Дві ін’єкції на рік: учені представляють новий антигіпертензивний препарат

Результати клінічного випробування, проведеного дослідниками з Лондонського університету королеви Марії (Велика Британія), показують, що ін’єкції нового препарату кожні шість місяців можуть призвести до значного та стійкого зниження артеріального тиску. У глобальному дослідженні KARDIA-2 взяли участь 663 особи з високим кров’яним тиском, чий стан погано контролювався звичними препаратами. Під час випробувань пацієнтам разом зі стандартним лікуванням вводили ін’єкцію препарату під назвою зилебезиран. Науковці виявили, що ін’єкція допомагала краще контролювати артеріальний тиск, ніж лише застосування стандартного лікування індапамідом, амлодипіном або олмесартаном.

Зилебезиран – це інноваційний препарат на основі технології РНК-інтерференції (система контролю активності генів), дія якого спрямована на зниження рівня ангіотензиногену в печінці. Це призводить до зменшення утворення ангіотензину II – ключового компонента ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, відповідальної за підвищення артеріального тиску. Зилебезиран вводиться підшкірно та забезпечує тривале зниження артеріального тиску, що дозволяє зменшити частоту застосування препарату до одного-двох разів на рік. Сполука була розроблена американською біотехнологічною компанією Alnylam Pharmaceuticals. У липні 2023 року компанія Roche уклала партнерську угоду з Alnylam для спільного розроблення та комерціалізації зилебезирану, інвестувавши у проєкт 310 мільйонів доларів.

Зилебезиран пройшов кілька клінічних досліджень. Випробування 1 фази показали, що одноразова ін’єкція препарату може знижувати систолічний артеріальний тиск на 22 мм рт. ст. та діастолічний на 10 мм рт. ст. на термін до шести місяців. Результати фази 2 (KARDIA-1 та KARDIA-2) показали значне зниження артеріального тиску за використання зилебезирану як монотерапії та в комбінації зі стандартними антигіпертензивними препаратами. Під час фінальної фази (KARDIA-3) учені планують вивчити ефективність і безпеку сполуки в пацієнтів із високим серцево-судинним ризиком, включно з тими, хто має хронічну хворобу нирок.