Дзвінки для України
Дзвінки для Європи
Дзвінки для США
Інфаркт міокарда — це омертвіння серцевого м’яза через критичне зниження або втрату кровопостачання. Цей стан є загрозливим для життя. Схильність до інфаркту міокарда може бути зумовлена генетично, але значну роль у виникненні цього захворювання відіграють фактори способу життя. Зазвичай з такою патологією стикаються чоловіки у віці старше 60 років.
У разі підозри на інфаркт міокарда пацієнту потрібна термінова медична допомога в умовах стаціонару. Найважливішою для прогнозу та якості життя пацієнта після виникнення інфаркту є та допомога, яку надають пацієнту в найближчі 12-24 години, але загальна тривалість лікування становить кілька місяців.
Лікування інфаркту міокарда ділиться на кілька етапів.
Перша медична допомога.
Усім пацієнтам з інфарктом міокарда або підозрою потрібне надання екстреної медичної допомоги. До такої допомоги належить насамперед обмеження рухливості пацієнта, спокій, у багатьох випадках — заборона на самостійне пересування і транспортування пацієнта з використанням нош. Більшості пацієнтів потрібне знеболення — зазвичай як лікарський і водночас знеболювальний препарат виступає нітрогліцерин під язик — він сприяє покращенню кровопостачання серцевого м’яза, і в результаті зменшення ділянки ураження знижується і больовий ефект.
Нітрогліцерин можна застосовувати на етапі самостійного надання медичної допомоги до приїзду фахівців. Пацієнти з великими ураженнями можуть відчувати сильний біль, при якому необхідне використання наркотичних анальгетиків, такі препарати вводять лікарі швидкої медичної допомоги. На перших етапах надання медичної допомоги з приводу інфаркту міокарда часто потрібне відновлення об’єму циркулюючої крові шляхом введення великої кількості фізрозчину. Це відбувається тому, що пошкоджений серцевий м’яз під час інфаркту міокарда не може перекачувати таку саму кількість крові, як і в здоровому стані, і тиск пацієнта починає падати, погіршуючи його стан або спричиняючи безпосередню загрозу для життя. Збільшення обсягу циркулюючої судинної рідини призводить до швидкого штучного підвищення артеріального тиску.
Після доставки пацієнта в стаціонар пацієнт отримує інтенсивну спеціалізовану медичну допомогу. До таких видів медичної допомоги належать дві основні ланки:
Стентування. Це основний метод лікування, який після початку широкого застосування збільшив виживаність після інфаркту міокарда в десятки разів. Для здійснення стентування в просвіт артерії під рентген контролем вводиться катетер. Цей катетер з’єднаний із балоном, який можна роздути, коли катетер доходить до потрібного місця артерії, збільшуючи в такий спосіб її ширину і відновлюючи кровотік. Стент із металевої сітки вставляється в артерію, щоб вона залишалася відкритою і підтримувала нормальне кровопостачання серця постійно.
Усі перераховані вище хірургічні та терапевтичні методи ефективні та необхідні, вони значною мірою підвищують виживаність і допомагають пацієнтам після інфаркту міокарда зберегти активний спосіб життя і працездатність. Однак, з огляду на те, що більшість пацієнтів після інфаркту стикаються з серйозними обмеженнями (задишка, стомлюваність, заборона на інтенсивні фізичні навантаження, необхідність пожиттєвого застосування кардіологічних препаратів), постійно ведеться пошук нових засобів, що дозволяють забезпечити не просто відновлення кровотоку, а й повноцінну регенерацію. Останніми роками широкого поширення як такі препарати набули стовбурові клітини.
Загальний клінічний досвід застосування стовбурових клітин у разі інфаркту міокарда становить близько 20 років, за цей час було ретельно вивчено ефективність і зафіксовано відсутність будь-яких побічних ефектів.
Для використання стовбурових клітин такого роду береться жирова тканина пацієнта (можливе також використання венозної крові пацієнтів), з неї вибирають стовбурові клітини, а потім змінені клітини вводять назад пацієнту. Стовбурові клітини під впливом біологічно активних речовин, що виділяються пошкодженим серцевим м’язом, самостійно диференціюються на потрібні клітини та тканини. Це сприяє регенерації серцевого м’яза і, що дуже важливо, перешкоджає утворенню постінфарктного рубця, що знижує провідність електричного імпульсу під час скорочення серцевого м’яза. Таким чином, область нечутливої до електричних імпульсів тканини значно знижується. Інших лікувальних методик, спрямованих на зменшення рубцевої тканини, наразі не існує. З огляду на те, що для процедури використовують виключно власні стовбурові клітини, клінічно значущих побічних ефектів не відзначається.
Зазвичай через 1,5 — 2 місяці після введення стовбурових клітин відзначається покращення стану.
Вартість лікування наслідків інфаркту міокарда стовбуровими клітинами значною мірою залежить від стану пацієнта та обраної клініки.
Лікування стовбуровими клітинами різних захворювань стає все більш і більш поширеним в останні роки і все більше і більше лікарів практикують цей вид лікування в різних галузях. Серед лікарів, які мають багаторічний успішний досвід застосування стовбурових клітин у кардіології, зокрема й у разі інфаркту міокарда, в Україні можна виділити лікаря Ковальчука і лікаря Бадьїна. Обидва ці фахівці мають велику клінічну практику з хорошими результатами в лікуванні цієї патології стовбуровими клітинами з підвищенням тривалості життя пацієнтів і покращенням показників кардіограми.
Якщо у вас залишилися запитання, ви можете звернутися за безкоштовною консультацією до лікаря-координатора MedTour.
Будь ласка, оцініть роботу МедТур