Міома матки (ММ) — це доброякісне гормонозалежне новоутворення м’язового шару матки (міометрія). Пухлина куляста, добре обмежена і виникає переважно в репродуктивному віці.

Чому з'являється міома матки

Точна причина невідома. Однак, кожна фіброміома розвивається з єдиної клітини, яка мутує і активно ділиться, утворюючи вузлик.

Доведено, що природа міоми матки багатофакторна і пов’язана з:

генетичними змінами та спадковим фактором. Шанс захворіти на ММ у жінок, чиї сестри і мати страждають на це захворювання, вищий на 33%,
дисгормональними порушеннями жіночих статевих гормонів,
пошкодженнями на рівні хромосом,
формуванням вогнищ запалення в міометрії, викликаних урогенітальними інфекціями.

Що збільшує ймовірність виникнення міоми матки

До факторів ризику появи ММ відносять:

дітородний вік, відсутність вагітності, пізні пологи, аборти, викидні,
спадковість,
ожиріння,
ранній початок менструацій, пізня менопауза,
замісна гормональна терапія постменопаузи,
естрогенові оральні контрацептиви,
дефіцит вітаміну D,
зловживання алкоголем,
інфекції сечостатевої системи.

Що зменшує ймовірність виникнення міоми матки

Знижують ризик утворення ММ:

вагітність і пологи. Що більше пологів, то нижча ймовірність виникнення пухлини,
прийом прогестинових оральних контрацептивів,
особливості харчування: споживання зелених овочів, фруктів, особливо цитрусових.

У кого виникає міома матки

Зазвичай утворюється у жінок дітородного віку і регресує після настання менопаузи.

20-40% — у репродуктивному віці,
60% — у період менопаузи.

Рідко з’являється до статевого дозрівання і в постменопаузі.

Які бувають види міоми матки

За розташуванням:

Міоми тіла матки:
- інтрамуральні (75%) – у товщі міометрія,
- субсерозні, або підчеревні (15%) — на поверхні матки, росте в бік черевної порожнини,
- субмукозні, або підслизові (5%) — у порожнині матки.
Міоми шийки матки: передні; задні; центральні; бічні.
Інтралігаментарні міоми, або міжзв’язкові – в районі зв’язок матки.

За кількістю: поодинокі, множинні.

За розмірами:

Малі — до 2 см,
Середні — 2,1-6,9 см,
Великі — 6,9-10 см,
Гігантські — >10 см.

Які симптоми міоми матки

У 65% ММ проходить безсимптомно.

За інших обставин прояви залежать від кількості міоматозних вузлів, їхнього розташування та розміру. Характерні симптоми:

Порушення менструального циклу: патологічні маткові кровотечі, що призводять до анемії.
Прояви, пов’язані з тиском на сусідні органи — часті позиви до сечовипускання, застій сечі, закрепи.
Болі внизу живота.
У разі великих вузлів — труднощі запліднення, неправильне положення плода в матці, передчасні пологи.

Чи небезпечна міома матки

Для життя не становить небезпеки. Рідко перероджується в злоякісну форму (0,3-0,7%).

Як виявляють міому матки закордонні клініки

Діагноз ставиться лікарем на основі скарг, гінекологічного огляду і пальпації нижньої частини живота.

Основний і найбільш оптимальний метод виявлення фіброміоми — ультразвукове дослідження. Зарубіжні спеціалізовані клініки, що мають необхідне обладнання, проводять УЗД (3D, 4D) одночасно з ехогістерографією (введенням контрастної рідини в порожнину матки і маткових труб), що допомагає дізнатися розташування, розміри пухлини і встановити взаємозв’язок з навколишніми тканинами.

КТ, МРТ використовуються не так широко, через високе променеве навантаження.

Як лікують міому матки за кордоном

У більшості випадків хірургічне лікування не потрібне. Використовують вичікувальну тактику з регулярними гінекологічними оглядами.

Тяжкість симптомів, розмір і кількість пухлин, а також бажання зберегти здатність до дітонародження відіграють важливу роль у виборі конкретного методу лікування.

Існують такі види терапії:

Медикаментозна — для зменшення симптомів або як передопераційна підготовка.
Хірургічна — гістеректомія (видалення матки), міомектомія (видалення вузла зі збереженням матки), гістерорезектоскопія (часто для видалення субмукозних фіброміом).
Променева — емболізація маткових артерій і МРТ-ФУЗ-абляція.

Високоінтенсивна фокусована ультразвукова абляція під контролем МРТ – новий безопераційний і безпечний спосіб лікування ММ. Зарубіжні фахівці рекомендують провести це дослідження жінкам, які не планують народжувати, але бажають зберегти матку.

Як запобігти розвитку міоми матки

Регулярне обстеження у гінеколога 1 раз на 6-12 місяців гарантує:

своєчасне виявлення ММ,
підбір індивідуальної тактики ведення хвороби,
відсутність ускладнень,
покращення якості життя.

Міома матки під час вагітності

Зустрічається рідко, у 0,2-2% випадків. Характер і розташування вузлів певним чином позначається на перебігу вагітності та появі негативних наслідків.

Можливі ускладнення ММ під час вагітності та пологів:

викидні або передчасні пологи,
гіпоксія плоду,
неправильне розташування плода,
слабка або надмірно сильна родова діяльність,
маткові кровотечі та загроза розриву матки.

Жінкам із подібними випадками необхідно проводити часті огляди, профілактику невиношування, діагностику стану плода і вагітної. Також контролювати рівень гемоглобіну. Використовують УЗД, КТГ, гормональну терапію.

На терміні 36-37 тижнів потрібно госпіталізувати вагітну, для того щоб виробити план ведення пологів.

Сучасні міжнародні принципи ведення пацієнтів із міомою матки

Лікування має бути суворо індивідуальним у зв’язку з тим, що розташування, розміри, кількість і клінічні прояви у жінок з ММ різняться.

Цілі терапії у всіх жінок однакові:

полегшення проявів симптомів,
зменшення розмірів пухлини,
за бажання жінки – збереження дітородної функції,
запобігання ускладненням.

Терапія має проводитися залежно від уподобань окремого пацієнта.

Жінок слід повідомити про всі наявні варіанти лікування, їхні ризики, переваги та небажані наслідки.

Безсимптомна фіброміома невеликих розмірів не потребує лікування. Лише регулярного спостереження у гінеколога та планове УЗД.
ММ у жінки, яка бажає зберегти здатність до зачаття, лікується медикаментозно (протизапальними, гормональними препаратами та аГнРГ) або хірургічно (міомектомія).
Пацієнткам, які не планують народжувати, але хочуть зберегти матку, рекомендується консервативна гормональна терапія або оперативне втручання (емболізація маткових артерій, МРТ-ФУЗ-абляція, міомектомія).
Тим, хто не бажає зберегти матку, застосовують виключно хірургічне лікування (емболізація маткових артерій, МРТ-ФУЗ-абляція, міомектомія, гістеректомія).
Жінкам, які перебувають у менопаузі або постменопаузальному періоді виконують гістеректомію або міомектомію.

Вичікувальна тактика

3-7% ММ зменшуються протягом 6 місяців — 3 років у репродуктивному періоді. Більше половини — у період менопаузи.

Медикаментозна терапія

Використовують гормональні та нестероїдні протизапальні препарати. Агоністи гонадотропін рилізинг-гормону (аГнРГ) приймають як передопераційне лікування і не рекомендують для тривалої терапії через появу небажаних побічних дій.

Хірургія

Міомектомія — видалення міоми зі збереженням матки і здатності до дітонародження. Ефективний спосіб лікування, але пухлина повертається протягом 5 років у 60% випадків. Часті ускладнення — утворення спайок. У жінок, які наближаються до менопаузи, ймовірність повторних проблем з міомою після міомектомії нижча.

Гістеректомія — видалення матки. Забезпечує остаточне лікування симптоматичної міоми. Може призвести до негативних наслідків: у 7 разів підвищується ризик хвороб серця, остеопорозу та деменції.

Проведення гістеректомії вимагає досвіду від лікаря, який її виконує, а також проведення операції в спеціалізованій клініці для уникнення можливих ускладнень.

Безопераційні методи

Емболізація маткових артерій — ріст пухлини припиняється і зменшується за допомогою блокування кровоносних судин, що постачають ММ.

Високоінтенсивна фокусована ультразвукова абляція під контролем МРТ — метод видалення пухлини, заснований на руйнуванні клітин міоми шляхом нагрівання ультразвуком високої енергії. ММ зморщується, і мертва тканина видаляється організмом. Повністю зберігає дітородну функцію.