Стеноз хребетного каналу — звуження каналу хребта. Виникає через тиск на спинний мозок, нерви та кровоносні судини, спричиняючи біль у спині та пошкодження нервів.

Звуження хребетного каналу розвивається протягом життя через вікове зношення міжхребцевих дисків, але й може бути вродженим.

Причини вродженого стенозу: хондродистрофія, ахондроплазія, діастематомієлія.

З віком міжхребцеві диски втрачають свою міцність, внаслідок чого стають більш плоскими і поступово зближуються один з одним.

Рідкісні причини стенозу хребетного каналу:

• вроджені вади розвитку хребта,
• надмірне утворення рубцевої тканини після проведення спінальної хірургії,
• травми тіл хребців,
• опуклість або випадання міжхребцевих дисків,
• ускладнення хвороби Кушинга,
• захворювання кісток,
• звуження хребетного каналу при народженні з невідомої причини.

Ранні симптоми: поколювання, слабкість і оніміння в ногах.

Основна ознака звуження хребетного каналу — біль, що посилюється під час ходьби та стояння. При нахилі вперед хребет розтягується, і біль зникає.

Симптоми стенозу поперекового відділу хребта: біль у спині, що віддає в ноги; слабкість м’язів ніг; відчуття поколювання, оніміння ніг. У запущених стадіях — нетримання сечі та калу, розлад статевого життя.

Стеноз шийного відділу хребта: пекучий біль у шиї, що віддає в плечі та руки; напруження м’язів шиї; оніміння і поколювання в руках і кистях; порушення дрібної моторики; слабкість м’язів рук.

Під час первинної консультації лікар детально розпитує про симптоми і наявність супутніх хвороб (грижа міжхребцевого диска, остеоартроз, остеопороз).

Після цього виконується огляд і неврологічне обстеження..

Крім обов’язкового рентгенологічного обстеження, необхідне проведення МРТ.

Для додаткової діагностики досвідчений лікар проведе електронейроміографію. Це електродіагностична процедура для визначення м’язової активності.

Терапія звуження хребта в кожному конкретному випадку є індивідуальною і враховує вид стенозу, чинники, які спричинили стеноз, супутні захворювання хребта.

Мета лікування — звільнити нерви із затиснутого стану.
На початкових стадіях, коли стеноз мало виражений, використовують медикаментозне лікування. Однак з огляду на причини захворювання такий підхід швидко досягає своїх меж.

Якщо стеноз хребетного каналу вже запущений, виникають нервові розлади та функціональні порушення, необхідно проводити хірургічне лікування.

Варіанти оперативного втручання: мікрохірургічна декомпресія, спондилодез (операція зі зміцнення тіл хребців), встановлення міжостистого імпланта.

Негайне хірургічне втручання потрібно виконувати в разі:

• постійного нестерпного болю за неефективності знеболювальних,
• паралічі або сенсорних порушеннях, які унеможливлюють нормальне пересування,
• розладах статевого життя,
• обмеження максимальної відстані ходьби в кілька метрів.

У таких випадках операція має проводитися якомога швидше, у спеціалізованих клініках, щоб уникнути незворотного пошкодження нервової системи.