Аналіз даних виявив зв’язок між запаленням і депресією

Депресія — поширений психічний розлад, ефективне лікування якого залишається складною проблемою в усьому світі. Механізм розвитку депресії був вивчений досить глибоко, що дозволило сформулювати різні гіпотези. Серед них чільне місце посідає гіпотеза моноамінових нейротрансмітерів, однак вона має суттєві обмеження, оскільки понад третина пацієнтів не відповідають на традиційні методи лікування, спрямовані на порушення передачі моноамінів.

Дослідження, проведені протягом кількох останніх десятиліть, дедалі більше вказують на зв’язок між запаленням і депресією як на потенційний ключовий фактор у патофізіології депресії.

У дослідженні, нещодавно опублікованому в журналі Brain, Behavior, and Immunity, головний автор Jonas Hagenberg (Йонас Гагенберг) і вчені з проєктної групи Medical Genomics сфокусували більше уваги на зв’язку депресії із запаленням та іншими чинниками. Вони виміряли понад 40 імунних маркерів у крові 237 учасників.

Це було трансдіагностичне дослідження, тобто вчені включали в нього не тільки пацієнтів, які страждають на депресію, а й тих, у кого були інші розлади, як-от тривожність або вживання психоактивних речовин.

Під час дослідження в учасників було зібрано біологічні дані. Приблизно в однієї третини пацієнтів із депресивними симптомами вже спостерігався підвищений рівень запалення. Однак запалення часто визначали тільки за допомогою дуже простих і неспецифічних індикаторів.

Щоб краще зрозуміти зв’язок між депресією та імунною системою, дослідники провели вимірювання великої кількості різних біологічних факторів і виявили деякі закономірності.

Крім імунних маркерів, вчені вимірювали активність понад 12 000 різних генів в імунних клітинах, а також тяжкість депресивних симптомів. Вони також враховували індекс маси тіла (ІМТ) і вік учасників, оскільки обидва ці фактори впливають на запалення. Використовуючи методи машинного навчання, дослідники спробували розпізнати закономірності в отриманих даних.

Команда виділила чотири групи учасників. Крім С-реактивного білка (СРБ), стандартного маркера, використовуваного для вимірювання запалення, у розмежуванні цих груп допомогли імунні маркери: інтерлейкін (ІЛ)-1β, ІЛ-6, фактор некрозу пухлини (ФНП)-α і кілька хемокінів (клас імунних маркерів).

Найбільша група включала 121 учасника – вони мали менше депресивних симптомів, низький рівень запалення і, зазвичай, були молодшими. Дві наступні групи складалися з 77 учасників, які характеризувалися високим рівнем депресивних симптомів, високим рівнем запалення та підвищеним індексом маси тіла. Остання група складалася з 39 учасників із високим рівнем депресивних симптомів, але низьким рівнем запалення.

Рівні активності генів різнилися здебільшого між групою, в якій перебували пацієнти з меншою кількістю симптомів, та іншими трьома групами, в яких симптоми були більш виражені. Цікаво, що деякі гени, пов’язані з депресією, були також пов’язані з певними імунними клітинами, що дає підстави припустити, що деякі типи імунних клітин можуть бути важливішими при депресії, ніж інші.

«Наші результати показують, що, хоча СРБ є хорошим маркером, є й інші, що можуть бути корисними та потребують подальших досліджень — наприклад, ІЛ-1РА та хемокіни, – пояснює Хагенберг. – Крім того, зв’язок між тяжкістю депресивних симптомів, маркерами запалення та індексом маси тіла показує, що депресію потрібно лікувати комплексно – це не новий результат, але він ще раз підкреслює важливість маси тіла».

Включення даних, що виходять за рамки показника СРБ, дозволяє дослідникам глибше зрозуміти зв’язок між імунною системою і депресією. Ці дані можуть допомогти в майбутньому розробити більш індивідуалізовані і точні методи лікування для підгруп пацієнтів з депресією.

Це дослідження розширює уявлення про конкретні аспекти використання протизапальних стратегій для лікування депресії, закладаючи основу для розвитку точної медицини для людей, які страждають від «запальної» депресії.