-
Новини медицини
Надмірне лікування літніх чоловіків із раком передміхурової залози може знизити якість життя без збільшення його тривалості
-
Новини медицини
Відеодермоскопія у віддаленому режимі забезпечує надійну діагностику раку шкіри
-
Новини медицини
Пересадка клітин мозку може допомогти в лікуванні багатьох неврологічних розладів ы травм мозку
-
Новини медицини
Нове відкриття допоможе покращити лікування стійкого до лікарських засобів лейкозу
-
Новини медицини
Лікування вірусами, що знищують рак, успішно працює у випробуваннях на пухлинах мозку
All news
Рак щитоподібної залози – це злоякісний процес ендокринної системи. Пухлина розвивається в епітеліальних клітинах щитоподібної залози. Згідно зі статистикою Американського товариства клінічної онкології, межу 5 років переживають до 99% пацієнтів із початковою стадією раку щитоподібної залози і 56% – на пізніх стадіях.
Пік захворюваності припадає на 45-60 років. Також рак щитоподібної залози трапляється в дітей.
Основний метод лікування захворювання – це хірургічне втручання в поєднанні з радіотерапією. Таргетну і хіміотерапію лікарі частіше застосовують на найпізнішій стадії раку щитоподібної залози.
.
Пацієнти Медтур рекомендують клініки для лікування раку щитоподібної залози:
Лікарі з лікування раку щитоподібної залози
Поширені запитання
Рак щитоподібної залози – це онкологічне захворювання, при якому утворюється пухлина в тілі щитоподібної залози. У нормі щитоподібна залоза розташовується в основі шиї під гортанню і перед трахеєю. Вона складається з двох часток, які з’єднані перешийком і разом нагадують за формою метелика.
Пухлина може вражати ізольовано одну з часток або поширюватися на обидві частки щитоподібної залози. Рак щитоподібної залози на ранніх стадіях може бути швидко й ефективно вилікуваним за кордоном за допомогою операції та радіойодтерапії.
Залежно від того, як пухлинні клітини виглядають під мікроскопом і яку мають структуру, рак щитоподібної залози можна розділити на такі види:
- диференційований рак щитоподібної залози,
- медулярний,
- анапластичний.
Точна діагностика конкретної форми раку щитоподібної залози має велике значення для подальшого вибору тактики лікування та очікуваного прогнозу.
Диференційований рак щитоподібної залози
Переважна більшість злоякісних пухлин щитоподібної залози є диференційованими. Це означає, що пухлинні клітини при мікроскопічній оцінці дуже схожі на нормальну тканину щитоподібної залози. До диференційованої форми фахівці відносять папілярний і фолікулярний рак щитоподібної залози.
Папілярна пухлина зустрічається, в середньому, у 8 з 10 пацієнтів, яким уперше виставили діагноз раку щитоподібної залози. Ця форма раку має тенденцію до повільного зростання і зазвичай розвивається тільки в одній частці щитоподібної залози. Папілярний рак може поширюватися на лімфатичні вузли шийної ділянки. Але навіть у цьому випадку, він добре піддається лікуванню і рідко призводить до летального результату.
Фолікулярний рак, або фолікулярна карцинома, є менш поширеною формою. Вона трапляється приблизно в 1 з 10 випадків раку щитоподібної залози. Фолікулярна карцинома не поширюється на лімфатичні вузли шиї. Однак, ця форма має тенденцію до поширення через кровоносні судини на інші органи і тканини.
Медулярний рак щитоподібної залози
Цей тип раку щитоподібної залози трапляється в 4% випадків і виникає з C-клітин, які в нормі відповідають за вироблення гормону кальцитоніну. Медулярний рак часто поширюється на навколишні лімфатичні вузли, легені або печінку ще до того, як виявляється первинний вузол під час діагностики.
Фахівці виділяють спорадичну та сімейну форми медулярного раку. Спорадична форма найчастіше трапляється в літніх людей і, здебільшого, вражає одну з часток щитоподібної залози.
Сімейна форма медулярного раку ЩЗ передається у спадок і може зустрічатися у 25-25% у кожному поколінні. У цьому випадку, пацієнти хворіють у дитячому або ранньому зрілому віці. Пухлина може вражати кілька ділянок, зачіпаючи обидві частки щитоподібної залози. Сімейний медулярний рак пов’язаний з підвищеним ризиком розвитку пухлин іншої ділянки і типу клітин.
Анапластичний рак щитоподібної залози
У 2% випадків у пацієнта можуть виявити анапластичну або недиференційовану форму раку щитоподібної залози. Його назва пов’язана зі структурою клітин, які при мікроскопічному дослідженні мають різку атипію і не схожі на нормальні клітини людського організму. Анапластичний рак швидко поширюється на лімфатичні вузли шиї та навколишні тканини і складно піддається лікуванню.
У пацієнтів із раком щитоподібної залози можуть виникати один або кілька таких симптомів, як-от:
- новоутворення, м’якої або твердої консистенції, яке пальпується на передній поверхні шиї,
- загальна набряклість і припухлість у ділянці шиї,
- больові відчуття в ділянці шиї, які можуть поширюватися на вуха,
- захриплість або інші зміни голосу, які не минають або видозмінюються з часом,
- складнощі під час ковтання,
- проблеми з диханням,
- постійний кашель, який не пов’язаний із застудними захворюваннями
Ці симптоми не є специфічними для раку щитовидної залози і можуть спостерігатися при інших захворюваннях. Якщо ви помічаєте за собою деякі з наведених симптомів, вам необхідно звернутися до вашого лікаря і обговорити це питання.
Стадія росту і поширення раку щитоподібної залози відрізняється залежно від того, якою є клітинна структура пухлини – диференційована, медулярна або анапластична. На стадію раку щитоподібної залози впливає також вік пацієнта – до чи після 55 років.
На першій стадії диференційованого (папілярна і фолікулярна форми) раку щитовидної залози пухлина не перевищує 2-4 см у діаметрі та не поширюється на віддалені тканини й органи, а також не вражає шийні лімфатичні вузли.
Друга стадія раку характеризується збільшенням пухлини понад 4 см у діаметрі, проте пухлина не поширюється за межі щитоподібної залози і не вражає віддалені тканини та органи. Лімфатичні вузли шиї можуть бути залучені в онкологічний процес або залишатися недоторканими.
Якщо пухлина поширюється за межі щитоподібної залози, фахівці виставляють третю стадію. При цьому можуть уражатися прилеглі тканини шиї, такі як гортань, трахея, стравохід або нервові волокна.
Під час четвертої стадії раку щитоподібної залози вогнища метастазування виявляються у віддалених лімфатичних вузлах, внутрішніх органах і тканинах пацієнта. Четверта стадія може бути встановлена також у тих випадках, коли пухлина широко поширилася за межі щитоподібної залози у напрямку до хребта або прилеглих великих судин.
Фолікулярна форма раку щитоподібної залози, яка трапляється в 10-15%, може поширюватися через кровоносну систему на віддалені органи і тканини. Найчастіше рак щитоподібної залози дає метастази в кістки та легені.
РЩЗ потребує діагностики та лікування в спеціалізованих онкологічних відділеннях. Вони мають бути оснащені сучасною патанатомічною лабораторією, а також мати спеціалізоване радіологічне відділення, в якому можна пройти радіойодтерапію.
Пацієнти MedTour для лікування раку щитоподібної залози найчастіше обирають клініки Туреччини, Німеччини, Ізраїлю, Південної Кореї, Іспанії, Австрії.
Для того щоб пройти діагностику і лікування раку щитовидної залози, а також щоб проконсультуватися з фахівцем або підтвердити вже раніше виставлений діагноз, вам необхідно залишити заявку на сайті MedTour.
З Вами зв’яжеться медичний координатор, який допоможе вам визначитися з клінікою, в якій ви хочете проходити подальше лікування. Ви зможете надати медичну документацію, яка буде розглянута профільним фахівцем в одній із зарубіжних клінік.
Після оцінки вашої медичної історії, клініка визначить попередню вартість діагностики та лікування і запросить вас на лікування.
Команда MedTour допомагає пацієнтам з організацією трансферу, авіаквитків і проживання в апартаментах поруч із клінікою без додаткової комісії.
Діагностика та лікування раку щитоподібної залози (РЩЗ) за версією Американського онкологічного товариства (ACS 2021)
Як діагностують рак щитоподібної залози?
Консультація фахівця
На первинній консультації з медичним онкологом лікар збере детальний анамнез, уточнить скарги і ознайомиться з вашою медичною історією. Якщо хтось із ваших членів сім’ї хворів на рак щитоподібної залози (медулярна форма) або феохромоцитому, вам необхідно повідомити про це лікаря, оскільки ви можете бути схильні до високого ризику захворювання.
УЗД (ультразвукова діагностика))
Ультразвук допомагає лікарям досліджувати патологічні вузли, щоб уточнити їхню щільність і розміри. За допомогою УЗД можна визначити, чи є утворення твердим або заповненим рідиною.
Під контролем ультразвукової діагностики лікарі можуть проводити взяття тканин для подальшого дослідження під мікроскопом. Це особливо допомагає у випадках, коли патологічне новоутворення має невеликі розміри.
Радіоізотопне сканування з йодом (I-131)
У деяких випадках фахівці можуть досліджувати щитоподібну залозу з використанням радіоактивного йоду. Пацієнту пропонують прийняти препарат у вигляді таблетки або вводять препарат безпосередньо у вену.
Введений йод природним шляхом накопичується клітинами щитоподібної залози. Так звані «гарячі» вузли щитоподібної залози, які накопичують більше йоду порівняно з нормальними клітинами, не є злоякісними пухлинами. Ракові клітини поглинають менше йоду і під час сканування мають вигляд «холодних» вузлів.
Метод радіоізотопного сканування не є специфічним для діагностики раку і необхідний для диференціальної діагностики онкологічного процесу з іншими хворобами щитоподібної залози.
Рентгенографія грудної клітки
Лікар може призначити рентгенографію грудної клітки, щоб подивитися, чи не поширилася пухлина на легені. Це проводиться у випадках, якщо пацієнту було виставлено діагноз фолікулярний рак ЩЗ, який частіше дає метастази в кістки і легені.
Комп’ютерна томографія (КТ)
Комп’ютерна томографія – додаткова методика діагностики, яка менш приваблива порівняно з МРТ. Однак її можуть призначити для того, щоб оцінити розміри, локалізацію і поширення первинної пухлини, а також, щоб відстежити можливі осередки метастазування в легенях.
Магнітно-резонансна томографія (МРТ)
МРТ дає якісні та деталізовані знімки всіх частин тіла пошарово. Це дає лікарям інформацію про ступінь поширення пухлини за межі первинної локалізації. МРТ часто призначають, якщо потрібно оцінити поширення пухлини в головний або спинний мозок.
Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ)
ПЕТ-сканування може бути корисним, якщо пухлина щитоподібної залози не поглинає радіоактивний йод під час дослідження. У цій ситуації ПЕТ-сканування може визначити, чи поширився рак на віддалені органи.
Біопсія та цитогенетичне дослідження
У разі підозри на рак щитоподібної залози «золотим стандартом» діагностики є біопсія. Під час біопсії лікар спеціальною тонкою голкою бере деяку кількість клітин із патологічного вузла щитоподібної залози.
Для того, щоб тест був більш інформативним, аспірацію клітин роблять у кількох місцях ймовірної пухлини. Після чого матеріал досліджують у спеціальній лабораторії. Іноді результати тесту бувають неінформативними, і якщо лікар підозрює рак ЩЗ, біопсія може бути проведена повторно, або пацієнту рекомендують провести видалення вузла з подальшою гістологічною діагностикою.
Фахівці можуть призначити додаткові дослідження зразків, взятих під час біопсії. Тканину досліджують на наявність генетичних мутацій у генах BRAF або RET/PTC. Пошук мутацій робить рак щитоподібної залози набагато ймовірнішим. Наявність мутацій у генах дає інформацію лікарям про те, які цільові (таргетні) препарати будуть для пацієнта найбільш ефективними.
Лабораторні аналізи крові
У разі раку щитоподібної залози можуть бути призначені такі лабораторні аналізи крові:
- тиреотропний гормон (ТТГ),
- Т3 и Т4 (гормони щитовидної залози),
- тиреоглобулін,
- кальцитонін,
- карциноембріональний антиген (S-CEA).
Результати лабораторних аналізів крові доповнюють клінічну картину і допомагають лікарям скласти індивідуальну програму лікування відповідно до поточного стану пацієнта і стадії захворювання.
Як методи лікування раку щитоподібної залози за кордоном?
Хірургічне лікування
Видалення пухлини щитоподібної залози є основним методом лікування всіх видів раку, за винятком деяких анапластичних форм. Лікар може запропонувати одну з таких операцій:
- Лобектомія (видалення однієї частки щитоподібної залози). Якщо пухлина не поширилася за межі однієї частки – лобектомія є кращим варіантом, оскільки деякі пацієнти можуть не приймати гормони щитоподібної залози на постійній основі після операції..
- Тиреоїдектомія. Під час цієї операції видаляється вся щитоподібна залоза. Це найпоширеніший варіант оперативного лікування.
- Видалення лімфатичних вузлів. Якщо пухлина поширилася за межі щитоподібної залози на лімфатичну систему, лікар проводить тотальне видалення щитоподібної залози разом із деякими лімфатичними вузлами шиї. Це необхідно для того, щоб рак не повернувся знову, тобто, щоб не виник рецидив.
Радіойодтерапія
У нормі йод поглинається і переробляється клітинами щитоподібної залози. Використовуючи йод, клітини виробляють гормони, які допомагають організму нормально функціонувати протягом доби.
Під час радіойодтерапії в організм пацієнта вводять радіоактивний йод, який накопичується в клітинах щитоподібної залози. Пухлинні клітини руйнуються без значної шкоди для навколишніх тканин. Радіоактивний йод вводиться внутрішньовенно або у вигляді капсули, яку пацієнт ковтає.
Радіойодтерапія допомагає уникнути рецидиву раку в майбутньому, оскільки радіація знищує залишкові пухлинні клітини, які не були видалені під час операції. Цю методику ефективно застосовують у випадках, якщо рак поширився за межі первинного вогнища на лімфатичні вузли і тканини.
Зовнішня променева терапія
Медулярна та анапластична форми раку щитоподібної залози не поглинають йод. У цій ситуації радійодтерапія буде безсилою, а тому протипоказана пацієнтам. За цих форм пухлини ЩЗ, а також у разі метастазування на віддалені органи, пацієнтам пропонують пройти променеву терапію.
Зовнішня променева терапія використовує високоенергетичні промені (або частинки) для руйнування ракових клітин або уповільнення їхнього росту. Ретельно сфокусований промінь випромінювання доставляється з апарату, який знаходиться поза тілом пацієнта.
Зовнішня променева терапія зазвичай проводиться 5 днів на тиждень протягом кількох тижнів.
Хіміотерапія
Хіміотерапію використовують рідко при терапії раку щитоподібної залози. Вона показана у випадках анапластичної форми РЩЗ у комбінації з променевою терапією, а також при метастатичних пухлинах, які не піддаються стандартним протоколам терапії.
У лікуванні раку щитоподібної залози застосовуються такі препарати:
- дакарбазин,
- вінкристин,
- циклофосфамід,
- доксорубіцин,
- стрептозоцин,
- фторурацил,
- паклітаксел,
- доцетаксел,
- карбоплатин.
Таргетна терапія
Сучасна терапія раку використовує нові препарати, які впливають безпосередньо на життєвий цикл і ріст пухлинних клітин. Ці препарати відомі як таргетні, оскільки мають конкретну ціль, на яку впливають.
У лікуванні раку щитоподібної залози застосовуються такі групи препаратів:
- Інгібітори мультикінази – ленватініб (Lenvatinib) і сорафеніб (Nexavar).
- Інгібітори RET-протеїну – Selpercatinib (Retevmo)
- Інгібітори гена NTRK – ларотректиніб (Vitrakvi) та ентректиніб (Rozlytrek)
Таргетні препарати призначаються пацієнтам у випадках, якщо оперативне втручання і радіойодтерапія не були ефективні або не принесуть значної користі в майбутньому. Така ситуація може спостерігатися в разі анапластичного та метастатичного раку.
Опубліковано:
Оновлено:
