Фізичні вправи допомагають пацієнтам, які перенесли рак товстої кишки, жити так само довго, як і здорові люди

Фізична активність може допомогти людям, які пережили рак товстої кишки, досягти довгострокового виживання, аналогічного виживаності людей у загальній популяції, йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі Cancer.

Люди з раком товстої кишки стикаються з більш високими показниками передчасної смертності, ніж люди із загальної популяції з відповідними характеристиками, такими як вік і стать.

Щоб оцінити, чи можуть фізичні вправи зменшити цю нерівність, дослідники проаналізували дані двох досліджень, проведених після лікування пацієнтів з раком товстої кишки 3-ї стадії, в яких взяли участь 2875 пацієнтів, які повідомляли про свою фізичну активність після операції з видалення ракової пухлини та хіміотерапії. Дослідники також вивчили дані за порівнянною загальною вибіркою населення з Національного центру статистики охорони здоров’я.

Для всіх учасників фізична активність визначалася в метаболічному еквіваленті (MET) у перерахунку на години на тиждень. (Медичні рекомендації рекомендують 150 хвилин фізичних вправ помірної інтенсивності на тиждень, що відповідає приблизно 8,0 МЕТ•годинам на тиждень).

Під час аналізу даних першого дослідження (під назвою CALGB 89803) у пацієнтів, які залишалися живими через три роки після лікування раку, показники трирічного загального виживання за умови фізичної активності <3,0 МЕТ•годин на тиждень були на 17,1% нижчими, ніж у відповідній загальній популяції, а за умови фізичної активності ≥18,0 МЕТ•годин на тиждень показники трирічного загального виживання були всього на 3,5% нижчими, ніж у відповідній загальній популяції.

У другому дослідженні (CALGB 80702) серед пацієнтів, які залишилися живими через три роки, пацієнти з показниками <3,0 і ≥18,0 МЕТ•годин на тиждень мали подальше трирічне загальне виживання на 10,8 і 4,4 % нижче за показник відповідної загальної популяції, відповідно.

В об’єднаному аналізі двох досліджень, серед 1908 пацієнтів, які були живі і не мали рецидиву раку до третього року, у тих, хто займався фізичними вправами <3,0 і ≥18,0 МЕТ•годин на тиждень, показники подальшого трирічного загального виживання були на 3,1% нижчими і на 2,9% вищими, ніж у загальній популяції, відповідно.

Таким чином, пацієнти, які вижили після раку, які не мали пухлини до третього року життя і регулярно займалися спортом, досягли навіть кращих показників подальшого виживання, ніж у порівнянній загальній популяції.

«Ця нова інформація допоможе пацієнтам із раком товстої кишки зрозуміти, що фактори, які вони можуть контролювати — рівень їхньої фізичної активності — можуть мати значущий вплив на їхній довгостроковий прогноз», – сказав провідний автор Justin C. Brown (Джастін К. Браун), доктор філософії, співробітник Центру біомедичних досліджень Пеннінгтона і Наукового центру здоров’я Університету штату Луїзіана.

«Крім того, медичні працівники, працівники охорони здоров’я та політики постійно шукають нові способи розповісти про переваги здорового способу життя. Кількісна оцінка того, як фізична активність може дозволити пацієнту з раком товстої кишки прожити приблизно стільки ж, скільки його друзі та родичі без раку, може стати простою, але потужною інформацією, яку можна використати, щоб допомогти всім зрозуміти користь фізичної активності для здоров’я».