Ринопластика – це операція зі зміни форми носа.

Естетична ринопластика надає гармонійності та привабливості.

Операцію можна робити з 18 років, коли закінчиться ріст хрящової тканини носа. За медичними показниками (вроджений дефект, травма, проблеми з диханням) —можна з 7 років. Така операція називається функціональною ринопластикою або септопластикою.

До захворювань, які стануть перешкодою для операції, належать:

• Цукровий діабет,
• Серцево-судинні хвороби,
• ВІЛ, СНІД,
• Гепатит,
• Порушення згортання крові.

Відносні протипоказання:

• Інфекційні захворювання,
• Вагітність,
• Грудне вигодовування.

Під час першої ж консультації досвідчений пластичний хірург зарубіжної клініки розуміє, які реальні причини для ринопластики у пацієнта. Іноді це можуть бути дитячі комплекси, нав’язані канони краси в інтернеті або психологічне порушення сприйняття зовнішності.

Лікар дізнається у пацієнта, що хочеться змінити, навіщо і чому саме зараз. Розповідає про межі результату операції, ускладнення, можливе невдоволення після, який тип хірургічного втручання підійде краще.

Для подальшого аналізу медичний персонал робить низку фотографій носа в проекціях:

• Профільна,
• Дві профільні в динаміці,
• Фронтальна,
• Базальна,
• Дві ¾,
• Купола-rhinion,
• Вигляд зверху.

Лікар наочно показує пацієнтові, які будуть зміни. Знімки потрібні для порівняння результату після операції. Якщо підборіддя маленьке і візуально збільшує ніс, досвідчений пластичний хірург може запропонувати пацієнтові корекцію підборіддя.

Зарубіжний лікар оглядає товщину шкіри і щільність хряща, вивчає структуру носа зсередини за допомогою ендоскопа і дані лабораторного аналізу крові.

Додаткові дослідження за показаннями:

• Комп’ютерна томографія,
• Риноманометрія.

Існує відкрита і закрита ринопластика.

Залежно від ситуації пацієнта досвідчений лікар підбирає хірургічний доступ.

1. Закрита ринопластика закордоном — надріз робиться всередині носа. Після нього не залишається видимих шрамів, період реабілітації проходить швидше.
2. Відкрита — хірургічне втручання на зовнішній стороні носа. Щоб покращити видимість операційного поля, якщо складна деформація і потрібно зачіпати кісткову тканину.

Якщо не вистачатиме матеріалу, лікар використовує внутрішню частину хряща носа для корекції. У рідкісних випадках — з вуха або кісткову тканину з ребра, штучний імплантат.

У зарубіжних клініках лікарі застосовують лазерну ринопластику — використовується лазер для розм’якшення хряща і зміни його будови. Метод безкровний, оскільки припікаються судини. Цей метод лікар застосовує, якщо потрібно трохи підправити форму носа.

Якщо потрібно зробити невелике втручання, наприклад, виправити кінчик носа, то можна обговорити з наркологом місцеву анестезію. В інших випадках – це загальна. Оскільки легше робити маніпуляції, коли пацієнт спить, і бути впевненим, що він не відчує дискомфорту.

Одразу після ринопластики виникає сильний набряк і може бути кровотеча, скупчення слизу. Тому пацієнту потрібно відпочивати в ліжку, піднявши голову вище рівня грудей. Рівень болю оцінюють як 0-4 з 10 балів.

Внутрішня пов’язка залишається до 7 днів. Якщо будуть сильні виділення, лікар може закріпити шматочок марлі під носом, щоб вбирав дренаж. Її не варто чіпати і притискати до обличчя.

Кожен організм індивідуально реагує на хірургічне втручання. Якщо ринопластику закордоном провів лікар із високим рівнем кваліфікації та стажем, то наступного дня можна покинути лікарню. У разі ускладнень варто залишитися під наглядом медичного персоналу на кілька днів. На роботу, навчання варто виходити через тиждень після операції.