-
Новини медицини
Вакцину проти малярії можуть доставляти самі комарі
-
Новини медицини
Новий підхід до самодіагностики ВПЛ може поліпшити скринінг раку шийки матки
-
Новини медицини
Сире молоко може бути джерелом зараження грипом
-
Новини медицини
Виявлено подальше поширення штаму холери з високою медикаментозною резистентністю
-
Інтерв'ю з лікарями
Постковідний синдром: новий погляд на вирішення проблеми
All news
Пухлини спинного мозку treatment
Пухлини спинного мозку – це патологічні новоутворення, які розташовані в хребті або спинному мозку. Пухлини з такою локалізацією спричиняють болі, неврологічні проблеми та іноді параліч. Пухлина хребта небезпечна для життя і може стати причиною незворотної інвалідності.
За даними ВООЗ, пухлини спинного мозку становлять 2-4% від усіх пухлин нервової системи і трапляються з частотою 10 випадків на 100 000 осіб.
Діагностика: МРТ, рентген, КТ, ПЕТ, мієлографія.
Лікування: консервативна терапія, мікрохірургічні операції, променева і хіміотерапія.
Пацієнти Медтур рекомендують клініки для лікування пухлин спинного мозку:
Лікарі з лікування пухлин спинного мозку
Поширені запитання
Пухлини спинного мозку, або спінальні пухлини — новоутворення, що розростаються з мутованої клітини, яка почала безконтрольно ділитися в спинному мозку.
- розвиваються набагато рідше за пухлини головного мозку;
- частіше утворюються в 30-50 років.
За походженням розрізняють спінальні новоутворення:
- Первинні (доброякісні або злоякісні) — виникають безпосередньо в хребті та спинному мозку;
- Вторинні (виключно злоякісні) — це метастази іншого раку, які дісталися хребта.
Спінальні пухлини також ділять на види залежно від їхнього розташування до спинного мозку і його твердої оболонки:
- Екстрадуральні — поза твердою оболонкою спинного мозку;
- Інтрадуральні — у твердій оболонці. Розрізняють такі види інтрадуральних пухлин:
- Інтрамедулярні — усередині спинного мозку;
- Екстрамедулярні — поза спинним мозком. Такі новоутворення поділяються на:
- Субдуральні — під твердою оболонкою;
- Епідуральні — над твердою оболонкою.
Причини розвитку первинних спінальних новоутворень невідомі.
У більшості пацієнтів такі пухлини спонтанні, тобто з’являються без будь-яких провокуючих чинників. Невеликий відсоток пацієнтів має спадкову хворобу, яка сприяє розвитку пухлин.
Спосіб життя та харчові звички, стрес, паління або надмірне вживання алкоголю не відіграють ролі в розвитку первинних пухлин спинного мозку.
Найчастіші представники різних видів спінальних пухлин:
- Відомі екстрадуральні новоутворення — лімфоми, саркоми, остеоми, хондроми;
- Часті інтрамедулярні пухлини — епендимоми, астроцитоми, гемангіобластоми;
- Поширені екстрамедулярні пухлини — менінгіоми, шванноми, епендимоми.
Новоутворення відрізняються одне від одного швидкістю росту, відношенням до сусідніх тканин і здатністю давати метастази.
- Злоякісна пухлина росте швидко і проникає в сусідні тканини. Крім того, може метастазувати, тобто поширювати ракові клітини по всьому організму через кров або лімфу;
- Доброякісне новоутворення не має перерахованих вище властивостей. Навпаки, така пухлина росте повільно і не проростає в сусідні тканини. Крім того, не дає метастазів і не може рецидивувати.
Загалом, прояви різноманітні, залежно від ділянки розташування новоутворення. Типові симптоми:
- біль;
- оніміння;
- слабкість у руках і ногах;
- еректильна дисфункція;
- нетримання сечі або калу.
Багато новоутворень доброякісні. При своєчасному повному видаленні пухлини шанси на одужання хороші.
- Своєчасне лікування екстрамедулярних пухлин часто призводить до одужання.
- Прогноз при інтрамедулярних пухлинах менш позитивний, оскільки ризик інвалідизації вищий.
У разі вторинних (метастатичних) новоутворень прогноз сприятливіший за умови ранньої діагностики та своєчасного лікування.
Сучасні методи діагностики та лікування пухлин спинного мозку
Діагностика пухлин спинного мозку
Першим кроком до виявлення новоутворень хребта є консультація з вузькопрофільними фахівцями – неврологом і хірургом-вертебрологом.
Лікарі призначать спектр лабораторних досліджень: аналіз крові та сечі. Іноді може знадобитися аналіз спинномозкової рідини.
Найважливіше обстеження — МРТ (магнітно-резонансна томографія) з контрастом або без нього. Закордонні клініки обладнані високопотужними МРТ, які мають високу роздільну здатність та інформативність. Перераховані характеристики дозволяють досвідченим лікарям виявляти здавлення спинного мозку і його корінців.
МРТ спинного мозку – метод вибору, який візуалізує найдрібніші структури і виявляє найменші відхилення від норми.
Інші методи діагностики:
- Рентгенографія;
- КТ (комп’ютерна томографія) з мієлографією. За допомогою цього методу лікар дізнається розташування пухлини;
- ПЕТ (позитронно-емісійна томографія).
Спінальні пухлини здавлюють спинний мозок, спричиняючи порушення його функцій і незворотні дегенеративні зміни. Тому важливо якомога раніше діагностувати пухлину і негайно почати терапію. Якнайшвидше лікування допомагає запобігти незворотнім пошкодженням.
Лікування пухлин спинного мозку
Якщо прояви вказують на те, що пухлина тисне на спинний мозок, досвідчені лікарі для зниження набряку негайно призначають високі дози кортикостероїдів..
Якщо новоутворення видалити неможливо, застосовується променева терапія (ПТ). Іноді ПТ використовують після операції, щоб зменшити тиск на спинний мозок.
Залежно від типу раку, може використовуватися хіміотерапія.
Спінальна хірургія:
Єдиний радикальний метод лікування значної частини спінальних пухлин – їх хірургічне видалення.
Мета хірургії — розвантаження нервових структур шляхом видалення пухлини і стабілізації зруйнованих частин хребця металевими імплантатами.
Таким чином зменшують і усувають біль, неврологічні симптоми та емоційні розлади пацієнта.
Видалення доброякісної пухлини призводить до повного лікування. У разі злоякісних новоутворень після операції проводять ПТ і/або хіміотерапію.
У разі інтрамедулярних пухлин використовують хірургічну тактику та/або променеву терапію.
Екстрамедулярні та екстрадуральні пухлини лікуються додатковою хіміотерапією (за потреби).
Кваліфіковані закордонні хірурги віддають перевагу спінальній хірургії за такими критеріями:
- ризик інфікування рани нижчий;
- крововтрата під час операції менша;
- відновлення структур організму відбувається швидше;
- кількість використовуваних під час операції препаратів менша;
- Лікарі роблять мінімальні надрізи, уникаючи великих розтинів тканин;
- реабілітація проходить швидше і перебування в клініці скорочується до 2-3 днів.
Опубліковано:
Оновлено:
