- Новини медицини Вакцину проти малярії можуть доставляти самі комарі
- Новини медицини Новий підхід до самодіагностики ВПЛ може поліпшити скринінг раку шийки матки
- Новини медицини Сире молоко може бути джерелом зараження грипом
- Новини медицини Виявлено подальше поширення штаму холери з високою медикаментозною резистентністю
- Інтерв'ю з лікарями Постковідний синдром: новий погляд на вирішення проблеми
All news
Множинна мієлома treatment
Множинна мієлома (ММ), або мієломна хвороба, або мієлома — рідкісне злоякісне захворювання порівняно з раком молочної залози чи раком легень. Водночас посідає 2 місце за поширеністю серед онкологічних хвороб крові.
Кожна друга пухлина кровоносної системи є мієломою,
Частіше хворіють люди похилого віку (60-74 років),
Чоловіки страждають на мієлому частіше за жінок,
На сьогоднішній день кількість людей з ММ становить понад 750 000 осіб. Це можна порівняти з населенням двох Ісландій або 1000 Ватиканів.
Діагностика множинної мієломи: лабораторні тести, пункція кісткового мозку і візуалізаційні методи (КТ, МРТ, ПЕТ).
Інноваційні методи лікування: трансплантація стовбурових клітин, таргетна та імуноонкологічна терапія, променева та високодозова хіміотерапія.
Пацієнти Медтур рекомендують клініки для лікування множинної мієломи:
Лікарі з лікування множинної мієломи
Поширені запитання
Множинна мієлома (ММ) — злоякісна хвороба крові, яка розвивається з плазматичних клітин.
Кістковий мозок продукує кровотворні стовбурові клітини, які діляться і перетворюються на інші типи клітин: еритроцити, тромбоцити та лейкоцити.
Одні з різновидів лейкоцитів – плазматичні клітини – борються з інфекціями шляхом утворення імуноглобулінів. Ці імуноглобуліни атакують і знищують хвороботворні мікроорганізми.
З тих чи інших причин одна плазматична клітина (мієломна клітина) в кістковому мозку зазнає озлоякіснення. Вона безконтрольно і безперервно ділиться, утворюючи сотні тисяч і мільйони таких самих злоякісних клітин, які згодом поширюються кістковим мозком і всім організмом.
Здорова плазматична клітина продукує нормальні імуноглобуліни. Злоякісна плазматична клітина виробляє аномальні імуноглобуліни.
До кінця невідомо чому виникає множинна мієлома.
Однак є можливі чинники, що збільшують ризик розвитку ММ. До них відносять:
- Радіація,
- Вік старше 60 років,
- Контакт із важкими металами,
- Деякі токсини (пестициди, розчинники та ін.).
Перераховані речовини можуть викликати зміни в генах, таким чином, збільшуючи ризик хвороби.
Нормальні клітини крові витісняються дефектними плазматичними. Це призводить до того, що інші типи здорових клітин не утворюються в достатній кількості та перебувають у дефіциті.
Крім того, у крові переважають аномальні імуноглобуліни. Сукупність цих факторів призводить до появи характерних для мієломи симптомів:
- Анемія: втома, слабкість, блідість шкіри, запаморочення і головний біль,
- Кровотечі, часті гематоми (синці) при незначних травмах,
- Зниження імунітету і часті інфекції,
- Біль у кістках:
- У спині (хребцях), грудях (ребрах), суглобах,
- Присутній у ⅔ пацієнтів,
- Посилюється під час руху,
- Підвищена температура, нічна пітливість, втрата ваги,
- Переломи кісток,
- Порушення нирок: часті сечовипускання, піниста сеча.
Розрізняють такі види мієлом:
- Тліюча – безсимптомна,
- Активна – викликає симптоми та пошкоджує внутрішні органи,
- Моноклональна гаммапатія нез’ясованого генезу – безсимптомна, проте в крові присутні аномальні імуноглобуліни.
З моменту встановлення діагнозу тривалість життя становить у середньому 5-8 років, залежно від стадії.
Однак це лише середні значення, тому тривалість життя може бути значно вищою.
Вилікування можливе тільки у випадках, коли мієлома розташовується в одному місці (солітарна мієлома) або під час лікування ММ шляхом трансплантації кісткового мозку (у молодших пацієнтів).
В інших випадках множинну мієлому повністю вилікувати неможливо. Досвідчений лікар встановить контроль за хворобою і проведе терапію, мета якої – подовження і поліпшення якості життя.
Сучасні підходи до діагностики та лікування множинної мієломи
Діагностика множинної мієломи за кордоном
У разі підозри на ММ кваліфікований лікар може призначити такі дослідження:
- Лабораторні аналізи крові та сечі:
Аномальні імуноглобуліни, що виробляються злоякісними плазматичними клітинами, накопичуються у великій кількості в крові та сечі.
Крім того, аналіз сечі необхідний для перевірки функціонування нирок.
- Рентгенографія кісток:
Цей метод візуалізує кістки всього скелета і дозволяє виявити переломи та пошкодження кісткової тканини мієломними клітинами.
- ПЕТ/КТ:
Два різних дослідження, які часто проводять одночасно.
Низькодозова комп’ютерна томографія сканує все тіло і виявляє мієломні зміни в кістках. Позитронно-емісійна томографія використовується для виявлення активної мієломи та оцінки поширення уражень.
- МРТ:
Магнітно-резонансна томографія – корисний метод дослідження кісток. За допомогою МРТ можна отримати додаткову інформацію про ділянки зміненої тканини в місцях заміщення кісткового мозку мієломними клітинами.
Також МРТ використовуються для виявлення або виключення мієломних вогнищ поза кістковим мозком.
- Аспірація та біопсія кісткового мозку:
Дослідження зразка кісткового мозку використовується лікарем для підтвердження або спростування множинної мієломи.
Лікар за допомогою тонкої голки візьме шматочок кісткового мозку. Метод дозволяє визначити кількість мутованих клітин у кістковому мозку.
Також, досліджуючи клітини, отримані під час проведення пункції кісткового мозку, лікар може визначити генетичні аспекти хвороби.
Поставити діагноз ММ за допомогою тільки одного методу не можна. На підставі всіх результатів досліджень лікар встановлює точний діагноз. Це відбувається суворо відповідно до критеріїв Міжнародної групи з вивчення мієломи.
Після встановлення точного діагнозу визначається стадія хвороби:
- Стадія I: симптоми відсутні + легкі зміни показників крові,
- Стадія II: з’являються симптоми + велика кількість аномальних імуноглобулінів у крові та сечі + ознаки пошкодження кісток,
- Стадія III: множинні осередки ураження + сильні зміни в крові та сечі + яскраво виражене руйнування кісток.
Оскільки при ММ функція нирок погіршується, то також вказується:
- A— нормальна або незначно порушена функція нирок,
- B — порушення функції нирок.
Інноваційне лікування множинної мієломи
Після встановлення діагнозу та визначення ступеня хвороби, лікар узгоджено з пацієнтом обирає відповідне лікування.
На ранніх стадіях, коли ММ не викликає жодних симптомів або ускладнень, специфічна терапія не потрібна. Пацієнти перебувають під пильним наглядом досвідченого лікаря. Необхідно регулярно консультуватися у лікаря.
Варіанти сучасного лікування множинної мієломи:
- Хіміотерапія:
Призначаються спеціальні препарати (цитостатики), які спрямовані на придушення росту ракових клітин.
Хіміотерапію проводять у кілька циклів із тривалими перервами між циклами. На вибір препарату впливає вік пацієнта, стадія ММ, стан нирок. У процесі хіміотерапії можливі деякі побічні ефекти у вигляді нудоти, блювоти, втрата волосся тощо. Після завершення лікування небажані побічні ефекти зникають.
- Променева терапія (ПТ):
ПТ діє на ракові клітини локально, тобто в одній конкретній ділянці тіла.
Метод часто використовують у разі сильних болів у кістках. У разі солітарної мієломи (скупчення мієломних клітин в одному місці) променева терапія може бути єдиним ефективним методом лікування.
- Таргетна терапія:
Сучасний підхід до лікування раку. Таргетна терапія – лікування препаратами, які блокують важливі для росту пухлинних клітин процеси.
- Хірургічне лікування:
Супутній вид терапії. Проводиться для лікування переломів і видалення частини тіла або відновлення функції певної частини організму. За допомогою оперативного втручання можна видалити солітарну мієлому, якщо однієї ПТ недостатньо.
- Імуноонкологічна терапія:
Цей вид лікування фокусується на зміцненні власних захисних сил організму.
Імуно-онкологічні методи підтримують імунітет таким чином, що відновлюється власна імунна реакція організму, спрямована проти ракових клітин.
- Високодозова хіміотерапія з трансплантацією стовбурових клітин:
Високодозова хіміотерапія з подальшою трансплантацією кровотворних стовбурових клітин нині є стандартним лікуванням ММ. Проводиться всім відповідним пацієнтам у віці до 70 років.
20-60% пацієнтів за допомогою цього методу досягають повної ремісії, яка може тривати кілька років.
Спочатку на хворобу впливають високими дозами хіміотерапевтичних препаратів з метою знищення ракових клітин. Потім замінюють загиблі стовбурові клітини здоровими клітинами. Метод відновлює нормальну функцію кісткового мозку.
Опубліковано:
Оновлено: