Ендометріоз — хвороба, що виникає під час переміщення тканини ендометрія (слизової оболонки матки) за межі порожнини матки. Це хронічна і гормонозалежна хвороба, схильна до рецидивів.

Під час ендометріозу виникають кісти і запалення (вогнища ендометріозу), які осідають у різних органах, наприклад, на яєчниках, кишківнику або очеревині.

Причина до кінця не встановлена. Ендометріоз — хвороба жінок, які активно менструюють.

Гормональний дисбаланс, знижений імунітет, генетична схильність і чинники довкілля призводять до виходу клітин ендометрія за межі порожнини матки та їхнього розповсюдження в навколишні тканини й органи.

У групі ризику — жінки репродуктивного віку з:

• генетичною схильністю,
• гормональними порушеннями,
• раннім початком менструацій, пізніми першими пологами,
• запальними захворюваннями статевих органів,
• перенесеними оперативними втручаннями,
• ожирінням,
• активним статевим життям під час менструацій.

Розрізняють ендометріоз:

• Статевих органів:
  • внутрішній — у тілі або шийці матки (носить назву аденоміоз),
  • Зовнішній — у яєчниках, у піхві, промежині, маткових трубах.
• Нестатевих органів, також його називають екстрагенітальним — у сечовому міхурі, легенях, нирках, кишечнику тощо.

Існує 4 стадії ендометріозу:

• 1 стадія — невеликі поверхневі та поодинокі вогнища,
• 2 стадія — вогнища глибше впроваджуються в тканини і збільшується їхня кількість,
• 3 стадія — глибокі множинні вогнища з ендометріоїдними кістами і спайками,
• 4 стадія — численні глибокі вогнища, які проростають у сусідні органи, великі кісти, великий спайковий процес у малому тазу.

Прояви ендометріозу залежать не від кількості вогнищ, а від глибини їхнього впровадження в тканини. Також симптоми ендометріозу відрізняються залежно від місцезнаходження вогнищ.

• Біль — найчастіший симптом. Проявляється по-різному:
  • біль внизу живота до і під час менструацій,
  • біль під час статевого акту.
• У разі ураження кишківника — діарея, закрепи, біль під час випорожнення кишківника.
• При ураженні сечового міхура — часті сечовипускання, біль під час сечовипускання.
• У разі тяжкого і затяжного перебігу — хронічний тазовий біль.
• У разі ендометріозу матки (аденоміоз) — рясні менструації, мажучі кров’янисті виділення, тривалі кровотечі.
  

Найнеприємніший і найскладніший прояв ендометріозу — неможливість завагітніти.

Ендометріоїдні кісти — це вогнища ендометріозу; порожнини, в яких накопичується кров під час менструацій.

• Виникають у 10-15% жінок.
• Називаються шоколадними через характерний колір.
• Діаметр коливається від 2 до 10 см.
• Часто двосторонні.
• Нерідко поєднуються з іншими вогнищами ендометріозу.

Так, після настання менопаузи вимикається гормональна функція яєчників і хвороба йде на спад.

У дітородному віці остаточно вилікуватися від ендометріозу не можна. Але хворобу можна взяти під контроль, мати хорошу якість життя, досягти омріяної вагітності та уникнути передчасної менопаузи.

Ні. Без кваліфікованого лікування ендометріоз завжди прогресує. Це загрожує важкими ускладненнями.

Так. Але жінки з ендометріозом піддаються підвищеному ризику неможливості завагітніти.

Організм бореться з вогнищами ендометріозу. Через це відбувається різке збільшення запальних факторів і одночасне погіршення сприятливого для вагітності фону.

Незважаючи на можливу зустріч сперматозоїда з яйцеклітиною і запліднення, нормального прикріплення зародка не відбувається.

На ділянках ендометріозу відбуваються зміни, схожі з тими, які присутні під час менструацій. Ендометріоїдна тканина росте і кровоточить щомісяця під час місячних. Це призводить до утворення спайок, які блокують маткові труби і ускладнюють розвиток вагітності.

Ендометріоз підвищує ризик:

• передчасних пологів у 1,3 раза,
• позаматкової вагітності у 2,7 раза,
• передлежання плаценти у 2,2 раза,
• мимовільного викидня на ранніх термінах у 1,8 раза,
• нез’ясовної до- і післяпологової кровотечі в 1,7 і 1,3 раза, відповідно.

Ризик ускладнень ендометріозу особливо високий у другій половині вагітності та під час пологів.

Перевагами лапароскопічного втручання зарубіжними лікарями є:

• операція триває не більше 1-1,5 години,
• кропітка робота лікарів із дрібними вогнищами під збільшенням,
• швидка і коротка реабілітація,
• через 1-2 дні після проведення хірургічного втручання, пацієнтка може жити звичайним життям.