Біорозкладні гігієнічні прокладки на основі водного гіацинта допоможуть зберегти природу

У випадковій розмові дослідниця Pooja Singh (Пуджа Сінгх) і двоє її колег обговорювали ідею розроблення біорозкладних гігієнічних прокладок і почали міркувати, яку сировину використовувати.

Сінгх запропонувала вивчити водний гіацинт – рослину, яка може бути згубною для природної екосистеми, блокуючи сонячне світло і скорочуючи популяцію риби в озерах і річках, де вона швидко поширюється.

«У моїй лабораторії ми намагаємося вирішити проблему зараження водойм в Індії гіацинтом, – розповіла вона SciDev.Net. – Я із сумом спостерігаю, як ці рослини заселяють озера і річки, де вони швидко поширюються».

Ця неформальна бесіда, за її словами, «відкрила нову перспективу для утилізації відходів від гіацинтів».

Сінгх — доцент Центру управління ресурсами відходів Symbiosis у Пуні. Вона є одним із двох переможців цьогорічного конкурсу Elsevier Foundation Chemistry for Climate Action Challenge за роботу зі створення санітарно-гігієнічних виробів, що біорозкладаються.

Нагородження відбулося на конференції «Зелена і стійка хімія», що пройшла в Індії в березні.

Проєкт Сінгх, що переміг, був присвячений використанню місцевих матеріалів, зокрема водного гіацинта, для виробництва екологічно чистих гігієнічних прокладок. Проєкт був спрямований на розв’язання різних проблем, як-от зменшення забруднення води, утилізація пластикових відходів, поліпшення менструальної гігієни, розширення прав і можливостей жінок у сільських громадах і сприяння фінансовій незалежності жінок.

Дослідницька група Сінгх працювала з використанням підходу «перетворимо сміття на багатство», прагнучи перетворити відходи на продукти, які були б екологічно стійкими та економічно вигідними.

Звичайні гігієнічні прокладки часто складаються із синтетичних полімерів та інших пластикових шарів, які не піддаються біологічному розкладанню і містять токсини та сполуки, що викликають рак, пояснила Сінгх.

«За відсутності надійної системи збору та утилізації біомедичних відходів ці багаті на пластик матеріали потрапляють на відкриті сміттєзвалища, полігони та у водойми», – додала вона.

Дослідниця вважає, що її екологічні гігієнічні прокладки можуть допомогти скоротити використання звичайних гігієнічних виробів, зменшивши кількість пластикових відходів у навколишньому середовищі.

Сінгх розповіла, що, створюючи проєкт, зв’язалася з некомерційною організацією з Індії під назвою Swachhatapukare Foundation.

Ця організація використовує водний гіацинт для виробництва сарі (традиційного індійського одягу) і під час цього процесу дає можливість жінкам у місцевій громаді створити своє власне джерело доходу.

«Це було дуже надихаюче… Ми вирішили залучити цю організацію, щоб вона допомогла нам у нашій подорожі та проводила освітні семінари для жіночих громад», – каже Сінгх.

Працюючи в галузі екологічної біотехнології, Сінгх зробила перерву після здобуття докторського ступеня, щоб виховувати двох дітей, і відновила свою кар’єру тільки після того, як діти стали більш самостійними. За її словами, вона вдячна Центру «Симбіоз» за надану їй можливість відновити свою наукову діяльність і принести користь жінкам.

Лікарня Артеміс (Artemis Hospital) Індія,ГургаонВідправити заявку

Опубліковано: 14.04.2025

Оновлено: 14.04.2025

Медичний автор, Медичний редактор:

Степан Юк

Медичний експерт:

Олександр Возняк