Гломерулонефрит

Гломерулонефрит: симптоми, причини, діагностика та лікування в найкращих клініках

Гломерулонефрит – це захворювання, що характеризується запаленням клубочків нирок. Це мікроструктури, завдяки яким нирки здатні фільтрувати й очищати кров. Запальний процес у клубочках можуть спричиняти різні чинники, такі як інфекції, автоімунні захворювання, прийом деяких лікарських препаратів.

Згідно з дослідженнями, проведеними ВООЗ, гломерулонефрит є однією з найпоширеніших причин хронічної ниркової недостатності в усьому світі. Тому зараз ведеться активний пошук нових методів лікування цього захворювання, і клітинна терапія є одним із найперспективніших напрямків у цій галузі.

Види гломерулонефриту

Гостра форма зазвичай розвивається швидко і може бути спричинена інфекцією або автоімунним процесом. Поширеними симптомами є:

• набряки;
• підвищення артеріального тиску;
• зміна кольору сечі (потемніння, почервоніння);
• болі в попереку;
• висока температура тіла.

Майже всі форми гострого гломерулонефриту мають тенденцію до прогресування в хронічну форму. Вона розвивається повільно, без яскраво виражених симптомів, і на ранніх стадіях може бути виявлена тільки під час проведення діагностичних досліджень. Основні прояви:

• втома;
• зниження апетиту;
• набряки;
• підвищення артеріального тиску;
• зміна кольору сечі;
• порушення функції нирок.

Хронічне захворювання характеризується необоротним і прогресивним фіброзом (рубцюванням) клубочків. Зрештою це призводить до порушення фільтраційної функції нирок. Без втручання лікарів у пацієнтів розвивається хронічна хвороба нирок, а згодом термінальна стадія ниркової недостатності. Тому своєчасне лікування гломерулонефриту має дуже велике значення.

Як починається гломерулонефрит?

Ранні прояви можуть бути непомітними або слабко вираженими. До них належать:

• поява білка в сечі (вона стає пінистою, можна помітити осад у вигляді пластівців);
• поява еритроцитів у сечі (рожеве, червоне або коричневе забарвлення сечі);
• набряки (найбільш виражені навколо очей і на ногах);
• підвищений артеріальний тиск;
• втомлюваність і відчуття слабкості;
• зменшення об’єму сечі, що виділяється протягом дня;
• біль у попереку або в боках.

Перелічені вище симптоми гломерулонефриту – це привід для звернення до лікаря, особливо якщо у пацієнта присутні такі фактори ризику, як: перенесені раніше інфекції, автоімунні захворювання, цукровий діабет або випадки захворювання у близьких родичів.

Чим відрізняються гострий і хронічний гломерулонефрит?

Гостра форма зазвичай починається раптово і супроводжується вираженими симптомами, такими як набряки, високий кров’яний тиск, наявність білка і крові в сечі. Найчастіше вона спричинена стрептококовою інфекцією (гострий тонзиліт, скарлатина, стрептодермія).

Хронічна форма прогресує повільно і розвивається поступово протягом кількох місяців або років. Її можуть спричиняти різні чинники: повторювані інфекції, автоімунні захворювання, генетична схильність. Симптоми проявляються пізно. Це можуть бути: набряки, підвищення артеріального тиску, стомлюваність, погіршення апетиту, порушення сну тощо. Хронічний гломерулонефрит часто призводить до ниркової недостатності, тому потребує особливої медичної уваги.

Як відрізнити гломерулонефрит від пієлонефриту?

Пієлонефрит – це запалення нирок. Найчастіше воно зумовлене висхідною інфекцією сечовивідних шляхів, яка досягає ниркової миски. Гломерулонефритом називається запалення клубочків нирок. Воно може виникнути внаслідок бактеріальної інфекції горла, шкіри, абсцесу зуба.

Симптоматика обох захворювань схожа. Різниця полягає в тому, що в разі пієлонефриту сечовипускання зазвичай відбувається частіше, а в разі запалення клубочків – рідше. Проте правильний діагноз може поставити тільки лікар після комплексного обстеження.

Як діагностувати гломерулонефрит і які аналізи потрібно здати?

Діагностичне обстеження може включати в себе такі лабораторні та інструментальні обстеження:

• Аналіз сечі. Показники, які можуть вказувати на патологію: наявність у сечі крові, білка і лейкоцитів.
• Аналіз крові. Підвищений рівень креатиніну свідчить про порушення фільтрувальної функції нирок.
• Біопсія нирки. Дослідження невеликого зразка ниркової тканини виконується для підтвердження пошкодження гломерул.
• Ультразвукове дослідження нирок. Виконується для оцінки розміру і форми нирок, а також виявлення кіст та інших аномалій.

Також іноді проводять імунологічні аналізи на антитіла та імунні клітини для визначення типу гломерулонефриту та його причини.

Як лікувати гломерулонефрит?

Терапевтична стратегія включає в себе такі методи лікування:

• прийом препаратів із групи інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (ІАПФ) або антагоністів рецепторів ангіотензину II (АРА II), які знижують тиск і запобігають ушкодженню нирок;
• прийом глюкокортикостероїдів та імуносупресивних препаратів, які зменшують запалення і захищають ниркові клітини від подальшого руйнування;
• прийом діуретиків для контролю рівня рідини в організмі;
• гемодіаліз при значному порушенні функції нирок;
• трансплантація нирки в разі термінальної стадії ниркової недостатності.

На жаль, доступне на сьогоднішній день лікування кортикостероїдами та імунодепресантами ефективне лише частково і викликає серйозні побічні ефекти.

Наприклад, у разі АНЦА-асоційованого гломерулонефриту (прогресуючого типу захворювання, спричиненого некротизуючим васкулітом) стандартна терапія допомагає лише в 70% випадків. Тобто у 30% пацієнтів зберігається ризик необхідності в діалізі та ризик смерті від ниркової недостатності протягом 5 років. При цьому більшість ранніх смертей спричинені побічними ефектами лікарських засобів. Здебільшого причиною стають інфекції, що розвиваються на тлі пригнічення імунної системи імунодепресантами.

Тому зараз триває активний пошук нових безпечніших та ефективніших методів лікування. І одним із найбільш перспективних із них є терапія стовбуровими клітинами.

Нові методи лікування гломерулонефриту

Тривалий час вважалося, що відновлення ниркової тканини відбувається винятково за рахунок ділення клітин самої нирки. Однак нещодавно вчені з’ясували, що до процесу регенерації також активно залучаються кровотворні (гемопоетичні) стовбурові клітини. Крім цього, низка досліджень довела, що мезенхімальні стовбурові клітини (МСК), присутні в кістковому мозку, жировій тканині та крові, також допомагають відновлювати пошкоджену ниркову тканину.

Вчені продовжують досліджувати стовбурові клітини, проте вже є дані, які допомогли визначити можливі механізми їхньої терапевтичної дії при гломерулонефриті:

• Диференціювання МСК у ниркові клітини. Очевидно, стовбурові клітини можуть трансформуватися і заміщати собою пошкоджені клітини нирки.
• Протизапальна дія та імуномодуляція. МСК володіють вираженою імунодепресивною активністю, що допомагає захистити нирки від ушкодження в разі автоімунних форм гломерулонефриту.
• Антифіброзна дія. Дослідження застосування клітинної терапії в лікуванні захворювань легенів і серця показало, що вона може бути ефективною в запобіганні рубцюванню тканин.
• Антиапоптоз. Розвиток хронічної ниркової недостатності багато в чому пов’язаний із загибеллю подоцитів – клітин клубочків, що відповідають за їхню фільтраційну функцію. Наукові експерименти довели, що МСК значно підвищують життєздатність подоцитів і обмежують їх апоптоз (загибель).
• Інгібування окисного стресу. Є дані про те, що введення МСК дає можливість протидіяти пошкодженню тканин вільними радикалами.

У разі використання власних клітин пацієнта регенеративна терапія легко переноситься і не викликає побічних ефектів. Стовбурові клітини отримують із кісткового мозку, жирової тканини або крові пацієнта, після чого розмножують у лабораторії та знову вводять у кровотік.

Найкращі клініки з лікування гломерулонефриту

Компанія МедТур співпрацює з найкращими медичними центрами з лікування захворювань нирок у всьому світі. На сьогодні ми пропонуємо унікальну можливість терапії гломерулонефриту стовбуровими клітинами. Якщо вас зацікавило інноваційне лікування, зателефонуйте за одним із телефонів, зазначених на сайті, або заповніть форму зворотного зв’язку. Лікар-координатор зв’яжеться з вами найближчим часом і підбере клініку, яка найбільше відповідає вашим індивідуальним потребам.

Кращі спеціалісти з лікування гломерулонефриту

Ковальчук Андрій Олегович – лікар-біотехнолог, кандидат медичних наук, директор банку стовбурових клітин ТОВ «Геном», керівник банку пуповинної крові, тканин і клітин людини на базі ТНМУ ім. І. Я. Горбачевського, розповів про останні досягнення та особливості регенеративної медицини.

Щоб дізнатися більше про можливості клітинної терапії захворювань нирок, отримайте безкоштовну консультацію лікаря-координатора МедТур. 

Часті запитання

Чи може пошкоджена нирка відновитися?

Нирка – це орган з відносно низьким клітинним регенеративним потенціалом. Однак нові методи регенеративної терапії показали обнадійливі результати, довівши, що стовбурові клітини беруть активну участь у процесі регенерації пошкодженої ниркової тканини.

Як визначити хронічний гломерулонефрит?

Хронічна форма відрізняється від гострої повільним безсимптомним початком. У пацієнта зазвичай відсутні такі симптоми, як болі в попереку і підвищення температури тіла. Натомість він може відчувати слабкість, втому, а також помічати набряки і зменшення кількості сечі, що виділяється. Точний діагноз зможе поставити тільки досвідчений лікар-нефролог.

Як перемогти гломерулонефрит?

В останні роки з’явилися нові альтернативні методи лікування, які можуть допомогти впоратися з хворобою. Одним із них є регенеративна терапія стовбуровими клітинами. Потенційно вона стимулює відновлення пошкоджених запаленням ниркових тканин.

Як лікувати автоімунний гломерулонефрит?

Стандартна терапія передбачає прийом кортикостероїдів та імунодепресантів. Але є й альтернативні методики. Під час досліджень клітинна терапія показала виражений імуномодулювальний ефект. Стовбурові клітини допомагають захистити нирки від помилкової атаки імунної системи.

Опубліковано: 10.04.2023

Оновлено: 26.06.2023

Медичний автор, Медичний редактор:

Олена Курсабаєва

Медичний автор, Медичний редактор:

Наталія Сеген

Інформація на цій сторінці перевірена медичним експертом

Лікар-онколог, аспірантка

Катерина Малярчук