Інфаркт міокарда: симптоми, діагностика та ефективні методи лікування

Інфаркт міокарда (ІМ), широко відомий як серцевий напад, є серйозним захворюванням, яке виникає в разі блокування припливу крові до частини серцевого м’яза, що призводить до пошкодження або загибелі клітин серцевого м’яза.
Ось деякі статистичні дані, пов’язані з цим явищем:
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, серцево-судинні захворювання (ССЗ) є основною причиною смерті в усьому світі, а інфаркт міокарда є одним з основних ССЗ.
У США близько 805 000 осіб мають серцевий напад щороку, і приблизно 1 з 5 серцевих нападів не має явних симптомів.
Рівень смертності від інфаркту міокарда варіюється залежно від кількох чинників, таких як вік, стать і раса. За даними Американської кардіологічної асоціації, загальний рівень смертності від цього захворювання в США становить близько 10%.
Рівень захворюваності та смертності від інфаркту міокарда останніми роками знизився завдяки покращенню медичного обслуговування та підвищенню обізнаності про фактори ризику і профілактичні заходи.

Найпоширенішою причиною серцевого нападу є атеросклероз, який являє собою накопичення жирових відкладень або бляшок в артеріях, що забезпечують постачання крові до серця. Коли одна з цих бляшок розривається, може утворитися згусток крові, який блокує потік крові до серцевого м’яза.
Симптоми інфаркту міокарда можуть включати біль або дискомфорт у грудях, задишку, пітливість, нудоту, блювоту, запаморочення і втому.
Фактори ризику інфаркту міокарда включають куріння, високий кров’яний тиск, високий рівень холестерину, ожиріння, відсутність фізичної активності та сімейну історію серцевих захворювань. Ранній початок лікування має вирішальне значення для зменшення наслідків порушення живлення серцевого м’яза. Багато факторів здорового способу життя, як-от відмова від паління, підтримання здорової маси тіла, регулярні фізичні вправи та здорове харчування, можуть допомогти знизити ризик інфаркту міокарда.

Симптоми інфаркту міокарда

Симптоми серцевого нападу можуть відрізнятися у різних людей, але найчастіше вони включають:
Біль у грудях або дискомфорт: це найпоширеніший симптом інфаркту міокарда. Його часто описують як відчуття тиску, наповненості, здавлювання та/або болю в грудях. Дискомфорт може також відчуватися в руках, спині, шиї, щелепі або животі. Часто такий біль віддає в ліву руку або відчувається тільки в лівій руці.
Задишка — може поєднуватися з дискомфортом у грудях або існувати без нього. У деяких людей, особливо у жінок, це може бути єдиним симптомом. З огляду на те, що такий варіант розвитку захворювання у жінок залишається не діагностованим або невчасно діагностованим, жінкам необхідно звертати увагу в разі більш вираженої задишки, ніж зазвичай.
Потовиділення, яке може супроводжуватися холодною, липкою шкірою. Це є додатковим симптомом.
Нудота або блювота — може супроводжуватися болем у грудях або задишкою.
Незвично сильна втома. Рідко буває основним симптомом під час серцевого нападу, але часто спостерігається в дні або тижні, що ведуть до серцевого нападу, особливо у жінок.
Важливо зазначити, що не всі люди відчувають однакові симптоми, а деякі люди можуть взагалі не мати жодних симптомів.

Ознаки інфаркту міокарда, що наближається

Стан, який може перейти в інфаркт міокарда, називається стенокардією і проявляється практично аналогічним чином. Можна відзначити невеликі відмінності в інтенсивності прояву симптомів.

• Дискомфорт у грудях або біль: це може відчуватися як тиск, здавлювання, відчуття розпирання або біль у центрі грудей. Це може тривати кілька хвилин або взагалі повністю минути. Якщо порівнювати з больовими проявами інфаркту міокарда, то біль під час інфаркту не минає і не стає меншим, іноді для усунення потрібні наркотичні анальгетики. До виникнення безпосередньо нападу біль може бути присутнім кілька днів або навіть тижнів із різною інтенсивністю.
• Дискомфорт у верхній частині тіла: біль або дискомфорт також можуть відчуватися в одній або обох руках, спині, шиї, щелепі або животі.
• Задишка — для серцевого нападу, що починається, характерні виражена задишка або так зване відчуття «боротьби за дихання», коли пацієнту доводиться докладати значних зусиль для вдиху, і спазм під час дихання.
• Холодний піт — раптовий, незрозумілий холодний піт може бути симптомом серцевого нападу. Для стенокардії без інфаркту поява холодного поту характерна менше.
• Нудота або блювота — відчуття болю в шлунку або блювота навіть без болю в грудях нерідко можуть бути симптомом інфаркту міокарда, що наближається, іноді таких пацієнтів помилково відправляють в інфекційне відділення. У разі стенокардії часто виникає нудота, але рідко трапляється блювота, особливо багаторазова.
• Незвична легкість або запаморочення — незвична легкість у тілі та/або сильне запаморочення характерні для інфаркту міокарда і не характерні для нападів стенокардії, оскільки вони виникають за умови порушення кровопостачання головного мозку. Якщо ви підозрюєте, що у вас є інфаркт міокарда (серцевий напад), важливо негайно звернутися по невідкладну медичну допомогу. Зателефонуйте за місцевим номером екстреної допомоги (наприклад, 112 в Україні) або зверніться до найближчого відділення невідкладної допомоги лікарні.

Діагностика інфаркту міокарда

Для первинної діагностики використовують нескладні методи, обладнання для яких є в будь-якому медичному закладі. Для уточнення клінічної картини і ступеня ураження застосовують дорогі та інвазивні методи:

• Електрокардіограма (ЕКГ): це інструментальне обстеження, під час якого вимірюють електричну активність серця. Воно може виявити зміни в ритмі серця і визначити, чи відбулося пошкодження серцевого м’яза.
• Аналізи крові використовуються для вимірювання рівня певних ферментів і білків у крові, які вивільняються під час пошкодження серцевого м’яза. Аналіз крові, що найчастіше використовується, називається тестом на тропонін.
• Візуальні тести, такі як ехокардіографія або МРТ серця, можна використати для отримання детальної картини серця і виявлення будь-яких ділянок ушкодження або аномалій.
• Коронарна ангіографія — це інвазивна процедура, під час якої в артерію вставляють тонку трубку, яка прямує до серця. В артерію вводять спеціальний барвник і роблять рентген, щоб допомогти виявити будь-які закупорки в коронарних артеріях.

Лікування інфаркту міокарда

Лікування включає в себе комбінацію лікарських засобів, медичних процедур і змін способу життя.
Основні методи лікування:
Медикаментозне лікування зазвичай є комплексним. У цьому процесі переважно використовують такі ліки як аспірин, нітрогліцерин, бета-блокатори, інгібітори АПФ і статини. Аспірин і нітрогліцерин необхідні для полегшення болю в грудях і запобігання утворенню тромбів. Бета-блокатори та інгібітори АПФ застосовуються для зниження навантаження на серце і зниження артеріального тиску. Статини дають можливість підтримувати нижчий рівень холестерину.

• Реперфузія або іншими словами відновлення кровотоку до ураженої ділянки серця. ЇЇ можна здійснити за допомогою тромболітичної терапії або черезшкірного коронарного втручання (використання катетера для відкриття блокованої артерії).
• Шунтування коронарної артерії (CABG): у деяких випадках для відновлення кровообігу може знадобитися проведення CABG. Це включає використання кровоносної судини з іншої частини тіла, щоб обійти заблоковану артерію і відновити приплив крові до серця.
  Кожному пацієнту, який пережив інфаркт міокарда або має високий ризик цього захворювання, доводиться постати перед змінами способу життя. Такі прості дії як відмова від паління, здорове харчування, регулярні фізичні вправи та управління стресом, можуть допомогти запобігти майбутнім випадкам інфаркту міокарда.
• Реабілітація — програми реабілітації серця можуть допомогти пацієнтам відновитися, надаючи дієтичні рекомендації, програми фізичних вправ і підтримку для зміни способу життя.

Ускладнення інфаркту міокарда

Інфаркт міокарда може призвести до різних ускладнень, які обтяжують життя пацієнтів і призводять до дискомфорту. Деякі з цих ускладнень є небезпечними для життя. Такі ускладнення можна розділити на гострі та хронічні

Гострі ускладнення інфаркту міокарда

До гострих ускладнень належать серцева недостатність, тромбоз, кардіогенний шок.

Серцева недостатність — це стан, під час якого серце не може перекачувати достатньо крові для задоволення потреб організму. Це стається, якщо серцевий м’яз був пошкоджений або ослаблений під час серцевого нападу. Цей стан супроводжується такими симптомами, як слабкість, порушення кровопостачання головного мозку, задишка та відчуття холоду. При цьому страждають функції всіх органів. Також часто виникають і аритмії — стан, коли серцевий ритм стає нерегулярним. При цьому серце може скорочуватися надто часто, але недостатньо сильно або навпаки — занадто рідко. Аритмія може бути незначною і проявлятися як невелика задишка або взагалі може бути відсутньою, а може бути смертельно небезпечною, і може спричиняти таке загрозливе ускладнення, як фібриляція, що є смертельно небезпечним. Оскільки аритмія може виникнути не одночасно з інфарктом, а пізніше, пацієнту, який переніс інфаркт міокарда, необхідно деякий час перебувати під медичним наглядом. Дуже небезпечним ускладненням є кардіогенний шок — це серйозний стан, коли серце не може прокачати достатньо крові в життєво важливі органи. Це може статися внаслідок тяжкого серцевого нападу і може потребувати екстреного лікування, такого як механічна підтримка кровообігу.
Дуже небезпечним ускладненням є тромбоз. Під час серцевого нападу швидкість току крові змінюється, найчастіше сповільнюється. Крім того, серцеві напади найчастіше трапляються в літніх людей і в людей з атеросклерозом. Ці чинники в комплексі змінюють реологічні властивості крові (властивості крові в той час, коли вона тече по кровоносних судинах) у бік тромбоутворення. Під час інфаркту найчастіше всього тромби утворюються у великих судинах, тому частим ускладненням інфаркту міокарда є грізне явище — тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА) — закупорка легеневої артерії тромбом. Таке ускладнення часто призводить до смерті пацієнта.

Хронічні та відтерміновані ускладнення

До таких ускладнень також належать аритмії, але вже в тому випадку, якщо вони зберігаються постійно. У такому разі зберігаються такі самі ризики, як і в гострій фазі. Серцева недостатність практично у всіх випадках інфаркту міокарда виникає в гострій фазі і зберігається в тому чи іншому вигляді довічно. Ступінь хронічної серцевої недостатності зазвичай значно менший, ніж у гострій фазі, але повністю її позбутися вже не вдається. Існують ще менш поширені, але досить значущі для пацієнтів ускладнення — перикардит і аневризма шлуночків. Перикардит: запалення слизової оболонки навколо серця, відоме як перикардит, може виникнути після серцевого нападу. Цй стан може викликати біль у грудях, лихоманку та інші симптоми. Аневризма шлуночків: ослаблена ділянка серцевого м’яза може випинатися, утворюючи аневризму шлуночків. Аневризма шлуночків (рідше передсердь) зазвичай є причиною або додатковою причиною серцевої недостатності або аритмії.

Реабілітація

Реабілітація після інфаркту міокарда є важливою частиною процесу одужання. Від якості реабілітації залежить стан здоров’я пацієнта після інфаркту і тривалість його життя.
Програма реабілітації зазвичай включає в себе індивідуальну програму фізичних навантажень, розроблену для того, щоб допомогти пацієнтам поступово збільшувати свою фізичну активність. Ця програма може включати аеробні вправи, такі як ходьба або їзда на велосипеді, а також силові тренування для покращення м’язової сили. При цьому пацієнти повинні отримати повну і доступну інформацію про свій стан, включно з інформацією про фактори ризику, зміни способу життя і призначення ліків. Вони також можуть навчитися методам управління стресом, таким як глибоке дихання і медитація.
Програма реабілітації зазвичай є тривалою і включає в себе регулярні візити до лікаря з коригуванням плану реабілітації за необхідності.
Певне медикаментозне лікування є як важливою частиною процесу реабілітації, так і елементом подальшого постійного способу життя. Більшості пацієнтів буде потрібно постійно приймати ліки для контролю свого кров’яного тиску, рівня холестерину та інших факторів ризику серцевих захворювань.

Профілактика

На завершення слід сказати декілька слів про профілактику інфаркту міокарда. Існує кілька простих дій, які можуть допомогти запобігти інфаркту міокарда:
Куріння підвищує ризик серцевих захворювань і є однією з основних причин інфаркту міокарда. Відмова від куріння є складним, але важливим кроком, який знизить ризик розвитку серцевих захворювань.
Харчуйтеся правильно: здоровий раціон з низьким вмістом насичених жирів і трансжирів, холестерину і натрію може допомогти знизити ризик серцевих захворювань. Раціон харчування, багатий фруктами, овочами, цільними зернами, пісним білком і здоровими жирами, може допомогти запобігти інфаркту міокарда. Звертайте увагу на індекс маси тіла і скоригуйте дієту при його значному підвищенні.
Регулярні фізичні навантаження можуть допомогти покращити здоров’я серцево-судинної системи та знизити ризики порушень серцевої діяльності. Якщо виконувати фізичні навантаження середньої інтенсивності (швидка ходьба, прогулянки, розтяжка, силові вправи з невеликим обтяженням, легкий біг) щонайменше 150 хвилин вправ на тиждень, можна значно знизити ризик атеросклерозу та інфаркту.
Контроль артеріального тиску — високий артеріальний тиск є основним фактором ризику серцевих захворювань. Якщо змін способу життя недостатньо для підтримання здорового рівня артеріального тиску, артеріальний тиск слід контролювати за допомогою лікарських засобів.
Управління рівнем холестерину — високий рівень холестерину може збільшити ризик серцевих захворювань. Зміни способу життя, такі як здорове харчування та фізичні вправи, а також застосування лікарських засобів, можуть допомогти підтримувати рівень холестерину на здоровому рівні.
Контроль рівня цукру в крові за допомогою змін способу життя і ліків може допомогти знизити ризик інфаркту міокарда.
Управління стресом — хронічний стрес може збільшити ризик серцевих захворювань. Такі методи, як медитація, йога і глибоке дихання, можуть допомогти керувати рівнем стресу.
Надмірне вживання алкоголю може збільшити ризик серцевих захворювань. Обмеження споживання алкоголю до помірного рівня може допомогти запобігти інфаркту міокарда.

Часті запитання

Який рівень тропоніну при інфаркті міокарда?

Рівень тропоніну підвищується під час інфаркту міокарда і може залишатися підвищеним протягом кількох днів. У нормі рівень цього білка становить 0,2—0,5 нг/мл, під час серцевого нападу його рівень підвищується в 37—400 разів.

Які ліки використовують під час лікування інфаркту міокарда?

Ліки, що використовуються під час лікування цього захворювання, можуть включати аспірин, гепарин, тромболітичні препарати, бета-блокатори та інші.

Яке харчування має бути при інфаркті міокарда?

Пацієнтам, які пережили таку клінічну ситуацію, необхідно дотримуватися дієти, багатої на овочі, фрукти, рибу, цільнозернові продукти, з низьким вмістом жиру, цукру і солі.

Опубліковано: 29.03.2023

Оновлено: 26.06.2023

Медичний автор, Медичний експерт:

Катерина Малярчук

Медичний автор:

Ілона Байдюк

Інформація на цій сторінці перевірена медичним експертом

Лікар-онколог, аспірантка

Катерина Малярчук