8,26 бала).

Тяжкість афазії також покращилася в групі втручання більшою мірою, ніж у контрольній групі (різниця через один місяць 7,06 бала), а за даними пацієнтів, їхня активність у повсякденному житті та депресія після інсульту значно покращилися порівняно з контрольною групою.

Через шість місяців не було зареєстровано жодних серйозних небажаних явищ, пов’язаних з хірургічним втручанням або процедурою.

Автори визнають, що учасники були відносно молодими, в основному чоловіками і всі були носіями китайської мови, що обмежує узагальнюваність їх результатів, і заявляють, що необхідно провести розширене подальше дослідження, щоб перевірити результати пацієнтів протягом більш тривалого періоду часу.

Однак вони приходять до висновку, що NC7 у поєднанні з тритижневою інтенсивною логопедичною терапією «є більш ефективним методом лікування хронічної афазії після інсульту в порівнянні з інтенсивною логопедичною терапією окремо» і «може поліпшити якість повсякденного життя пацієнтів і зменшити депресію після інсульту» .

Це дослідження є цікавим кроком вперед, каже Супаттана Чатромьен з Неврологічного інституту Таїланду в супутній редакційній статті.

Однак, за її словами, слід проявляти певну обережність, але якщо подальші дані підтвердять ці висновки, вони, схоже, дають проблиск надії для людей з хронічним інсультом, які відповідають певним критеріям.

«Хоча інтенсивна логопедична терапія залишається основою лікування афазії, нейротомія C7 може стати потенційним додатковим варіантом для ретельно відібраних пацієнтів у майбутньому», — пише вона.

Це дослідження має стимулювати подальші наукові дослідження та критичну переоцінку парадигм і політики реабілітації при лікуванні хронічного інсульту, сприяючи більш оптимістичному та проактивному підходу до довгострокового відновлення.