-
Новини медицини
Справжній прорив у лікуванні меланоми: випробування персоналізованої мРНК-вакцини
-
Інтерв'ю з лікарями
Лікування раку голови та шиї, реконструктивні операції: інтерв’ю з онкохірургом Білоцерківським І.В.
-
Медичні статті
CAR T-терапія: допомагає вилікувати рак, коли інші методи не допомагають
-
Медичні статті
Захворюваність на рак стрімко зростає: невтішний прогноз ВООЗ на 2050 рік
-
Новини медицини
Радіонуклідна діагностика та лікування онкозахворювань в Україні: інтерв’ю з Даниленко Вікторією Вікторівною
All news
Псевдолімфома шкіри (клональний дерматит) – це доброякісне розростання лімфоїдної тканини, яке клінічно схоже на прояви лімфоми.
Види псевдолімфом:
Постбореліозні – спричинені укусом інфікованого кліща.
Постскабіозні – реакція на укус комах.
Лімфоцитарна інфільтрація Джесснера-Канофа – рожево-синюшна бляшка, яка локалізується на обличчі.
Істинна псевдолімфома – доброякісна патологічна реакція на подразники, часто асоційована зі злоякісними процесами в організмі.
Лімфоматоїдний папульоз – повільно зростаюча пляма без характерної локалізації.
Актинічний ретикулоїд – з’являється як реакція на світло, схожий на грибоподібний мікоз.
Пацієнти Медтур рекомендують клініки для лікування псевдолімфоми шкіри:
Лікарі з лікування псевдолімфоми шкіри
Поширені запитання
Багато інфекційних і неінфекційних захворювань характеризуються атиповими лімфоцитарними розростаннями, які можуть бути помилково прийняті за шкірну лімфому.
Різниця полягає в тому, що псевдолімфома не призводить до тяжких наслідків, як лімфома, якщо визначити, що могло її викликати, і припинити подальший вплив негативного чинника.
Кілька новоутворень, які спочатку вважалися шкірними псевдолімфомами, були перекласифіковані на лімфоми низького ступеня злоякісності на підставі клінічних і патоморфологічних даних.
За даними деяких досліджень, B-клітинні псевдолімфоми частіше трапляються у пацієнток жіночої статі.
Середній вік дебюту — 34 роки, хоча захворювання може виникнути в будь-якому віці.
Про спадкові фактори не повідомлялося.
Більшість випадків не можна віднести до якоїсь певної причини, але відомі деякі фактори ризику:
- фарби для тату;
- золоті прикраси;
- укуси комах і павуків;
- вакцинація;
- голковколювання;
- терапія медичними п’явками;
- такі інфекції, як хвороба Лайма, вітряна віспа, і вірус імунодефіциту людини;
- лікарські препарати: протисудомні, антикоагулянти, антибіотики.
На сьогодні, за аналогією з лімфомами, поділяють за типом клітинного складу.
Виділяють В- і Т-клітинні псевдолімфоми. найпоширенішою В-клітинною псевдолімфомою є В-клітинна псевдолімфома.
Симптом псевдолімфоми — м’які або тверді вузлики на шкірі. За кольором варіюються від тілесного до червоно-коричневого або червоно-пурпурного кольору.
Утворення можуть мати лусочки або корочки на поверхні. Зазвичай вони не сверблять і не болять.
У 70% випадків пухлини зустрічаються на обличчі, рідше на грудях і верхніх кінцівках.
Пацієнти з передбачуваною псевдолімфомою мають бути обстежені щодо можливої появи лімфоми, супутніх захворювань.
Тому лікар призначить: дерматоскопію, електронне мікроскопування, клінічні та біохімічні аналізи крові, ПЛР-діагностику, а також імуногістохімічне дослідження біоптату з патологічних вогнищ.
Більшість зарубіжних клінік мають власні лабораторії, що допомагає швидко отримати результати діагностики та розпочати лікування.
Тактика терапії визначається шляхом спільної роботи дерматолога, онколога, інфекціоніста і хірурга.
У зарубіжних клініках практикується індивідуальний підхід до терапії, а план лікування складається з кількох протоколів.
Варіанти лікування:
- хірургічне видалення;
- кріохірургія;
- кортикостероїдні препарати;
- антибіотикотерапія;
- імунотерапія;
- детоксикаційна терапія.
Опубліковано:
Оновлено:
